Верховний Суд визнав незаконним будівництво вітряків на полонині Боржава. Представники Всеукраїнського громадського руху Save Borzhava у переддень Великодня отримали наочно рішення у цій резонансній справі, яким остаточно скасовано дозвіл на будівельні роботи. Про це пишуть активісти на сторінці “Врятуй Боржаву”.
“24 квітня у Києві Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду Стародуб О.П., Єзеров А.А. та Кравчук В.М. остаточно визнано незаконним та скасовано дозвіл Держархбудінспекції, який надавав право на будівництво вітряків на полонині Боржаві. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає”, — йдеться в повідомленні.
Відтак, у силі залишається рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду (м. Львів), прийнятого на користь збереження полонини Боржава, а саме:
Varosh звернувся по коментар до адвокатки, заступниці голови комітету аграрного, земельного та довкіллєвого права НААУ Софії Шутяк про подальшу долю справи.
— Рішення, безперечно, є дуже важливим, оскільки воно показує позицію державних органів влади, необхідність врахування особливості Карпат під час прийняття такого важливого рішення. Це рішення, яке ми отримали 24 квітня 2024 року, стосувалося дозволів безпосередньо на здійснення забудови, — пояснила вона. — Проте, не слід розслаблятися, оскільки й далі є чинним висновок з оцінки впливу на довкілля щодо будівництва вітряків на Боржаві. Також активною є справа прокурорів за позовом до Держеокадастру щодо скасування договорів оренди земельних ділянок, відведених для будівництва вітряків.
Тому, за словами Софії Шутяк, важливо і далі комунікувати небезпеку забудови вітряків на полонині Боржава, бо це особливі екосистеми і користь від будівництва вітряків в рази менша небезпек, які може за собою потягнути будівництво вітряків.
— Кейс складний тим, що він показує крім невміння враховувати нашими органами влади екологічної складової таких рішень. Є ще певний корупційний елемент, коли в силу слабких державних інституцій ситуація подається таким чином, наче бізнес в черговий раз підставляють, бо бізнес покладається на державу, а держава така погана і бізнес “розводять на гроші”. Але це неправильний посил, бо бізнес має доступ до якісних правових послуг і, на мою думку, треба говорити про те, що бізнес також несе відповідальність за отримання тих чи інших рішень. Враховуючи, що в нас є певна слабкість у сфері корупції, то бізнес може пролобіювати необхідні йому рішення, а потім звинувачувати державу.
Технологія будівництва вітряків детально прописана в звіті про оцінку впливу на довкілля, призведе до знищення екосистеми, яка дає можливість місцевим людям заробляти, користуючись природніми дарами полонини. Громаді є, за що боротися і шукати певну альтернативу для “Атлас Енерджи Воловець” щодо виробництва додаткової енергії.
Софія Шутяк сказала, що Закарпаття має можливість виробляти альтернативну енергетику з термальних джерел:
— Тому нам треба уважніше вивчати наше законодавство і розвивати наукові технологічні можливості. Сонячна та вітрова енергетика для регіону Карпат може бути більш шкідливою, ніж наприклад геотермальна, яка властива для Закарпаття.
Нагадаємо, проєкт будівництва 34-х вітряків заввишки приблизно 180 м кожен на полонині Боржава у Закарпатті з’явився давно і відтоді справи довкола нього точаться в судах. Боржавський хребет, як об’єкт Смарагдової мережі, є міжнародною природоохоронною територією і будь-які будівельні роботи на Боржавському хребті заборонені.
“Ця територія визнана цінною на міжнародному та національному рівні. Проєкт будівництва 34 вітрових установок суттєво пошкодить природні комплекси. Елементи установок потрібно доставити на полонину. Вони не збираються на полонині, а доставляються як цілісні лопаті, лише одна з яких може сягати 30-50 метрів. Також до цих лопатів мають підвозитися основи, які збираються великим блоками більше 30-40 метрів. Щоб доставити це все на полонину, треба здійснити, за підрахунками, 170 заїздів важкої техніки. Під кожну основу має створюватися фундамент глибиною 18 метрів, куди закопуватимуться палі», – пояснила Varosh екологиня правозахисної організації «Екологія-Право-Людина» Катерина Полянська.
Колективне звернення щодо вітряків у високогір’ї Карпат підписують на Закарпатті
Втім, у 2019 році Закарпатська ОВА видала висновок оцінки впливу на довкілля (ОВД) про допустимість діяльності від департаменту екології. Закарпатський окружний адміністративний суд скасував цей документ – без нього будівництво неможливе. За словами екоактивістів, у ОВД навмисно не внесли всю інформацію про земельні ділянки, біорізноманіття, флору і фауну, водну екосистему та зміни клімату Боржави. Однак забудовник та інвестор — «Атлас Воловець Енерджи» та турецька енергетична компанія «GÜRİŞ» — подали апеляцію на це рішення суду.
У січні цього року кілька екозахисних організацій зареєстрували колективне звернення щодо недопущення забудови високогір’я українських Карпат вітряками. Воно є одним із елементів просвітницької роботи, яку проводять екозахисники, пояснюючи ризики будівництва вітряків у високогір’ї Карпат.
Зоряна Попович, Varosh
Не пропускайте цікаве з життя Закарпаття! Читайте більше в наших соцмережах — Facebook та Instagram.