Спецпроєкт про перший обласний реабілітаційний центр для військових на Закарпатті
4.5.0 – цей сигнал передають по рації військові на фронті, сповіщаючи: «усе спокійно». 4.5.0 – такі цифри заклали в основу назви майбутнього обласного реабілітаційного центру для військових, який уже розпочали будувати в Ужгороді.
Над концепцією закладу «4.5.0. Recovery Center» в області працювали ще з 2022 року. Його назва має стати сигналом для захисників на реабілітації: все гаразд, ви у безпеці. Про вас не забули, ви потрібні суспільству, про вас подбають. Ви віддали за нас своє здоров’я, тож ми зробимо все, щоб повернути вам нормальне життя. Яким би важким і тривалим це повернення не було.
Лютий 2024
Із місця, де приходять у життя – у місце, де до життя повертають
Велетенська семиповерхова будівля колишнього пологового будинку в Ужгороді впродовж 10 років стояла пусткою. У 2013 році тут планували облаштувати сучасний обласний перинатальний центр: приміщення звільнили, а відділи і персонал розселили по інших лікарнях. Однак далі планів справа не зрушила.
Будівля колишнього пологового
У 2018 році в будівлі одна за одною сталися дві пожежі, про які нагадують чорна кіптява на стінах і стелях та звалений темними купами старий мотлох.
Ми йдемо з поверху на поверх закинутим пологовим, розглядаючи поодинокі таблички з прізвищами лікарів, що досі залишаються на дверях окремих кабінетів. Під ногами час до часу риплять то крихти цегли впереміш зі щебенем, як це буває у давно закинутих будівлях, то розбите віконне скло. Відчуття, наче потрапили у міжчасся.
Утім, коли крокуєш з поверху на поверх, розумієш: будівля все ще «жива» і терпляче чекає, коли про неї згадають. Нарешті – дочекалася: тут облаштують перший на Закарпатті сучасний потужний реабілітаційний центр для військових, а в перспективі – і для цивільних із різними видами та формами травм.
«Це будівля 1985 року. Для того, щоб зрозуміти, наскільки вона збереглася, і чи підходить взагалі під наші плани, Міністерство охорони здоров’я проводило спеціальну експертизу. Висновки експертизи – 85 сторінок: не було жодної колони, яку ми не обстежили, щоб подивитися, чи немає там цвілі, і чи справді всі перекриття «живі», – розповідає під час «екскурсії» на об’єкт керівник проєктного офісу з реалізації концепту обласного реабілітаційного центру Тарас Гайдук.
Тарас Гайдук
Він опікується питаннями щодо створення центру реабілітації з вересня 2023 року. Каже: перед тим, як братися за розробку «закарпатського» проєкту центру, в області вивчали успішний досвід Національного реабілітаційного центру Unbroken у Львові. Відвідували подібні заклади й за кордоном. Аби почути думку самих ветеранів, провели низку фокус-груп.
Коли поставали перед труднощами у розробці проєктно-кошторисної документації, залучали до роботи фахівців із Києва. І весь цей час – вели переговори із залучення до проєкту українських та закордонних партнерів. Які, зокрема, не припиняють вести й понині. Адже проєкт – масштабний та амбітний: кошторис сягає пів мільярда гривень.
«Загальна фінансова вартість проєкту – 400 млн грн, це власне реновація й будівництво та комплектування центру спеціалізованим обладнанням. Будівельна частина обрахована у 250 млн грн. На закупівлю обладнання знадобиться від 70 до 150 млн грн, залежно від того, які фірми долучатимуться до облаштування центру. Але ми маємо на меті, і вже є попередні домовленості з партнерами про забезпечення якраз дорожчого і якіснішого обладнання», – розповідає Тарас Гайдук.
Концепція і планування реабілітаційного центру
Затверджений проєктний план майбутнього реабілітаційного центру передбачає повну реновацію та модернізацію вже наявної 7-поверхової будівлі з добудовою до неї триповерхової споруди. З інтеграцією добудови у спільний простір площа майбутнього реабілітаційного закладу становитиме понад 8 тисяч квадратних метрів. У цілому ж центр проєктували так, аби це була якомога світліша споруда, «що нагадуватиме не лікарню, а сучасний 5-зірковий готель», каже Тарас Гайдук.
У закладі здійснюватимуть реабілітацію військовослужбовців зі спинальними травмами, травмами головного мозку, опіковими ушкодженнями, з протезуваннями. Допомагатимуть навіть найважчим лежачим пацієнтам знову стати на ноги та жити повноцінне життя.
Ліжковий фонд майбутнього центру становитиме 100 ліжкомісць, однак з урахуванням й амбулаторних відвідувачів, заклад зможе приймати одночасно до 500 пацієнтів.
