Війна

“Все, що я роблю, — у пам’ять про мого брата”: історія волонтерки Вікторії Жуйко

7 Березня 2024 77

Вікторія Жуйко — волонтерка Руху підтримки закарпатських військових з 2014, незмінна ініціаторка креативних зборів та волонтерських акцій.

Долучитися до своїх першої волонтерської зміни жінку мотивував її двоюрідний брат — майстер-сержант Віктор Синько. Він був серед перших прикордонників із Закарпаття, які поїхали захищати Україну на Схід, в Станицю Луганську.

— Я в нього запитала тоді: “Чому ти поїхав?”, а він відповів “А хто як не я?”. І ця фраза впродовж років є однією з головних для мене.

У травні 2023 року брат Вікторії загинув при виконанні бойових завдань на Сході. Але пам’ять про нього залишається у вчинках Вікторії та її сім’ї.

— Коли я щось роблю, то я роблю це у пам’ять про свого брата. Якщо я можу допомогти пораненим, то я це зроблю так, якби я це зробила для нього.

— Якщо я можу піти й закрити кілька волонтерських змін, щоб зібрати на дрон, я це зроблю. І я знаю, що за мого брата помстяться. Зараз дуже люблять кидатися фразами: “Та ми помстимося!” Як? Тому я прицільно збираю на дрон, бо я хочу, щоб за мого брата помстилися. Я хочу, щоб другі вижили, тому що мій брат загинув, і я знаю, як це складно, як важко.

До волонтерства Вікторія активно залучає всю родину, навіть маленьких донечок Марічку та Ксеньку. У травні 2022 року старша донечка Вікторії Марічка стала справжньою зіркою соцмереж. Її фото з плакатом “Пий мохіто — бий русню” з благодійного ярмарку облетіло український інфопростір.

— У моїх дітей немає вибору бути чи не бути волонтерами, вони знають, що є волонтерська зміна, є можливість — треба йти з мамою, — каже Вікторія.

— Я люблю волонтерити, тому що це корисно для військових, ми робимо це для того, щоб Україна перемогла. Я хочу дуже подякувати нашим військовим, що вони захищають або захищали нашу Україну, — ділиться мала волонтерка.

Вже майже рік Вікторія Жуйко ще й “помагаторка” — готує їжу для поранених військових.

— Ось це, що я готую, приносить мені величезне задоволення, я тішуся, що можу допомогти, висловити свою повагу, любов, турботу тим, хто ризикував життям, а багато хто й віддав своє життя й за моїх дітей. Існує думка, що ось вони там воюють за депутатів, за дітей чиновників. Ні! Вони воюють і за ваших дітей. Поки ви маєте можливість бачити, як ваші діти ростуть, хтось цього позбавлений, і тому ми маємо бути дуже вдячні нашим військовим за кожен щасливий день для наших дітей.

Гичка Галина, Varosh

Відео: Юрій Готра. Фото: з домашнього архіву Вікторії Жуйко

Не пропускайте цікаве з життя Закарпаття! Читайте більше в наших соцмережах — Facebook та Instagram

0 #