Улюблений заклад ужгородців, місце тусовки, ранкової, обідньої та вечірньої кави. Кав’ярня за понад 10 років приготувала понад 2 000 000 порцій кави марки “Goriziana”. Троє із чотирьох барист працюють тут вже понад 7 років, а власник, Віктор Горкій, сам щоранку відкриває заклад о 6:00 і обслуговує перших гостей до 8:00. Власне з ним і спілкуємося.
Ми працювали на ринку й одного разу я ходив продуктовими рядами й побачив нову каву. Завжди купували італійську додому і знали усі марки, а цю бачили вперше. До продавця вона випадково потрапила. Буквально кілька пачок. Ми вирішили спробувати і нам сподобалась на смак, але з ринку вона одразу зникла. У нас залишилась пачка і я глянув на контакти — була адреса і номер телефону. Нам ця кава настільки сподобалась, що ми вирішили подзвонити й запитати, де знайти представників в Україні. Італійці відповіли, що з Україною поки не працювали. Тому ми використали можливість, познайомились, приїхали до Італії у невеличке італійське місто на кордоні зі Словенією – Горіція. Воно навіть розділене між двома країнами й прямо в місті проходить державний кордон — така собі червона смуга, яка розділяє місто на, власне, Горіцію і словенську Нову Горицю.
Нас зустрів власник бренду “Goriziana” Мітя Роґелія у невеличкому ангарі, де обсмажували каву. Це був сімейний бізнес і цей бренд створив його батько ще у 1967 році, але розвинув саме Мітя. Працювати із новими партнерами він погоджувався тільки після того, як ти пройдеш у нього триденний експрес-курс. Вчив налаштовувати кавоварку, температуру та купу інших особливостей якісного приготування кави. Ми пройшли цей курс, отримали сертифікати і приїхали додому, аби варити каву.
Перша партія кави, куплена нами на продаж, важила 3 тони. Ми вклали близько 10 тисяч євро. Завозили контрабандою і намагалися продавати на ринку, але продажі зовсім не пішли. Продавали рік і майже в збиток, дуже важко повертали вкладені гроші. Тоді вирішили спробувати продавати через кав’ярню.
Я живу у будинку, в якому знаходиться “Горіціана на крузі”. На місці теперішнього кафе була квартира, де жила бабця з внуком. Ми купили їм квартиру в Новому районі, а їхню – викупили за 15 тисяч доларів. Це було приблизно 13 років тому. А вже у 2008-му році відкрилась “Горіціана на крузі”. Вклали ми в перероблення квартири під кафе — 35 тисяч доларів. Тільки підлаштування електрики під трифазну кавоварку обійшлось 2 тисячі.
Нашому кафе цьогоріч — 11 років і вже 8 років я щодня встаю в 5:50 ранку і йду відкривати кав’ярню. О 6:30 я готовий варити каву ужгородцям. Потім о 8:00 приходять наші дівчата-баристки, які мене замінюють і працюють до кінця дня. Але я люблю приходити зранку, посидіти, поспілкуватись з відвідувачами. Персонал у нас стабільний.
Тут усі роки було таке дуже затишне дерево, яке давало тінь і навколо нього усі дуже любили сидіти. Нещодавно його зрубали і нас це трохи вибило із колії. Ми були неготові. Жодних парасоль від сонця у нас не було, а спека відігнала частину клієнтів. Але ми швидко зорієнтувались і провели переобладнання тераси і встановили парасолі від сонця. Через нашу популярність дехто спробував відкрити кав’ярню прямо поруч з нами — вхід був у 10 метрах, але наші гості “Горіціану на крузі” не зрадили і скоро те кафе власникам довелось зачинити.
Наші баристи більшість клієнтів вже знають особисто і пам’ятають кавові вподобання більшості із них. Тому коли приходиш до нас — можна навіть жодного слова не казати — твоє замовлення вже готується!
Читайте також: