СПЕЦПРОЕКТ

Спростовуючи стереотипи: що турбує та чого прагне Закарпаття

Ми поставили закарпатцям 40 важливих запитань

en ru hu ro sk

Протягом 24 серпня – 6 вересня минулого року Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Центром політичної соціології опитали 1000 мешканців Закарпатської області.

Респондентів було відібрано таким чином, аби вони репрезентували населення всієї області за соціально-демографічними показниками. 

Більше того, це дослідження було унікальним ще й тому, що ним було охоплено найбільші нацменшини краю – угорську, румунську, словацьку та ромську. 

Тобто у рамках опитування було створено 2 соціологічні вибірки – 500 респондентів, які репрезентують загалом Закарпатську область, а інші 500 – репрезентують національні меншини. 

Обидві вибірки мають випадкову похибку опитування (без урахування додаткової вибірки національних меншин та без урахування дизайн-ефекту), яка не перевищує 4,4% з ймовірністю 0,95.

Це перше настільки масштабне та глибоке опитування в Закарпатській області за останні 10 років, наголошують у Фонді «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.

Дослідження ретельно підготовлене та втілене на всіх етапах – від створення анкети спільно з аналітиками Інституту Центральноєвропейської Стратегії до власне проведення опитування та його презентації на форумі Re:Open Zakarpattia. Саме в рамках цього проєкту дослідження й було проведено, аби дізнатися про те, що насправді турбує закарпатців, про що вони думають і мріють, та які справжні, а не вигадані виклики є в регіоні, спростувати стереотипи та упередження.

І ось що ми дізнаємося з цього дослідження. 

Оцінка суспільно-політичної ситуації в регіоні

Більшість респондентів на Закарпатті вважає політичну ситуацію в регіоні спокійною. При цьому, суттєвих розбіжностей серед населення загалом та серед національних меншин в регіоні не спостерігається, окрім того, що серед останніх трохи більше осіб, які не визначились з відповіддю. При цьому, така оцінка ситуації на Закарпатті є значно більш позитивною ніж, наприклад, на Донбасі, де більшість респондентів говорить про напружену, або критичну чи вибухову ситуацію.

Порівняно зі схожим опитування грудня 2018 року, навіть збільшилась частка осіб, які вважають ситуацію в регіоні загалом благополучною (з 1,4% до 10,8%). В той же час, трохи зросла кількість осіб, які вважають ситуацію критичною або вибуховою (з 1,6% до 4,2%). Але загалом такі зміни не є кардинальними, а сприйняття ситуації в регіоні загалом є спокійним.

Для закарпатців характерними є помірно-песимістичні оцінки та узагальнення ситуації в регіоні та країні. Водночас, таке сприйняття ситуації є спільними для більшості українців загалом. Так, якщо оцінювати певну сферу суспільно-політичного життя з 2014 року, то найбільш частою характеристикою буде оцінка того, що принципових змін на краще чи на гірше не відбулось. Але кількість негативних оцінок по більшості сфер переважає кількість позитивних, що також є характерним не тільки для цього регіону.

Nat165 M3 D8 Survey Ua Pic1

Так, серед перелічених сфер, позитивний баланс оцінок характерний стосовно доступності нових технологій та засобів зв’язку (мобільний та дротовий Інтернет-зв’язок); доступності та надійності банківських послуг, а також можливостей виїзду за кордон. Водночас, на думку опитаних, ситуація найбільше погіршилась у питанні добробуту людей; відповідності дій влади до інтересів простих людей; доступності системи охорони здоров’я; можливості отримати високооплачувану роботу та мати певність у власній безпеці та ефективності роботи правоохоронної системи.

Загалом можна стверджувати, що існують певні розбіжності по сприйнятті зміни ситуації в сферах серед населення Закарпаття загалом та в середовищі національних меншин регіону. Так, серед останніх можна констатувати вищий рівень песимізму, а також вищий показник невизначеності, що може свідчити про нижчу зацікавленість та меншу участь у суспільно-політичних подіях. Такий результат частково може бути сформований внаслідок недостатньої інклюзії та виключеності з суспільно-політичного життя.

Більше того, оцінки населення Закарпаття загалом та оцінки національних меншин регіону мають суттєві відмінності по деяких сферах. Так, серед національних меншин спостерігаються значно нижчі оцінки стану доріг і мостів, аніж серед населення загалом. Схожа ситуація існує стосовно оцінки свободи підприємництва, та оцінки діяльності органів влади відповідно до законів та інтересам простих людей. Однак, найбільш критичні відмінності спостерігаються в оцінках доступу та якості системи охорони здоров’я. Населення Закарпаття і без того негативно оцінює зміни в цьому компоненті, а серед національних меншин цей показник є ще більш песимістичним.

