На початку серпня у Нижніх Воротах на Закарпатті запрацювала перша вітроустановка з генерації електроенергії.
Загалом на території Нижньоворітської громади ТОВ «Вітропарки України» мають намір звести 17 вітряків. Станом на зараз триває монтаж 2-го вітряка. Впродовж минулого тижня кілька днів поспіль проходили громадські слухання щодо обговорення звітів оцінки впливу на довкілля наступних кількох вітротурбін (ОВД). До кінця серпня забудовник має намір встигнути провести слухання щодо усіх планованих вітряків.
Констатація факту запуску першого вітряка і наміри спорудити ВЕС на гірській території спричинили бурхливе обговорення та спротив частини громадськості. Varosh з’ясовував, чому такі дії інвестора викликають несприйняття.
Будівництво ведеться без отримання позитивного висновку оцінки впливу на довкілля
Голова ГО Save Пікуй Наталія Вишневська, яка живе у сусідній із Нижноворітською – Жденієвській громаді – системно і від самого початку відслідковує ситуацію довкола планів спорудження вітропарку. Під час будівництва другого вітряка вона була на місці проведення робіт і, виявивши ймовірні екологічні порушення, а саме знищення зелених насаджень, написала офіційне звернення в екоінспекцію. Утім коли на місце приїхала перевірка, більшість зелених насаджень вже або була знищення грейдером, або вивезена у невідомому напрямку.
Так само Наталія була свідком руйнування гори: вибираючи породу під фундамент, будівельники зсипали її у самоскиди і засипали породою дорогу, яка вела вже до наступного, третього вітряка. Всі ці роботи велися всупереч процедурі отримання висновку ОВД, як це передбачено законодавством.
Фундамент під другий вітряк. Фото: ФБ-сторінка ТОВ “Френдлі Віндтехнолоджі”
«У звітах ОВД, які зараз виносяться на обговорення, є дослідження, які підтверджують, що на території планованої діяльності виявлено червонокнижні види тварин і рослин, які охороняються низкою конвенцій, як от Бернською, Бонською та іншими. Автори досліджень підтверджують, що знайшли на території червонокнижні види, але вказують, що планована діяльність начебто не завдасть шкоду довкіллю. Тоді як, відповідно до Закону про Червону книгу України, якщо на території знайдені червонокнижні види, будь-яке будівництво там заборонено, а на території необхідно створювати охоронювані зони», – каже Наталія Вишневська.
Встановлення вітряків у Нижньоворітській громаді відбувається у безпосередній близькості до природоохоронних територій Смарагдової мережі, зокрема, в кількох десятках метрів від нацпарку «Бойківщина». Під кожний з вітряків сформовано понад 10 окремих юридичних осіб. Кожна з них окремо проходить процедуру звіту оцінки впливу на довкілля. Один такий звіт може налічувати до 1000 сторінок.
Саме зараз, розповідає Наталія, поки все ще тривають обговорення звітів з оцінки впливу на довкілля, ініціатори ВЕС без позитивного висновку від Міндовкілля заливають фундамент під 4-ий та 6-ий вітряки. За її словами, таке стало можливим завдяки дозволам на підготовчі і будівельні роботи на прокладання доріг, які видала Державна інспекція з архітектури та містобудування. Виявилося, що забудовник для отримання дозволу на підготовчі роботи використав так звану класифікацію наслідків СС1, яка не вимагає проведення оцінки впливу на довкілля.
«Прокладати дорогу і певні мережі можна без громадського обговорення і без проведення ОВД, але ж не рити котловани та заливати на глибину бетоном фундамент. Виходить, що ми ось уже кілька днів обговорюємо, як буде зніматися поживний шар ґрунту і де він складуватиметься, скільки вантажівок та бетономішалок там проїде і тому подібне, а дороги вже прокладені по червонокнижним квітам, мережі робляться, фундамент заливається», – розповіла Наталія Вишневська.
Будівництво вітряка у Нижньоворітській громаді. Фото: ФБ-сторінка “Френдлі Віндтехнолоджі”
На її переконання, до такої ситуації призвела пасивна позиція Міндовкілля, яке системно ігнорувало звернення мешканців з тисячами підписів щодо проведення відповідних перевірок згаданого будівництва. Адже Державна екологічна інспекція, яка б мала також реагувати на ситуацію, перебуває на стадії реформування і на перевірки з боку саме цієї структури накладено мораторій.
Крім того, за словами Наталії Вишневської, під час громадських обговорень звітів ОВД представники забудовника не надають ні протоколів громадських слухань про зміну цільового призначення земельних ділянок під забудову, ні протоколів громадських обговорень до затвердження детального плану території.
«Оскільки ми маємо підозри щодо правомірності зміни цільового призначення земельних ділянок, то направили запити до управління Держгеокадастру», – сказала Наталія Вишневська.