Візуалізація палати
В окремому крилі – триповерховій добудові, яку ще належить звести, – комплексно облаштують кабінети для фізіотерапії та психоемоційної реабілітації. Дах добудови відведуть під відкритий простір-терасу для відпочинку.
Передбачили в реабілітаційному центрі і великий басейн із двома спеціальними підіймачами для реабілітації пацієнтів із надважкими ураженнями опорно-рухового апарату та нервової системи. Тут вони відновлюватимуть здатність спершу стояти, а потім – і робити перші кроки на шляху до повернення рухової здатності.
Візуалізація басейну
Простір майбутнього реабілітаційного центру проєктували з урахуванням усіх необхідних умов інклюзивності, доступності та безбар’єрності: з широкими дверними проходами й коридорами, згладженими кутами і доступом до санвузлів у палатах для пацієнтів на колісних кріслах.
Принцип рівний – рівному
Інженери 80-х, що зводили будівлю колишнього пологового будинку, 7-й поверх залишили як технічний: раніше його, вочевидь, використовували як горище чи склад. Тут немає вікон, зате є виведені труби вентиляційної системи та окремі елементи опалювальних систем. А ще є 3,5-метрова стеля і додаткова велика територія, якою гріх нехтувати, каже Тарас Гайдук.
«Так народилася ідея запроєктувати на цьому поверсі ветеранський простір. Тут буде 3 великих актових зали, де ветерани зможуть збиратися самостійно або ветеранськими організаціями, проводити будь-які заходи, зустрічатися і спілкуватися за принципом рівний рівному, – розповідає керівник проєктного офісу. – У перспективі у просторі може запрацювати ЦНАП, де ветерани могли б отримувати послуги, дізнаватися про програми адаптації та інтеграції, державні гранти та програми підтримки малого й середнього бізнесу».
До роботи ветеранського простору планують залучати насамперед ветеранів, які й самі пройшли тут реабілітацію.
Формування персоналу – як виклик
Мінімальна кількість персоналу, яка потрібна для нормальної роботи реабілітаційного центру – 80 працівників: це і медичний, і технічний, і обслуговуючий персонал. Добір власне медичного персоналу – один із найбільших викликів, ділиться Тарас Гайдук.
Каже: найперше шукатимуть фахівців в Україні, готові до переговорів з усіма, хто захоче долучатися. Разом із тим, напрацьовують домовленості з закордонними партнерами щодо підготовки медиків: майбутні фахівці центру «4.5.0. Recovery Center» попередньо зможуть здобути потрібний досвід в Австрії, Польщі або Чехії. Сформувати професійну команду – надважлива задача: центр проєктували на роки, аби він працював і після завершення війни.
«Ми намагалися продумати концепцію центру так, щоби він у майбутньому був самоокупним. Зараз такий заклад є вкрай важливий для відновлення військових. Але ми хочемо, щоб і після завершення війни він міг працювати вже і з цивільними, зокрема з дітьми. На цьому етапі ми претендуємо на 12 пакетів НСЗУ», – уточнює керівник проєктного офісу.
Червень 2024
Після того, як проєкт будівництва обласного реабілітаційного центру «4.5.0. Recovery Center» пройшов усі необхідні експертизи, у березні відбувся тендер на 133 млн грн і відтак стартували будівельні роботи.
Команда з близько 40 робочих здійснює демонтаж внутрішніх перегородок в наявній будівлі, облаштовує фундамент під триповерхову добудову та проводить благоустрій прилеглої території для укладання теплотраси та організації під’їздів до центру. Паралельно триває будівництво підземного бомбосховища. У ході демонтажу з шести поверхів будівлі вже вивезли близько 120 самоскидів будівельного сміття.
Для того, аби розпочати роботи, обласна рада торік виділила з обласного бюджету 60 млн грн. Зведення триповерхової добудови профінансують чеські партнери. Представники Міністерства закордонних справ регулярно приїжджають в Ужгород, аби контролювати будівництво.
«Наші чеські партнери оплачують виключно роботи, які вже завершені: вони приїжджають, ми даємо їм акт виконаних робіт, і згідно з цим документом вони перераховують кошти. Також вони окремо здійснюють технагляд, щоб усе відповідало законодавству», – каже Тарас Гайдук.
Так само за кошти міжнародних партнерів планують втілювати комплектацію центру спеціалізованим медичним обладнанням. Про фінансову підтримку в цьому напрямку є домовленості з українською компанією Ajax. Попередньо фінансову участь у проєкті підтвердили і в комплексі «Термальні води Косино».
Позаяк проєкт – амбітний і дуже великий, ні на мить не припиняються перемовини з потенційними міжнародними донорами. На фінальній стадії – узгодження механізму співпраці з Угорською екуменічною службою. Відбулася й поїздка представників проєктного офісу в Берлін і презентація концепту реабілітаційного центру на конференції з відновлення України.
