33 години безперервно йшов ужгородський мандрівник Іштван Цап Вододільним та Боржавським хребтами, аби нагадати про небезпеку забудови високогір’я вітряками.
Як розповів Іштван Цап у коментарі Varosh, раніше він окремо ходив Вододільним, окремо – Боржавським хребтами. Позаяк обидва вони нині – під загрозою забудови ВЕС, вирішив поєднати їх в один похід. У такий спосіб Іштван Цап прагнув показати, що гірські хребти та полонини лише видаються безмежними, хоч насправді це – невеликі, а тому ще більш цінні території, які потребують збереження.
«Коли ми говоримо з людьми про вітряки у горах, багато хто з них легковажить цими територіями, мовляв, однією полониною більше, однією менше. Навіть коли у Воловці спілкувався із місцевими, доводилося чути: «та що від вітряків тим полонинам стане». Я хотів дати зрозуміти, що насправді гори й полонини – це не безкраї простори: 2 хребти можна пройти на одному подиху. Це цінні неповторні території, які треба берегти, а не лізти в них із будівництвом, заливати бетоном, щось там встановлювати і руйнувати», – сказав Іштван Цап.
У похід ужгородець вирушив зранку об 11-й з Волосянки на Великоберезнянщини, пройшов Вододільний хребет, звідти перейшов на Боржаву і спустився наступного дня о 20-й у Міжгір’ї. Йшов безперестанку вдень і вночі без сну, зупинявся хіба набрати води чи поспостерігати за сходом сонця.
Ідею походу виношував ще із жовтня минулого року, однак пройти маршрут вдалося з третьої спроби: на перший раз не поталанило з погодою, вже у березні цьогоріч «не пустила» травмована нога, а у квітні – довелося повертати назад на середині маршруту через неочікувану зустріч з вовками.
«На Вододільному зустрів 2 пари туристів, Боржава була більш «насиченою», і цікаво, що саме в не найбільш популярній частині: зазвичай з Гимби всі йдуть на Великий Верх, Стій, а на цей раз більше туристів було по той бік, де Жид-Магура, Звір, Кичера. Люди були з різних регіонів – з Києва, Волині, Хмельницького, Кам’янця-Подільського», – розповів Іштван Цап.
Іштван Цап під час походу
Майже всі вони, за його словами, мали дуже поверхневе уявлення про плановану забудову гір і полонин вітряками.
«Люди про загрози лише щось десь чули. Це нам здається, що ми вже все сказали про небезпеку. Але насправді цього замало: люди мають дуже обмежене розуміння, що відбувається довкола полонин», – каже Іштван Цап.
- Завдяки твоїй підтримці наша команда створює ще більше важливих матеріалів. Підтримай нашу роботу — долучайся до спільноти Varosh.
Контекст
У 2019 році ТОВ “Атлас Енерджі Воловець” заявило про намір зведення на Боржавському хребті 34 вітроустановок.
Відтоді у судах тривають справи з недопущення втілення озвучених намірів.
Боржавський хребет є одним з об’єктів Смарагдової мережі – природоохоронною територією міжнародного значення. Будь-які будівельні роботи на Боржавському хребті заборонені.
У квітні поточного року Верховний Суд скасував дозвіл на будівництво вітряків на полонині Боржава.
У липні Львівський Західний апеляційний господарський суд визнав незаконним виділення 54 ділянок за 39 договорами про оренду землі під будівництво ВЕС.
Разом із тим, зараз відомо також про наміри зведення ВЕС і на Вододільному хребті.
30 вітряків також хочуть звести на полонині Руній.
Тим часом, у Нижньоворітській громаді триває монтаж другого вітряка. Загалом на території громади ТОВ «Френдлі Віндтехнолоджі» планує зведення 16 вітроустановок.
Тетяна Клим-Кашуба, Varosh
Фото зі сторінки Іштвана Цапа у Фейсбуці
Не пропускайте цікаве з життя Закарпаття! Читайте більше в наших соцмережах — Facebook та Instagram.
