Новини

Колективне звернення щодо вітряків у високогір’ї Карпат підписують на Закарпатті

22 Січня 2024 116

Підписати звернення може кожен охочий, заповнивши відповідну форму. У такий спосіб екозахисники прагнуть продемонструвати, скільки людей категорично несхвально ставляться до ініціативи забудови Карпат вітроелектростанціями.

Колективне звернення щодо недопущення забудови високогір’я українських Карпат вітряками зареєстрували одразу кілька екозахисних організацій, розповіла у коментарі Varosh  кандидатка біологічних наук, експертка з питань екології та охорони довкілля Оксана Станкевич-Волосянчук.

“Ініціатором звернення є консорціум кількох організацій: Save Пікуй, Save Borzhava, ГО “Екосфера” та низка фізичних осіб. Насамперед звернення фізично підписують мешканці тих громад, в яких планують будувати ВЕС: у Жденіївській громаді – це Вододільний хребет, у Тур’є-Полянській громаді – полонина Руна. Разом із тим, ми хочемо подивитися і показати ініціаторам будівництва, скільки людей готові підписати звернення загалом онлайн, не погоджуючись із намірами забудови Карпат вітряками”, – розповіла Оксана Станкевич-Волосянчук.

За її словами, 6 лютого у Тур’є-Реметській громаді мають пройти громадські слухання з розглядом детального плану та стратегічної екологічної оцінки щодо будівництва на полонині Руній вітроелектроустановок. До обох документів, каже Оксана Станкевич-Волосянчук, в екологів є чимало питань та зауважень.

Як зазначено у тексті колективного звернення, для будівництва ВЕС інвестори обрали одні із найкращих туристичних локацій, які відомі далеко за межами України, як от полонину Боржаву, полонину Руну, Вододільний хребет та Лютянську Голицю.

«Усі ці вершини оточені заказниками або, як полонина Боржава, є особливо цінними природоохоронними територіями міжнародного значення. Тут ростуть, живуть та розмножуються унікальні для Карпатського регіону рослини та тварини. І вони усі можуть зникнути, якщо посеред їхніх оселищ побудувати десятки вітряків. Закарпатські гірські вершини просто “зріжуть” важкою технікою, а потім те, що залишиться, врешті змиють дощі, залишивши по собі рвані ерозійні “рани”… Також доведено, що втручання будівельними роботами у … хребти, …несе ризики зменшення водності у цілому регіоні», – зазначено у зверненні.

Станом на ранок 22 січня колективне звернення підписало близько 550 людей.

Згадане звернення є одним із елементів просвітницької роботи, яку проводять екозахисники, пояснюючи ризики будівництва вітряків у високогір’ї Карпат.

З цією ж метою 31 січня консорціум організацій, який зареєстрував згадане звернення, проведе відкритий вебінар. На ньому пояснюватимуть, чому загалом не варто будувати великі вітрові електростанції у високогір’ї Карпат, а також розкажуть про якість розроблених детальних планів, стратегічно-екологічної оцінки та оцінки впливу на довкілля, розповіла Оксана Станкевич-Волосянчук.

Трансляція вебінару відбуватиметься на сторінці ГО «Екосфера» у Фейсбуці, долучитися може будь-хто охочий. Спікерами будуть представниця ГО «Екосфера», екологиня Оксана Станкевич-Волосянчук; представниця ініціативної групи Save Пікуй Наталя Вишневська, юристка Наталка Майстренко та представник правозахисної екологічної організації EPL (Екологія. Право. Людина). Згодом відео також опублікують на інших інтернет-платформах.

Varosh,

Фото: Денис Фортушний

Не пропускайте цікаве з життя Закарпаття! Читайте більше в наших соцмережах — Facebook  та Instagram.

0 #
# високогір'я # вітряки # зернення