Тарас Гайдук покладає великі надії на згадану конференцію: «4.5.0. Recovery Center» нині є єдиним об’єктом в Україні, що має близько 35% фінансування і вже перебуває на стадії активного будівництва. «Міжнародні організації бачать, що проєкт успішно стартував, а фінансування набагато легше залучати, коли ти уже в процесі», – пояснює Тарас Гайдук.
Звинувачення у закупівлі обладнання за завищеними цінами
15 травня у виданні «Наші гроші» з’явилась інформація, що під час проведення тендеру з реконструкції будівлі майбутнього реабілітаційного центру окреме обладнання закупили за завищеними в кілька разів цінами. В інформації згадується три позиції: медичний лінолеум, хірургічні мийки та стрижнева арматура.
Тарас Гайдук у розмові називає інформацію маніпулятивною. За його словами, ще на старті промоції реабілітаційний центр позиціонували як потужний медичний заклад рівня 5-зіркового готелю, тож і комплектувати його хочуть якісним обладнанням, яке має довго і справно служити.
«У проєктно-кошторисній документації ми одразу закладали якісне недешеве обладнання. Ми завжди декларували, що плануємо добротну будівлю на роки, яка прислужиться і для ветеранів і, в перспективі, для цивільних. Тому ми не можемо собі дозволити встановити дешеві речі, які за кілька років почнуть ламатися і потребуватимуть заміни», – каже Тарас Гайдук.
Пояснює: у тендерну документацію свідомо прописали умову, аби поставлені речі мали відповідні технічні та якісні характеристики. У проєктно-коштрисну документацію включили обрахунки не лише за окремі одиниці обладнання, але й витрати на їх доставку та установку.
«Скажімо, щодо лінолеуму: ми закупили його за тією ціною, яка й була закладена у проєктно-кошторисній документації. Проєктантом за основу було взято медичний лінолеум виробництва британської компанії «Поліфлор». Роздрібна ціна в Україні – 1 935 грн за метр квадратний без ПДВ, плюс вартість додаткових витрат при монтажі – потрібні з’єднувальні шнури, ґрунтовки, шліфувальні витрати. Таким чином, вартість лінолеуму в проєктно-кошторисній документації визначена у сумі 2 204 грн з ПДВ», – каже Тарас Гайдук.
Відповідно до даних системи «Прозорро», медичний лінолеум у підсумку закупили за ціною 2 264 грн за метр квадратний.
«Із понад 700 позицій, на які був оголошений тендер, знайшли нібито «сумнівних» всього 3. Але я повторюсь: за якість завжди треба платити. Можна, звісно, поставити дешевшу мийку, і в результаті вона прослужить 5 років, ще й не відповідатиме вимогам. У будь-якому разі, жодних процедурних норм ми не порушили», – сказав Тарас Гайдук.
Майбутній реабілітаційний центр 4.5.0
Коли «4.5.0. Recovery Center» прийматиме перших пацієнтів
За проєктом, будівництво реабілітаційного центру має бути завершене у 2026 році. Якщо будуть труднощі із залученням фінансування від міжнародних донорів, кошти на здійснення робіт на наступний рік шукатимуть в обласному бюджеті.
«Такий заклад був потрібний ще на вчора. Шляху назад немає. Ми завдячуємо військовим можливістю жити і працювати. Мусимо зробити все, щоб вони після всього, через що пройшли і проходять, після всіх особистих втрат, могли відчути: вони потрібні нам, суспільству, вони потрібні країні», – каже Тарас Гайдук.
- Після фронту. Гори, плавання, собаки, або Немедична реабілітація військових на Закарпатті
- Незламні захисники: історії військових у фотопроєкті Varosh
- Ігри нескорених на кріслі колісному: історія закарпатця Рустама Росула
Текст: Тетяна Клим-Кашуба
Фото: Михайло Мельниченко
Візуалізація: Проєктний офіс з реалізації концепту обласного реабілітаційного центру «4.5.0. Recovery Center»
Цей матеріал підготовлений в рамках нідерландсько-словацько-українського проєкту “Посилення верховенства права на місцевому/ регіональному рівні в Україні: приклад Закарпатської області”, який втілюється за підтримки уряду Королівства Нідерланди у рамках програми MATRA, ключової нідерландської програми підтримки соціальних трансформацій.
Проєкт втілюється Інститутом Центральноєвропейської Стратегії (ICES) спільно з нідерландською організацією Foundation of Justice, Integrity and Anti-Corruption (FJIAC) та словацькою Transparency International Slovensko (TI SK) у партнерстві з Закарпатською ОДА та обласною радою.
*** Матеріал не відображає позицію чи думку імплементаторів або донорів грантового проєкту. Відповідальність за зміст публікацій несе редакція Varosh.
