Нас часто запитують: «А чому варто їхати на Закарпаття?» Повірте, ми у редакції Varosh дуже добре знаємо відповідь на це запитання, бо останні 6 років либонь не щодня про це пишемо у наших статтях, інтерв’ю, дослідженнях.
Водночас, аби підвести певні підсумки нашої роботи і полегшити життя собі (і другу сотню разів не повторювати одне й те саме), – ми створили цей матеріал і оригінальні ілюстрації до нього.
Він стане у пригоді всім закарпатцям, хто хоче запросити до себе друзів. А також усім тим, хто ні разу не був на Закарпатті, аби нарешті тут побувати. Або тим, хто вже не раз бував у найзахіднішій області України, але шукає приводів приїхати знову і знову.
Будемо вдячні також за доповнення до матеріалу: додавайте їх у коментарі, зазначаючи ваші причини та аргументи для відвідин Закарпаття.
Відпочинок в Карпатах – звучить магічно і вже інших аргументів не треба. Але варто розповісти, що практично у кожному районі Закарпаття є гори, утім найвищі вершини на Рахівщині. Ось 10 най-най – Говерла (2061), Бребенескул (2036), Петрос (2020), Гутин Томнатик (2016), Ребра (2001), Мунчель (1998) – не плутати з Менчул (1294) на Перечинщині, Туркул (1933), Піп Іван Мармароський (1936), Пожижевська (1885), Близниця (1881). Але якщо такий «високий політ» підходить для досвідчених гірських мандрівників, то є ще з сотня інших, не таких складних, але не менш прекрасних вершин.
Читайте наші матеріали про гори та людей, які в них закохані:
Гастрономія та кулінарія – одні з важливих точок дотику, коли ми пізнаємо нове місто чи країну. Їжа може розповісти історію та традиції, часом, не гірше за екскурсовода. А іноді й краще, якщо це екскурсія на голодний шлунок. Для українських та іноземних туристів закарпатська кухня найчастіше є приємним відкриттям та важливою причиною приїхати до Закарпаття. У ній змішані кулінарні традиції українців, угорців, словаків, румунів, чехів, поляків, євреїв. Ось 10 страв, які ми радимо скуштувати, якщо ви на Закарпатті вперше або далеко не вперше: бограч, банош з бринзою та шкварками, рокот-крумплі, лечо, папрікаш, кнедлики з сегединським гуляшем, подбивані лопатки, лоці-печенє, гомбовці, кіфлики.
Читайте наші матеріали про закарпатську кухню:
Найбільш відомі замки Закарпаття в Україні – це Паланок, Ужгородський та Невицький. Утім, їх є значно більше – щонайменше 12. І кожен з них вартий уваги. Ужгородський, Мукачівський, Невицький, Середнянський, Чинадієвський, Бронецький, Квасівський, Боржавський, Королевський, Виноградівський, Хустський, Вишківський. Деякі з них перетворилися на руїни, а в інших – переважно музеї.
Ось кілька наших матеріалів про замки:
Цілющими властивостями термальних вод люди насолоджуються вже кілька століть. Це і здоров’я, і відпочинок, і друге дихання для втомленого щоденною роботою організму. На Закарпатті є понад 10 термальних басейнів, кожен з яких має власну унікальну за складом термальну воду та хімічний склад. Ось найпопулярніші з них: термальні басейни «Косино» в селі Косонь на Берегівщині; «Жайворонок» та база «Закарпаття» – в Берегові; «Теплі води» – село Велятино на Хустщині; «Теплиця» – Виноградів; «Золота гора» – Ужгород; «Деренівська купіль» та «Термал Стар» – Нижнє Солотвино Ужгородського району.
Наші матеріали:
На території України діє понад 500 джерел різноманітних мінеральних вод, переважна більшість із них розташовані саме на Закарпатті – близько 360. На Міжгірщині, Рахівщині, Свалявщині, Мукачівщині та Тячівщині. Кожне з джерел має різний склад та відповідно вода дає інший лікувальний і тонізуючий ефект. Одні з найбільш відомих мінеральних вод Закарпаття – це «Поляна квасова», «Поляна купель», «Лужанська», «Шаянська», «Плосківська», «Боржавська». Утім деякі води є власне питними столовими, частина – питними лікувально-столовими, інші – винятково питні лікувальні.
