Учасники освітнього процесу відгукнулися на заклик волонтерів із Мукачева – Олександра Лєвшакова та Віолети Обривко – допомогти з друком деталей. Кошти для принтера збирали великою спільнотою: внесок зробили парафіяни греко-католицького храму Пресвятої Трійці в селі Негрово, колектив Негрівського ЗЗСО І-ІІ ступенів, що є філією Доробратівського ЗЗСО І-ІІІ ст., а також вчителі, учні згаданого закладу освіти. На зібрану суму 13 440 гривень придбали принтер, деякі запасні частини до нього, сировину. Волонтери вибрали модель, замовили й доставили, навчили користуватися на перших етапах.
Приєднатися до волонтерського руху й друкувати деталі на 3D-принтері в Доробратівському у закладі освіти запропонувала вчителька англійської мови Наталія Ламбрух. Після збору необхідної суми вирішили розмістити принтери в кабінеті школи. Однією з важливих умов були й залишаються фахівці, які є в закладі освіти, готові вдосконалюватися в роботі з такою технікою. Програми для друку комплектуючих надали волонтери та склали самостійно на основі 3D-моделей і слайсерів. Працівники школи забезпечують безперервність друку, складання готових виробів. Скручує видрукувані деталі технічний працівник Андрій Греба, який водночас є одним зі спонсорів та постачальників комплектуючих.
Перший принтер у школі запрацював на початку березня, а наприкінці місяця доставили військовим партію готових заряджалок. Утім невдовзі зрозуміли, що процес друку досить тривалий, повільний, тому оголосили збір коштів на новіший і швидший принтер. Разом із деталями він обійшовся в 23 тисячі гривень. Їх також збирали звідусіль: школярі на ярмарку, вчителі й працівники Доробратівського ЗЗСО, небайдужі випускники. Зараз друкують на обох.
Щоб запрограмувати друк, потрібно визначити оптимальну кількість деталей, які можна надрукувати одночасно, підібрати температурні та конструктивні характеристики друку до відповідного типу пластику. На ринку представлена різна сировина, але найдешевша не підходить – готовий виріб не повинен деформуватися чи втрачати роботоздатність від коливань температури, вологості, та власне й механічних навантажень. Тому використовують тільки PETG-пластик. Першу заправку для друку придбали волонтери, зараз самостійно купують філамент, гвинти, гайки, дріт для виготовлення пружин.
Під час роботи потрібен і спеціальний пристрій для підсушування котушки зі сировиною. Поки що його не мають, тому принтери працюють біля відчиненого вікна і показують кращий результат у суху сонячну погоду.
Директор закладу Володимир Білинець зазначає:
– Принтер розрахований на друк однієї моделі, але є потреба у виготовленні деталей-компонентів виробів для військових потреб, тому ми зацікавлені в тиражуванні. Можна надрукувати одночасно 15 курків або 36 замків, або 5-6 корпусів заряджалок. Друк триває від 3 до 7 годин. Новий принтер майже вдвічі швидший: п’ять корпусів друкує за 4 години 45 хвилин, коли давніший пристрій – за 7 годин. Мають значення і відсоток заповнення пластиком виробів – усе залежить від того, що задаєш програмою. Виготовляємо лоадери 2 типів – на магазини автоматів, кулеметів радянського (калібрів 5,45 та 7,62 мм) та натівського (5,56 мм) зразків.
Ініціативу друкувати вироби для потреб військових схвалили і в управлінні освіти, культури, молоді та спорту Мукачівської міськради. Директор інформував колег на засіданні, дехто з депутатів ознайомлювався з процесом друку, була ідея придбати такі принтери для інших шкіл. Але не всюди є здібні фахівці, тому поки що зупинилися на ініціативний колективах – наразі заявили про бажання два заклади освіти з Мукачева.
Володимир Білинець має ідею додати на вироби підпис «Виготовлено в Доробратові», зараз розробляє програму для нанесення.
Загалом Доробратівський ЗЗСО від початку повномасштабної війни долучається до різних благодійних, волонтерських ініціатив і сам організовує різні заходи для підтримки військових. Діти з учителями проводили ярмарки, тематичні виставки, продавали хендмейд-вироби, створювали окопні свічки, долучалися до масштабного збору мільйона на ЗСУ.
3D-друк – перспективний напрям для допомоги ЗСУ. Пластикові заряджалки за лічені секунди допомагають наповнити магазин автомата Калашникова. Крім того, помічні у військовій справі підставки для дронів, тримачі антен, бомбери – пластикові контейнери, куди закладають тротил, металеві компоненти. Для парамедиків необхідні капсульниці, пластикові накладки для очей при травмах.
Найбільше запитів від захисників про заряджалки – це те, що мало б бути в кожного військового. Волонтери з Мукачева Олександр Лєвшаков і Віолета Обривко наразі передали ЗСУ близько 2 тисяч таких лоадерів і сотні підставок для дронів.
