Щоб увічнити пам’ять полеглих у війні з росією воїнів-ужгородців, в місті розглядали кілька варіантів ще до повномасштабного вторгнення. Ще у 2016 році Закарпатська ОВА оголосила конкурс на кращий проєкт меморіалу, присвяченого полеглим героям АТО. Ветерани своєю чергою пропонували зробити Алею героїки, яка би підіймала патріотичний дух, але з початком повномасштабного вторгнення всі ці проєкти стали на паузу. Актуальним став, з огляду на щораз більшу кількість полеглих, меморіальний парк, який влаштували на Пагорбі Слави на міському цвинтарі Кальварія…
Так сьогодні виглядає Меморіальний парк на міському цвинтарі Кальварія
У липні 2023 року в міській раді рідним загиблих архітектор Євгеній Приходько презентував концепцію меморіалу: персоналізована могила кожного загиблого воїна, все в одному стилі, простої лаконічної форми, усі поховання однакові: з символікою бригад; розробники передбачили також місце для слів від сім’ї. Та конфліктні моменти у діалозі з родинами загиблих не забарилися.
Минуло пів року і ситуація довкола меморіального парку дещо змінилася. Ми поспілкувалися з низкою осіб, причетних до того, яким буде місце пам’яті Героїв, аби з’ясувати, на якому етапі перебуває цей масштабний проєкт. Станом на початок січня 2024 року там поховано 112 Героїв і їхня кількість росте ледь не щодня.
10 способів підтримати свою психіку в умовах тривалої війни. Розповідає психологиня Аніта Соскида
Першоваріант і його “демоверсія”
Архітектор Євгеній Приходько разом з авторським колективом архітекторів “Приходь Бюро” на волонтерських засадах узявся розробити концепцію меморіалу. Його ідея полягала в тому, щоб місце, де спочиватимуть Герої, було саме меморіалом, а не кладовищем.
Арлінгтонський національний цвинтар
— Презентований нами варіант був схожий на Арлінгтонський національний цвинтар (військовий цвинтар в Арлінгтоні, штат Вірджинія, США, на території якого поховані учасники війн, президенти, судді Верховного суду і астронавти, — ред.), але підлаштований під наші реалії: стриманий, з великою площею під газони, з невеликими вертикальними плитами меморіал загиблим воїнам. Таким був першоваріант, щоб максимально спростити догляд, озеленити, зменшити кількість покритої плиткою чи бруківкою поверхні для створення легкого клімату і щоб зменшити влітку площу, яка б нагрівалася на сонці. Такою була ідея, — розповів він.
Після кількох зустрічей з родинами загиблих, з боку міської влади пролунало прохання адаптувати цей меморіал до “наших традиційних християнських цінностей”. Відтак команда адаптувала концепцію, і тепер парк має на 95% схожий вигляд на запропонований ними другий варіант. Залишилися білий мармур, змінилась форма могили, з’явилася горизонтальна плита, збільшилась вертикальна плита та з’явилися доріжки, які будуть виконані з граніту.
Адаптована до прохань рідних та міськради концепція парку.
— Тобто тепер парк має вигляд свого роду демоверсії запропонованої мною концепції. Наразі мені належить тільки ідея самого пам’ятника і самого меморіалу пам’ятників. На благоустрій парку нам не дали можливості повпливати, — каже Євгеній Приходько.
До другого, зміненого варіанту рідні висловили бажання зробити місця для квітів на могилах і зробити певні написи — на плиті має бути написано, за яких умов загинув воїн: “в боях за Херсон”, “при обороні Маріуполя” тощо. І на зворотній стороні плити передбачається напис, який буде персоніфікуватися з сім’єю.
Сергій Притула: Перемога сама по собі не прийде – маємо бути включені всі
Квіти, фото і лампадки: конфліктні моменти
В міськраді було дуже багато обговорень щодо самого памʼятника з родинами загиблих. Зійшлися на думці, що памʼятник має бути із білого матеріалу із чорною смугою у верхній частині, на які мають бути написані прізвище, імʼя та по батькові героя та фото. Всі могили в меморіальному парку матимуть однаковий вигляд, — запевнив нас помічник-консультант депутата обласної ради Євген Рахімов.
Хто виготовлятиме оформлення могил — наразі невідомо, в міськраді готують тендер
Хто виготовлятиме оформлення могил — наразі невідомо, оскільки тепер тільки готується відповідна документація і незабаром буде оголошено тендер на ці роботи, — розповів Євген Рахімов. Переможець визначиться десь у першому кварталі 2024 року.
Майстри з Мукачева виготовили зразок за проєктом ескізного меморіалу Євгена Приходька, родичі прийшли, подивилися, висловили свої побажання, які врахували, а ті моменти, які не могли бути втілені, додатково обговорювали з кожною родиною окремо.