Закарпатські курорти з мінеральними водами зазвичай розташовані у казково-гарних місцевостях, тому оздоровлюватися мінералкою з гарним гірським краєвидом – удвічі приємніше та ефективніше. Будь-то Свалявщина, Іршавщина чи Ужгородщина.
Відкриті мінеральні джерела: Сойминське джерело (с. Сойми), село Кваси, Солочинське джерело, Свалявське джерело, Полянське джерело, джерело «Поляна Квасова», Лужанське джерело.
На цю тему говорити-не переговорити. Закарпатці особливо пишаються локальними винами – як власного виробництва та від місцевих виноробів, так і від виноробних компаній, які презентують закарпатське вино по всій країні та за кордоном.
Почнемо з місцевих виноробів. Їх точно можна нарахувати кілька сотень, утім найбільших і найдосвідченіших – кілька десятків. Варто лише приїхати на січневий фестиваль «Червене вино» до Мукачева, аби познайомитися з кожним із них та «упити погарчих парадного вина від ґазди». Усіх перерахувати, аби нікого не забути, важко, але ось кілька важливих прізвищ – Іван Урста, Карл Шош, Василь Анталовський, Руслан Орос, Василь Надь, Олександр Ковач.
На території області також працюють дві великі виноробні – Шато Чизай та Котнар. Обидві розташовані у Берегові.
Наші матеріали на тему:
«Коли вже там сакури зацвітуть?». Починаючи з березня це чи не найважливіше запитання до закарпатців від немісцевих. Ми й не проти на нього відповідати, щоправда, якщо ці дати раніше були приблизно сталими, то в останні кілька років точно не варто чекати, що це станеться «на травневих» спеціально під заплановану відпустку. Зазвичай цвітіння починається на початку квітня і за 2 тижні завершується. Найпривабливіші міста з сакурами – Ужгород та Мукачево. Тут є як цілі алеї, так і дерева висаджені в міському просторі, поряд зі сторічними будинками.
Сакурі на Закарпатті присвячують фестивалі, тістечка, вина, джеми, спортивні турніри та чимало іншого. Ось підтвердження:
Для міських мешканців, які щодня живуть шаленим ритмом – це найкращий відпочинок. До того ж поїздка до, хай навіть і маленького, але міста, – це усе одно поїздка з міста в місто. А якщо ви оберете садибу у сільській місцевості, то формат одразу змінюється, темп сповільнюється, груди наповнюються повітрям. На Закарпатті – це часто одна з найкращих можливостей побачити тутешній колорит, спробувати домашню кухню, почути закарпатську говірку, зрозуміти, чим живуть люди.
На сайтах із підбору житла ви знайдете сотні варіантів, ми лише можемо порадити – не боятися імпровізувати з районами – оберете ви Берегівщину чи Рахівщину – задоволення отримаєте максимально. Щоправда і Закарпаття побачите зовсім інакшим в першому та другому випадку.
Читайте:
Цей пункт можна було б спокійно долучити до «Кухні», але, насправді, це все ж дещо різні речі. Еко-продукти закарпатці самі часом роками вишукують по «своїх точках» і по бабусях, які мають лімітовану кількість домашнього сиру, молока, м’яса. Але, на щастя, протягом останніх років на Закарпатті з’являється дедалі більше фермерських господарств, які роблять продукцію «як для себе».
Про кілька з них ми писали, про інших – напишемо. Ось декілька з них: сири з Нижнього Селища; м’ясна продукція з еко-ферми «Зелений Гай»; соки, сиропи, лекварі, м’ясо, сир, палинка від «Пан Еко»; сировялені делікатеси, копченості, сир з козиного молока від Гашпара з Мукачева, а ще – мед з та багато іншого. Але, якщо ви турист і скористалися пунктом вище, то у місцевих зможете знайти справжні продукти, які разюче відрізняються на смак від супермаркетівських.