Оцінки респондентів розійшлись стосовно перспектив розвитку регіону. Так, 37% вважають, що ситуація в області поступово налагоджуватиметься, 39% вважають, що суттєвих змін не буде, а ще 14% вважають, що ситуація в майбутньому погіршуватиметься. Серед середовища національних меншин можна констатувати схожі погляди за винятком того, що більше третини всіх респондентів взагалі не змогли надати свій прогноз ситуації. Серед загальної вибірки не зміг відповісти на це запитання тільки кожен десятий.

Аналізуючи ймовірні ризики можна стверджувати, що відносно спокійну ситуацію на Закарпатті може підірвати гостра економічна криза: так вважає майже половина опитаних. Серед національних меншин цей показник ще вищий – майже 65%.

Суттєвими загрозами також є відновлення повноцінних бойових дій на сході України, стрімке поширення COVID-19, ймовірна екологічна катастрофа чи стихійне лихо, а також боротьба місцевих кланів за владу та ресурси краю. Однак варто відмітити, що представники національних меншин мають менше побоювань стосовно цих загроз. Що цікаво, населення Закарпаття загалом частіше говорило про можливі конфлікти на релігійному ґрунті (20%), аніж представники етнічних меншин (5%). В той же час, є протилежною ситуація з оцінкою можливих конфліктів на ґрунті мови (21% серед національних меншин і 11% серед населення загалом).

Nat165 M3 D8 Survey Ua Pic2

Основні причини, які заважають розвиватись Закарпатській області – це насамперед байдужість громадян, масовий виїзд громадян на заробітки, некомпетентність місцевої влади та поширеність корупції на всіх рівнях влади. Варто відмітити, що серед представників національних меншин Закарпаття значно вища частка осіб, які не змогли відповісти на це запитання, що свідчить про нижчу залученість до дискусії про проблеми області. Також, серед національних меншин значно рідше траплялись відповіді пов’язані з байдужістю громадян та трудовою міграцією.

Ставлення до децентралізації

Загалом, негативні уявлення стосовно децентралізації переважають над позитивними оцінками наслідків цього процесу. Так, пришвидшення спустошення сіл та селищ і поява місцевих «князьків» частіше зустрічались серед відповідей респондентів, аніж позитивні характеристики, такі як «відкриваються нові можливості для громадян впливати на владу» та «покращується якість послуг для громадян». Існують також суттєві відмінності у відповідях представників національних меншин. Так, серед них значно рідше побутують оцінки стосовно спустошення сіл та селищ та нових можливостей впливати на владу. Водночас, представники національних меншин частіше висловлюють побоювання стосовно появи місцевих «князьків» внаслідок процесів децентралізації.

Nat165 M3 D8 Survey Ua Pic4

Попри те, що респонденти схильні підтримувати негативні тези стосовно децентралізації частіше позитивних, все ж більшість населення Закарпаття погоджуються з тезою, що реформа децентралізації дасть громадам Закарпаття, незалежно від їхнього національного складу, більше можливостей для розвитку. Серед представників національних меншин є певні відмінності у відповідях, зокрема надвисока частка респондентів, які не змогли відповісти на це запитання. Це піднімає питання про якість комунікаційної політики держави, зокрема в частині пояснення децентралізації представникам національних меншин.

Якби від респондентів залежав розподіл місцевого бюджету, то найбільше з них першочергово виділяли б  кошти на будівництво та ремонт інфраструктури, стимулювання та розвиток економіки, підвищення соціальних виплат та покращення медичного обслуговування. У порівнянні з населенням Закарпаття загалом, серед національних меншин частіше йдеться про соціальні проекти: підвищення соціальних виплат, підвищення зарплат у бюджетній сфері, а також допомогу національним меншинам.

Серед мешканців Закарпатської області високу підтримку здобуває ідея про створення спеціального режиму інвестицій в регіоні (60%). Високу підтримку також здобуває ідея збільшення видатків на відновлення та будівництво автошляхів. Водночас, хоч і 22% говорять про необхідність прийняття закону про дозвіл на подвійне громадянство для трудових мігрантів, все ж не можна казати, що це питання турбує значну частину мешканців регіону.

