Коли ви читаєте будь-який матеріал в інтернеті, чи задумуєтеся ви над тим, за які гроші створений цей продукт? Насправді відповідь на це питання допоможе ще й розвивати критичне мислення та менше вестися на фейки, адже фінансування медіа — це важливий фактор, який впливає на якість контенту, який ви споживаєте.
Розбираємося і пояснюємо на прикладі іноземних та українських ЗМІ, звідки у них гроші на роботу команди.
- Команда Varosh: давайте знайомитися
- Естетика, лаконічність, сенс: хто творить візуальний стиль Varosh
- Про цікавих людей та важливі ініціативи: чому читачі обирають Varosh
Як це працює? Світові моделі фінансування ЗМІ
Фінансування медіа залежить від цілей його засновників. Звичайно, якщо медіа кишенькове, то тут все просто — гроші виплачує засновник і спонсор. Недолік цієї системи фінансування очевидний — редакція цілком залежить від цієї людини і захищає її інтереси у медійному полі. Згадати, наприклад, канали Медведчука-Козака, які несли пряму загрозу національній безпеці.
Ілюстрація: pixabay
Також медіа можуть фінансуватися державою, це так звані суспільні мовники. Хоч вони частково або повністю фінансуються платниками податків, але працюють за журналістськими стандартами, забезпечують свободу слова та не мають піддаватися впливу тих чи інших політичних сил. Наприклад, в Україні це “Суспільне”, також з держбюджету фінансуються телеканали “ДІм” та “Рада”. Суспільний мовник Великої Британії — це служба BBC, Німеччини — “Deutsche Welle”, Іспанії — RTVE 6.
Якщо ж видання незалежне, то заробляти воно може кількома шляхами: продавати рекламу, реалізовувати гранти або закликати своїх читачів підтримати улюблене видання не тільки лайком, а й гривнею через щомісячні пожертви або платну підписку.
Наприклад, всесвітньо відомий сайт американської газети The New York Times запровадив рaywall — систему, коли доступ до контенту надається тільки після підписки. За 10$ на перший рік читачі з будь-якої точки світу можуть отримати доступ до контенту видання. В Україні за таким принципом працює інтернет-видання New Voice — доступ до частини контенту можливий тільки після підписки.
Також існує клубна модель фінансування видання (membership), коли навколо видання формується спільнота читачів, які регулярно читають видання та готові підтримати його діяльність фінансово. Багато ЗМІ з різних країн світу теж застосовують цю модель.
Показовим є приклад “The Marshall Project” — американського ЗМІ, яке займається розслідуваннями в системі кримінального правосуддя США. Медія пропонує членські опції від 15 доларів, за які члени клубу отримують звіт про вплив видання, щорічний аналіз реформ кримінального правосуддя від головного редактора, доступ на заходи видання. Медіа отримує близько 5% свого бюджету від членів клубу, а річний бюджет становить 7 млн доларів.
Українські медіа теж не відстають. Наприклад “Українська правда” успішно запустила “Клуб УП”, а спільнота “The Ukrainians” наразі об’єднує вже близько 4 тисяч прихильників.
Незалежні та дієві: кейси читацької підтримки українських локальних медіа
Читацька підтримка важлива для стійкості видання та диверсифікації доходів. Бо гранти та реклама — це добре, але можуть статися різні непередбачувані ситуації, які можуть зменшити очікуваний дохід, наприклад, видання не виграє жодного великого гранту або ж не зможе залучити достатньо рекламодавців.
Тому читацька підтримка — це подушка безпеки для редакції та можливість продовжувати свою роботу за будь-яких умов.
А також це унікальний шанс для редакції бачити важливість своєї роботи та утворити тісніший зв’язок зі своїми читачами. Для локальних медіа важливо сформувати свою локальну спільноту людей, які розділяють їхні цінності. І багато регіональних медіа вже запустили цей процес.
Онлайн-журнал “Цукр” розповідає про людей та речі, які роблять Суми місцем сили. Видання заснувалося у 2019 році, і наприкінці того ж року запустило свій патреон. Зараз “Цукр” справедливо позиціонує себе як перше сумське медіа, яке фінансують самі читачі.