Доброї кави зараз можна випити у багатьох містах. Ми, звичайно, звикаємо до місцевих кав’ярень та тієї кави, яку п’ємо щодня і потім важко вгодити з нею в інших містах, з іншими смаками та традиціями. Утім до Закарпаття та до Ужгорода зокрема, радимо їхати не тільки за кавою, а й за кав’ярнями. У них панує якась специфічна енергетика притаманна саме цьому місту.
Ось кілька наших матеріалів про закарпатську каву і не тільки:
А тут кав’ярні, про які ми писали і радимо заглянути вам. Але добра кава є ще в десятку закладів міста:
Найкраще закарпатське СПА – це чани. Поваритися у цілющій воді до нас приїздить чимало охочих, та й місцеві не втрачають кожної нагоди. Чан – це велетенська металева посудина-казан, в яку заливають мінеральну воду, інколи додають трави та ефірні масла. Чани можуть бути різного розміру, залежно від цього поміститися може від 2 до 10 чоловік. Уся процедура відбувається під відкритим небом – за будь-якої пори року. Часто поряд із чанами є водойма з холодною водою, в яку відвідувач занурюється кілька разів за годину, досягаючи контрасту температур. Зазвичай температура води у чані – 40 градусів.
Чи не найбільше з чанами асоціюються Лумшори, але їх на Закарпатті є кілька десятків – на Берегівщині, Великоберезнянському, Виноградівському, Міжгірському, Мукачівському, Перечинському, Рахівському та інших районах.
В найбільших курортах області та в маленьких селах, в які місцеві запрошують туристів, завжди буде щось для шанувальників активного відпочинку. По-перше, це самі прогулянки з краєвидами, гуляти можна годинами. Пробіжки та «велопокатушки» як містом, так і заміськими маршрутами – не тільки лісами, але й, до прикладу, мандрівки до замків. Взимку – катання на лижах. Деякі бази облаштовують ZIP-line, мотузкові парки, кінні клуби, місця для риболовлі. Тут головне визначитися, чого хочете саме ви та ваша компанія.
Якщо плануєте поїздку до Ужгорода, то обов’язково присвятіть кілька годин саме модерністській архітектурі міста. Вона є тим справжнім Ужгородом, історією та настроєм, який так люблять патріоти цього міста.
Перегляньте ці матеріали і ви зрозумієте, чому ми так любимо її:
Про них чула вся країна, а в обличчя кожну з них знають місцеві. Проект, який кілька років тому започаткували скульптор Михайло Колодко та туризмознавець Федір Шандор, швидко з одноразової акції переріс у масштабний міський проект, а згодом і обласний. Кожна з них обов’язково якимось чином пов’язана з Закарпаттям. Зараз їх у місті близько 30 і приїхавши сюди, ви спокійно можете день присвятити квесту «У пошуках міні-скульптурок» і одночасно познайомитися з містом, гуляючи пішки.
Читайте про «Ужгород наш маленький» тут:
Солодощі від Валентина Штефаньо не потребують особливого представлення для закарпатців, а туристи ставлять їх у своєму рейтингу для куштування та відвідин точно не нижче, ніж у першу п’ятірку. І це, звісно, не випадково – непересічні смаки та форми, а також завжди найвища якість. Саме Валентин є автором торта «Ужгород», який є не лише візитівкою міста, а й потужним магнітом до нього. Окрім тістечок, у кондитерських можна скуштувати шоколад, зефір, льодяники, хліб, круасани та макаруни.
Читайте трохи про це:
Розкажіть про ваші причини відвідувати Закарпаття або ж запрошувати гостей до нас. Напишіть про них у коментарях до цього матеріалу!
Цей матеріал представлений ГО «Інститут Центральноєвропейської Стратегії» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Його створення стало можливим завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст продукції є винятковою відповідальністю ГО «Інститут Центральноєвропейської Стратегії» та не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США. Забороняється відтворення та використання будь-якої частини цієї продукції у будь-якому форматі, включаючи графічний, електронний, копіювання чи використання в будь-який інший спосіб без відповідного посилання на оригінальне джерело.
Текст: Росана Тужанська