Nat165 M3 D8 Survey Ua Pic5

Зусилля обласної влади мають бути спрямовані перш за все на модернізацію житлово-комунального господарства (43%); захист соціально вразливих груп (40%); підтримка поліклінік, ФАПів та лікарень (37%); ремонт і будівництво доріг (35%) та боротьба з корупцією в органах місцевої влади (34%). З боку національних меншин спостерігається більше зацікавлення в соціальних послугах з боку обласної влади. Мова йде про вищий пріоритет захисту соціально вразливих груп (61%); забезпечення людей робочими місцями (50%); підвищення рівня оплати праці бюджетникам (37%).

Попри переважання негативних оцінок стосовно децентралізаційних процесів, суттєво зросла частка закарпатців, які вважають, що мають вплив на прийняття рішень у своєму населеному пункті. Так, якщо у 2018 році частка тих, які мають принаймні якийсь вплив складала 21%, то зараз їх майже 39%. Водночас, серед представників національних меншин відчуття впливу на прийняття рішень є менш поширеним – менше 15%.

Значна частина мешканців Закарпаття виправдовує тіньову зайнятість та/або контрабанду. Так, скоріше позитивно до цього ставляться 26%; негативно – 37%. Решті байдуже, або не мають думки стосовно цього. Водночас, серед середовища національних меншин аж 32% виправдовують ці явища, а негативно ставляться лише 17%.

У порівнянні з 2018 роком суттєво зросла частка закарпатців, які виступають за єдину мову викладання у школі та ВНЗ. Так, на сьогодні таких майже 50%. Ще близько 30% вважають, що в початкових класах школи навчання може бути мовою національної меншини, в старших класах і вищих навчальних закладах – лише українською, а 8% вважають обов’язковим викладання державною мовою тільки у ВНЗ. У 2018 році вважали, що українською потрібно викладати і в середній і вищій освіті – 28%, а 31% що навчання мовами національних меншин може вестись у молодших класах школи.

Водночас, серед представників національних меншин, найбільш поширеною є позиція, що в школі в початкових класах навчання може бути мовою національної меншини, в старших класах і вищих навчальних закладах – лише українською (35%). Лише 5% опитаних представників національних меншин вважають, що і в школі, і у вищих навчальних закладах цілком можливе навчання мовами національних меншин.

Міграційні настрої

Абсолютна більшість мешканців Закарпаття стикалась з проблемою трудової міграції. Так, у 17% респондентів є рідні чи близькі друзі, які виїхали на постійне проживання за кордон. Ще майже у 40% – які виїхали на роботу на тривалий проміжок часу. А загалом, до епідемії COVID-19, ще така ж частка людей мала рідних чи друзів, які виїхали на роботу на нетривалий час.

Еміграція залишається однією з основних проблем Закарпаття. Так, майже 7% респондентів (і 11% серед представників національних меншин) задумуються про виїзд з України і навіть роблять для цього певні кроки. Ще 42% також про це думали, але не докладали ніяких зусиль. І лише 51% взагалі не думали про еміграцію. У порівнянні з 2018 роком частка людей, які принаймні задумувались про еміграцію зросла з 28% до 49%.

Про підвищення міграційних настрої свідчить і той факт, що зросли кількість виборів тих обставин, які можуть стати причинами еміграції. Так, зросли можливі причини для еміграції як: соціально-економічні, недотримання прав людини, можливість легального отримання другого громадянства, початку війни, облаштування родичів за кордоном тощо. Натомість частка осіб, які не мають наміру виїжджати за жодних умов зменшилась з 46% до 34%. Причини збільшення міграційних настроїв наразі неясні і, можливо, можуть пояснюватись епідемією COVID-19 та локдауном як в регіоні, так і загалом по різних частинах світу.

Опитування громадської думки не фіксує підтримки сепаратистських чи федералістських рухів. Так, за федералізацію виступає приблизно 3% мешканців, а сепаратизм підтримує менше 1%. Такі показники фактично не змінились з часу попереднього опитування. Водночас, збільшується підтримка тези про підтримку перебування в складі унітарної України з розширеними повноваженнями місцевих рад і громад у сфері розподілу та спрямування бюджетних коштів і місцевих доходів, що є загальним трендом децентралізаційних процесів. Серед опитування національних меншин також не фіксується підтримки сепаратизму чи федералізації (2% і 5% відповідно).

Roz Nationality 3 (1)

Зовнішньополітичні орієнтації

Абсолютна більшість закарпатців безальтернативно підтримує рух до Європейського Союзу, так само як і представники національних меншин. Однак, серед опитування національних меншин в регіоні прослідковується також підтримка Митного союзу Росії, Білорусі та Казахстану на рівні 7%.