Надруковані деталі для заряджалок і готовий виріб підставка для дрона
Ідея 3D-друку для військових потреб належить Олександру. Він навчився працювати принтером близько 4 місяців тому. Разом із колегами придбав спочатку два принтери, а згодом третій, більш потужний. Утім із запитами впоратися не могли, тому залучили до друку також колегу з Києва, яка надсилає готові деталі в Мукачево, де їх скручують, а згодом і колектив Доробратівського ЗЗСО.
О. Лєшаков біля 3D-принтера, який друкує деталі для потреб ЗСУ
Віолета Обривко додає:
– Учасники освітнього процесу в Опорному Доробратівському ЗЗСО патріотично налаштовані, постійно організовують ярмарки, заливали окопні свічки, збирали кошти на допомогу… 3D-друком зацікавилися інші заклади освіти Мукачівської громади – в Макарьові, в Залужі, в Мукачеві. Виробляючи вироби з пластику, ми не економимо й не ганяємося за кількістю. Використовуємо якісні матеріали, щоб усе функціонувало.
Віолета Обривко
Від початку повномасштабного вторгнення волонтери Олександр Лєвшаков, Віолета Обривко та її чоловік Олександр – військовий, що проходить реабілітацію після поранення – забезпечують різні потреби захисників. Завдяки донатам, підтримці небайдужих закуповують, збирають і надсилають потрібне на фронт: від РЕБів – до килимів для бліндажів. Від лютого 2022 року виготовили і передали близько 50 тисяч окопних свічок, створюють і мініпечі. Також влаштовують лотереї, аукціони – продають відстріляні порожні гільзи. Знайомі художники їх розмальовують і перетворюють на вази. Одна така гільза-ваза може назбирати 10-12 тисяч за три дні розіграшу в соцмережах.
Нещодавно подали ідею мукачівському ліцею про лазерну порізку металу для спеціальних виробів – «кішок», якими можна на віддалі зачепити певний предмет або навіть допомогти військовому витягти його з важкодоступних місць.
Кумедна ситуація виникла з килимами для облаштування бліндажів. Після того, як Віолета попросила користувачів соцмереж принести килими, відгукнулося дуже багато людей, а місцева клінінгова компанія погодилася випрати їх безплатно. Відтак килими продовжують приносити, акція виявилася безстроковою – відправили на фронт уже третю партію.
Під час нашого спілкування волонтери саме готували посилки військовим – на 17 різних напрямків. У коробках зібрали усе потрібне: від їжі і пасок – до репелентів від комах.
На запитання про пріоритетні напрямки допомоги, які планують розвивати, Олександр називає 3D-друк, а також лазерну підсвітку для ППО. Її придбали на донати та передали військовим. Віолета наголошує на корисних для здоров’я продуктах:
– Влітку хочемо збільшити виробництво енергетичних батончиків. Люди приносять чищені горіхи, мед, родзинки. Це глюкоза, яка допомагає, коли хлопців травлять хімією. Зараз зменшилася потреба у свічках, тому ми орієнтуємося на інші потреби. Також Доробратівська школа зробила лимонно-імбирні медові суміші. Вони втамовують спрагу і корисні для здоров’я. Раніше ми виготовляли ранозагоювальні мазі. Потім нам почала допомагати бджолярка, яка зараз готує натуральні спреї для горла. Укомплектовували аптечки тощо.
Завдяки твоїй підтримці наша команда створює ще більше важливих матеріалів. Підтримай нашу роботу — долучайся до спільноти Varosh.
У волонтерському штабі на стінах – багато прапорів, шевронів, відзнак від десятків бригад, яким допомагають. Через одних знайомих, друзів – звертаються інші. Зараз, до прикладу, є запити від прикордонників. До збору долучився й Доробратівський ЗЗСО, за що отримав спеціальну подяку. Волонтери зазначають, що це дуже мотивує школярів:
– Ми ніколи не просимо подяки, прапори, але військові згадують самі і надсилають. Це дуже приємно! Але сумно від того, що половини з тих, хто написав слова вдячності на прапорах, більше немає…
Примітка: друк пристроїв на 3D-принтерах на території закладу освіти не є залученням дітей до збройного конфлікту і не порушують вимог норми 136 звичаєвого міжнародного гуманітарного права, статті 3 Женевських конвенцій 1949 року, статті 77 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій 1949 року, статті 38 Конвенції про права дитини.
Робота над цим матеріалом стала можливою завдяки проєкту Fight for Facts, що реалізується за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.
Наталія Толочко для Varosh,
Фото авторки.
Не пропускайте цікаве з життя Закарпаття! Читайте більше в наших соцмережах — Facebook та Instagram.