Колонку створено на основі виступу Олени Ціви на форумі Re:Open Zakarpattia.
У час війни українські жінки демонструють всьому світові неймовірну силу і витривалість, залишаючись тими, хто допомагає, захищає та безмежно любить. Це унікальна ситуація, коли водночас відчуваєш і важку ношу на плечах — тримати тил, і маєш крила, які дивовижним чином додають сил для боротьби.
Майже дворічна повномасштабна війна змінила сприйняття жінки у суспільстві, в тому числі й у бізнесі. Зникла впевненість у завтрашньому дні, міцна основа випала з-під ніг, багато хто втратив надійне плече чоловіка поруч, який пішов на фронт. Майже кожна мусила брати ще більшу відповідальність за життя та здоров’я своїх рідних та й всіх навколо, хто опинився у біді. Ця нова реальність вимагає від суспільства без рожевих окулярів оцінити дійсність навколо.
Олена Ціва на форумі Re:Open Zakarpattia-2023
З початку року жінки в Україні відкрили 154 тис. нових ФОПів, що становить 56% серед усіх започаткованих цьогоріч бізнесів. У своєму середовищі я теж бачу, що багато жінок наважують на перші кроки у бізнесі, працюють над саморозвитком, створюють нові фонди та організації для взаємопідтримки. Страх за майбутнє не спровокував заціпеніння, а навпаки — розізлив, мобілізував, запалив. Збільшується частка жінок-керівниць у бізнесі, і не тільки тому, що вони мають замінити чоловіків, але й тому, що самі відкривають власні справи. І це чудово, бо за моїми спостереженнями, бізнес, яким керує жінка, є більш стійким в умовах невизначеності. Мені приємно бачити, що зараз існують окремі грантові програми від держави, щоб стимулювати цей процес.
Не всі жінки готові відкривати бізнеси, натомість готові бути найманими працівницями. Тому тут маємо ще один виклик воєнного часу — перекваліфікація жінок, яка пов’язана з дефіцитом робочої сили у професіях, де переважно працювали чоловіки. Зараз Ліка Комфорт, яка спеціалізується на системах вентиляції та кондиціонування, готується до того, щоб навчати й брати на роботу інженерок, монтажниць. Це незвичайно, адже ми звикли бачити на цих посадах чоловіків, але це досяжне завдання для наших жінок. В нашому колцентрі вже працюють дівчата, які знають принцип роботи кожної деталі теплового насоса чи кондиціонера. Тому з роками межа між “чоловічими” і “жіночими” професіями буде ще більше стиратися.
- Мріяла про медицину, а стала гірською рятувальницею. Василина Ломага про гори, параплани та переломи
Але звертаю увагу, що морально наше суспільство, як і бізнес, поки не готове до таких змін. Люди забороняють собі уявляти той сценарій, коли чоловіків буде настільки мало, що жінка-монтажниця стане явищем цілком закономірним. Ми живемо у режимі очікуванні швидкого кінця війни, не знаємо статистики загиблих і не до кінця знаємо, що нас чекає далі. Але нам треба думати про ці сценарії, аби вистояти й після перемоги.
Третій виклик — людиноцентричність і адаптивність у бізнесі. Люди — це наша основна цінність, і держава та приватний бізнес мають просувати наративи про гідну працю кожного.
У нашій компанії турбота про працівників проявляється найперше у гідних, безпечних та рівних умовах праці для жінок і чоловіків, конкурентній заробітній платі. Це — за умовчанням, але не варто забувати й про інші виклики, на які компанії мусять реагувати.
Власники компанії мають бути готові до того, що значна частка працівників — це жінки. І, на жаль, не поодинокими будуть ситуації, коли жінка буде єдиною годувальницею для себе та дітей.
Інколи трапляються дикі випадки, що жінку не беруть на роботу, бо вона може завагітніти й піти у декрет, або має малолітніх дітей тощо. Ці неандертальські тези мають піти у небуття. Якщо суспільство не хоче загинути, то має створити всі умови для працюючих мам — від дитячих куточків до різних мотивуючих опцій на роботі.
Я мама двох чудових дівчат. І тільки народивши їх, я зрозуміла, що насправді означає поєднувати материнські обов’язки та управління бізнесом разом з чоловіком. Бо я знаю, як важливо для дитини знайти очима маму в залі під час свого виступу.
У нашій компанії є правило — робота не має ставати на заваді батьківству. Ми завжди намагаємося робити так, аби нашим працівникам не доводилося вибирати: йти підтримати дитину на її першому концерті чи працювати з паперами. Ми відпускаємо наших працівників, і чоловіків, і жінок на святкові лінійки, випускні, урочисті події, або якщо є якісь форс-мажори. Коли у наших працівниць були маленькі діти, то щоп’ятниці ми робили для них скорочений робочий день. Жінка може попросити працювати з дому або брати лікарняний, якщо дитина хворіє, або зробити роботу раніше чи пізніше. Цим ніхто не зловживає. Бізнес має бути адаптивний до різних змін у житті своїх працівниць.
Я впевнена, що до такого соціально відповідального бізнесу будуть йти кращі з кращих — ті, хто цінує ціннісний підхід до кожної людини.
Колеги приходять до мене навіть поплакати разом чи просто попросити допомогти, і це — нормально. Ми маємо бути плечем підтримки одні для одних, стираючи межі “керівниця-підлегла”. Давайте формувати нашу жіночу спільноту, менторити й допомагати шукати свій шлях.
Вважаю, що, окрім грантових та навчальних програм, варто формувати позитивні приклади того, як жінки змогли започаткувати бізнес, а то й ділитися прикладами, що стало на заваді цьому. І база — фінансова грамотність у школі, з найменшого віку. Тільки так ми зможемо виростити покоління розумних споживачів та відповідальних бізнесів.
Я щодня думаю — чому нас має навчити війна, ця страшна і важка трагедія для мільйонів людей? Думаю, так маємо усвідомити цінність людського життя. Ми живемо у час, коли військові дають нам шанс жити життя більш ціннісно та наповнено, вчитися і формувати генерацію кращих і достойних. Наші сміливі захисники й захисниці дають нам шанс стати сильнішими й зробити їхню жертву не марною. І ми не маємо права нехтувати ним. Не може бути бізнес заради бізнесу, життя тільки задля досягнення матеріальних цілей. Не маю рожевих окулярів, знаю, що не побудуємо утопію, але ж сміливим всміхається доля, чи не так?
Олена Ціва, директорка компанії Ліка-Комфорт
Пропонуємо переглянути запис усієї панельної дискусії форуму Re:Open Zakarpattia 2023 про те, що таке відповідальний бізнес під час війни на прикладі кейсів з Закарпаття
- Сергій Притула: “Перемога сама по собі не прийде – маємо бути включені всі
- Cukrik: солодощі з користю і любов’ю від Каті Ткачук
- Натхненна шоколадом: як краматорчанка власний бренд шоколаду на Закарпатті розвиває
Читайте більше про Закарпаття у вирі історичних подій у наших соцмережах — Facebook, Instagram та Тelegram.