Також, практично безальтернативним є рух до гарантування безпеки через вступ до НАТО. Військовий союз з Росією та іншими країнами СНД підтримують менше 1% опитаних (менше 3% серед представників національних меншин), а позаблоковий статус – 18%. Не визначились 18% серед всього населення і 37% серед національних меншин.

Основна мотивація отримання закордонного паспорту для мешканців Закарпаття полягає у можливості отримати працевлаштування за кордоном, а також для постійного проживання в іншій країні. Серед національних меншин ця мотивація ще більш помітна, де про можливість працевлаштування стверджували 9 з 10 опитаних.

Більшість мешканців Закарпаття виступають проти ідеї подвійного громадянства – 53%. Водночас достатньо велика частка підтримує таке ймовірне рішення – 34%. Інша картина спостерігається серед представників національних меншин: понад половина опитаних підтримує ймовірне подвійне громадянство, а проти лише 12%.

Споживання інформації

Телебачення залишається основним джерелом інформації для більшості мешканців Закарпаття. Його – як звичне джерело отримання інформації вказали 77% респондентів. Інформацію з українських сайтів черпає 41% опитаних, з Facebook – 36%. Популярними також є іноземні телеканали – 23% (серед національних меншин – 57%). Варто відзначити, що представники національних меншин частіше черпають інформацію з російського телебачення та інтернету.

Більшість респондентів воліє, щоб їхні діти окрім рідної мови передовсім вивчали основну мову міжнародного спілкування – англійську (47%). Також, популярною є німецька мова – 14% та угорська – 11%. В середовищі національних меншин також домінує англійська мова – 51%, а також 14% респондентів говорять про потребу вивчати українську для своїх дітей.

Серед населення Закарпаття загалом спостерігається високий рівень толерантності до представників різних національностей. Так, серед оцінок відносно велика кількість негативних оцінок є тільки стосовно росіян (що можна пояснити війною) та ромів. Однак, і стосовно цих етнічних груп кількість неприязні не перевищує 13%.

Roz Nationality 1 (1)

Дещо гіршою є ситуація з толерантністю серед представників національних меншин Закарпаття. Так, відносно високі показники несприйняття фіксуються стосовно ромів (24%) та арабів (19%). Трохи гірше сприйняття і стосовно росіян і американців (11% і 8% відповідно).

Roz Nationality 2 (1)

Серйозну тривогу викликає поширення міфів стосовно пандемії COVID-19. Так, лише 39% (і 25% серед національних меншин) вважають, що пандемія коронавірусу є спалахом небезпечного інфекційного захворювання, подібним до епідемій, які раніше переживало людство. Водночас, 25% вважають це звичайним різновидом грипу, а майже 14% вбачають коронавірус змовою для контролю над світом. Більше того, 7% респондентів (і 16% серед представників національних меншин) вважають, що ніякого коронавірусу взагалі не існує, а епідемія це вигадка і обман.

Підтримка напрямку до ЄС та гіпотетичного вступу великою мірою пов’язана з очікуваннями того, що членство в ЄС забезпечить підвищення життєвого рівня людей (53%), сприятиме боротьбі з корупцією (34%) та забезпечить вільне пересування за кордон (31%).

Ставлення до можливих компромісів заради вирішення конфлікту на Донбасі принципово не відрізняється від загальних думок по країні. Більшість опитаних вважають, що заради миру потрібно йти на компроміси, однак повинні бути межі таких домовленостей. Погоджуватись на будь-що заради миру готові тільки 12% закарпатців.

Відносна більшість опитаних також підтримує позицію, що ОРДЛО мають повернутись до складу України на тих самих умовах що й раніше (45%). Ще 28% опитаних готові до надання «особливого статусу» цим територіям – тобто більше самостійності від центрального уряду. За відділення цих територій в тому чи іншому форматі виступають менше 5%. Стосовно опитування національних меншин, то принципових розбіжностей немає, за винятком більшої кількості респондентів, які не змогли відповісти на це запитання.

 


Цей матеріал представлений ГО «Інститут Центральноєвропейської Стратегії» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст продукції є винятковою відповідальністю ГО «Інститут Центральноєвропейської Стратегії» та не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США. Забороняється відтворення та використання будь-якої частини цієї продукції у будь-якому форматі, включаючи графічний, електронний, копіювання чи використання в будь-який інший спосіб без відповідного посилання на оригінальне джерело.

en ru hu ro sk


Фото: Юрій Рєзвий

0 #
# Re:Open Zakarpattia # закарпаття # рейтинги # сепаратизм