Перший вітряк, що запустили у Нижніх Воротах
Щоб дозволити будівництво, мала відбутися зміна всієї містобудівної документації області
За словами юристки Наталії Майстренко, зведення вітроелектростанцій у Нижньоворітської громаді відбувається всупереч земельному та містобудівному законодавству, позаяк порушені процедурні вимоги. Відповідно до Схеми планування території Закарпатської області на згаданій території будівництво не передбачено.
«Спочатку мали бути внесені зміни до Схеми планування території Закарпатської області, потім – до проєкту планування Воловецького району, і лише потім розробляється детальний план території, формується і відводиться земельна ділянка, змінюється її цільове призначення. Щоб дозволити таке будівництво, мала відбутися зміна всієї ієрархії існуючої чинної містобудівної документації, що регулює планування на цій території», – пояснила Наталія Майстренко.
Тоді як робота зі внесення змін до Схеми планування території Закарпатської області – початкової ланки усієї бази містобудівної документації області – почалася лише навесні поточного року.
Наталія Майстренко зазначила, що з приводу ситуації, яка склалася, звертатимуться до обласної прокуратури. Принагідно нагадала, що наявна значна практика і прецеденти з розгляду спорів у подібних правовідносинах судовими установами, зокрема в аналогічних ситуаціях в області: лише нещодавно Верховний суд скасував дозвіл на будівництво вітряків на Боржаві, а апеляційний суд у Львові – визнав незаконним виділення земельних ділянок під ВЕС.
Територія під ВЕС початково прийнятна, але будівництво розпочалось не за процедурою
Коментуючи ситуацію довкола будівництва вітропарку саме у Нижньоворітський громаді, кандидатка біологічних наук, екологиня Оксана Станкевич-Волосянчук каже: початково ця територія розглядалася як прийнятна, бо критичних ризиків для природи від зведення ВЕС тут немає. Забудовник спершу планував встановлення одразу 30 вітряків, утім після проведених досліджень зменшив кількість майже вполовину.
Червоними крапками позначені ВЕУ, що заходили на територію Смарагдової мережі і від будівництва яких відмовилися
«Це територія фактично над селами, близько біля траси. Вітроустановки монтуються вздовж існуючих ґрунтових доріг, а сама територія не належить до Смарагдової мережі, хоч і сусідить, це колишні пасовища і сінокоси. Тобто це не є якісь дуже цінні природні території, де вітряків узагалі б не мало бути. Ми не повинні боротися проти вітроенергетики, але повинні захищати природу, яка є цінною. Вітроенергитка має розвиватися, але не за рахунок цінних природних екосистем, якими є високогір’я. Вододільний хребет, полонина Боржава, Лютянська Голиця, полонина Руна і будь-яка інша полонина – це території, які мають високу природну цінність, більшість ще і статус об’єкта Смарагдової мережі, вони є важкооступними і такими й мають залишатися. Це моя позиція, і її поділяє більшість моїх колег-науковців», – сказала Оксана Станкевич-Волосянчук.
Схема розташування ВЕУ вздовж дороги
За її словами, подібні планованій у Нижніх Воротах ВЕС є й неподалік, на сусідній Львівщині – Орівська, Старосамбірська. Щоправда, кожна з них налічує не більше 10 вітряків. У цьому зв’язку експертка називає гігантизм у плануванні вітропарків з десятків вітряків маркером, який вказує: забудовники найперше думають не про сталі об’єкти, а про можливість найшвидшого і гарантованого «хижацького» заробітку без огляду на навантаження на довкілля.
Зеленим і рожевим відзначена територія Смарагдової мережі. ВЕС розташована попри межу, не заходячи на неї
Проблемою будівництва вітропарку в Нижніх Воротах Оксана Станкевич-Волосянчук називає не стільки екологічний аспект, скільки спосіб, в який це будівництво зараз ведеться. Здійсненню будівельних робіт на відведеній території, в будь-якому разі, мала передувати оцінка впливу на довкілля.
«Вони спершу риють котлован, заливають його бетоном, і лише потім роблять оцінку впливу на довкілля. В цьому вбачаються елементи шахрайства. Коли вже є котлован і фундамент, оцінка впливу на довкілля втрачає сенс – саме риття котлованів і дає якраз той перший найважчий, найголовніший вплив на природу. Так не будує жоден забудовник, відповідальний бізнес так не робить, тим більше, декларуючи прозорість і співпрацю з громадами», – сказала екологиня.
За її словами, найгіршим у цій ситуації є те, що випробувавши такий спосіб оминання процедури оцінки впливу на довкілля, у подальшому, якщо не буде прийнято відповідних заходів, забудовники зможуть застосовувати його для будівництва ВЕС вже на цінних територіях у високогір’ї.
- Завдяки твоїй підтримці наша команда створює ще більше важливих матеріалів. Підтримай нашу роботу — долучайся до спільноти Varosh.
Тетяна Клим-Кашуба, Varosh
Не пропускайте цікаве з життя Закарпаття! Читайте більше в наших соцмережах — Facebook та Instagram.