Команда видання “Цукр”
— Ми підготували відео з крутими місцевими селебрітіс, активними мешканцями, які просять нас підтримати. Думаю, що ця кампанія допоможе нам розширити спільноту тих, хто нас підтримує, — каже Дмитро Тіщенко, співзасновник та керівник “Цукру” в інтерв’ю для видання Adsider.
За перші пів року видання залучило 40 патронів, а станом на кінець 2023 року у спільноті “Цукру” вже понад 600 членів.
Цікаво, що серед патронів багато сумчан, які виїхали в інші країни, Швецію, Португалію, США. За словами Дмитра, вони хочуть, щоб місто розвивалося, а медіа бачать як компонент цього розвитку. А також хочуть зробити місто кращим для своїх батьків, які лишилися тут жити.
Онлайн-видання “Мост” засноване Катериною Гандзюк у 2012 році. Це суспільно-політичне видання, яке висвітлює події у Херсоні та області. Попри непрості умови роботи (обласний центр був окупований до листопада 2022, а частина Херсонщини залишається під окупацією досі), видання не зупиняло роботу та продовжує інформувати громадськість про життя на Херсонщині.
Сергій Нікітенко, головний редактор видання “Мост”, робить репортаж з місця події після підриву росіянами Каховської ГЕС
У липні цього року у виданні запустили читацьку підтримку. За це час вдалося залучити 51 постійного донатора, які забезпечують 10% місячного доходу видання.
— Це невеликі гроші, але вони дуже важливі для нас. Адже це означає, що є ті люди, які готові фінансово підтримати нашу роботу. Я довго був скептиком цього підходу, не вірив, що фінансування з боку читачів це можливо. А зараз підтримка аудиторії мене дуже надихає. Цікаво, що є люди, які нас підтримують, але яких ми взагалі не знаємо, — каже головний ректор видання “Мост” Сергій Нікітенко.
Підтримка для Varosh: запрошуємо до спільноти
Varosh — незалежне медіа, засноване у лютому 2013 року подружжям Дмитра та Росани Тужанських. Обоє працювали у медіа, мали кількарічний досвід роботи в комунікаціях та PR. Вони створили ЗМІ, яке мало зайняти свою унікальну нішу на Закарпатті та закохувати у регіон як закарпатців, так і гостей краю.
За 10 років наш онлайн-журнал виріс з “медіа для душі” до суспільного видання, фул-тайм команда якого нараховує 4 людини та з пів десятка фрилансерів.
Зараз видання Varosh працює, отримуючи надходження з реклами та грантових проєктів. Для того, щоб бути більш стійкими, ми запускаємо можливість підтримки видання від спільноти читачів.
— Ми хочемо, щоб читачі Varosh долучалися до фінансування улюбленого медіа. І це правильний шлях, який дозволить нам бути у тісній взаємодії з нашими читачами, чути їхню думку при виборі тем для матеріалів та мати змогу безперебійно працювати всупереч несприятливим обставинам, — каже Галина Гичка, менеджерка спільноти Varosh.
Чому важливо долучатися до фінансової підтримки медіа:
- Щоб підтримати незалежну журналістику, і знати, що у матеріалах немає джинси чи прихованої реклами.
- Бути у тісному контакті з редакцією та долучатися до творення контенту.
- Буди долученим до спільноти змінотворців та перебувати у спільноті тих, кому справді небайдуже майбутнє рідного міста.
Varosh розпочинає процес формування спільноти Varosh. Якщо бажаєте стати її частиною, клікайте тут.
- Найкращий донат – це чесні податки. Колонка Михайла Сливки, клініка “Естет“
- Лічити дні по крапках: календар-фотопроєкт Марії Левицької «Вдома чекають»
- Як розвивається ринок нерухомості Ужгорода після російського вторгнення. Пояснює Роберт Тракслер
Матеріал створено та опубліковано в межах проєкту «Strategic Media Support Program». Його реалізує Львівський медіафорум за підтримки NED.
Читайте більше про людей, які надихають, в наших соцмережах — Facebook, Instagram та Тelegram.