Під час огляду макета памʼятника у родичів Героїв виникли питання: чи потрібно залишати цілу нижню плиту, чи потрібно зробити в ній отвір для посадки квітів? Як мають виглядати лампадки для свічок та вази для квітів? В групі родин загиблих обговорюється ще багато інших питань.
Євген Рахімов каже: особисто розмовляв з кожною родиною з цього питання, переконував їх у тому, що це буде найкращий варіант для того, щоб могили наших героїв достойно виглядали навіть через десятиліття, — пояснив він. — Бо роки ідуть і не завжди рідні будуть мати можливість саджати квіти та доглядати за могилою.
— Окрім того, комісійно було вирішено щодо коригування схеми поховань та запроєктувати ще один ряд перед ялинками вздовж центральної алеї, — сказав Євген Плавайко. — Ця пропозиція тепер опрацьовується, тому сама концепція буде змінюватися щодо схеми поховань, але не відносно самого памʼятника.
Зі слів керівника Ужгородського комбінату комунальних підприємств Анатолія Сухолова, є можливість і для подальшого розширення місця для поховань.
Відповідальний бізнес під час війни: кейси Закарпаття
Меморіальне кладовище, а не меморіальний парк
Катерина Ключкович, син якої загинув на війні у лютому 2015 року, розповіла: в обговореннях меморіального парку є той момент, що серед рідних загиблих воїнів — люди різного віку та різних світоглядів, тому і спірні моменти виникають доволі часто в обговоренні тих чи інших моментів.
— Скільки людей, стільки і думок, — каже Varosh Ганна Павлівна Гайдук, мама Тараса Гайдука, загиблого на війні і похованого на Пагорбі Слави в березні 2022, — ніколи всім відразу не вгодиш… Всі схилялися до того, щоб робити світлий пам’ятник, і зараз начебто знайшли світлий матеріал. То батькам комусь сірий подобається, комусь — білий і я так бачу, що до єдиного рішення важко прийти. Я, наприклад, більше схиляюся до білого матеріалу. Все-таки це має бути меморіальний комплекс, і я думаю, що краще би воно виглядало в білих тонах, бо вони були в нас світлі люди, світлі воїни…
А ще дуже там крадуть — розповіла жінка, — квіти, лампадки і навіть прапор вкрали з могили одного нашого розвідника… Потім жінка, яка прибирає на тому меморіальному кладовищі, сказала, що бачила той прапор десь викинутим… Це вандалізм. Ми писали заяви в поліцію, тих крадіїв наче зловили, але що з ними далі було, чи покарали — невідомо…
Роман Богуславський, чий брат Данило загинув у жовтні 2022 року і похований на території меморіального парку, каже: з меморіальним кладовищем — бо зараз це саме кладовище Кальварія, а не меморіальний парк — біда та сама, що й з усіма іншими нашими комунальними підприємствами: люди, які ними керують, не заглиблюються в діяльність свого підприємства:
— КП “Кальварія” ще на початку війни мало передбачити, що люди будуть гинути і потрібні будуть місця для поховання. І це будуть герої, які віддали свої життя за країну і їх треба буде поховати по-особливому. Треба було передбачити меморіал, розкреслити схему поховань тощо. Нічого з цього зроблено не було.
Зі слів чоловіка, проєкт парку і схему поховання Героїв на його прохання розробила його близька знайома, архітекторка. Цю схему в комунальному підприємстві не хотіли навіть приймати… З часом там почали зрізати великі дерева, які там наче заважали похованням і це ніхто з міськради не контролював.
— Ми сприяли розголосу цієї теми, — розповів чоловік, — організували зустріч з родичами загиблих Героїв у міськраді. Особисто я вважаю Арлінгтонське національне кладовище найкрасивішим меморіальним похованням, яке існує у світі, але на зустрічі було дуже багато думок чисто закарпатських, типу, ой, там по ним будуть ходити! Я розумію безглуздя цих думок, але я не можу на них вплинути. Тому вирішили підійти до макета пам’ятника, врахувавши всі думки.
Роман Богуславський розповів про суперечки стосовно матеріалу, з якого виготовлять меморіал — сірий граніт та білий мармур.
— На одному зі слухань один із заступників міського голови, не пам’ятаю його прізвища, разом з Боршовським підтримали ідею білого мармуру, знайшли майстрів, які зробили макет пам’ятника і його виставили на загальний огляд безпосередньо на Кальварії, — розповів Роман. — Більшість родичів схилилась до думки, що білий матеріал красивіший, і набагато якісніший, до того ж він символізує світло, яке несли в собі ці люди. Крім того, рідні ще висловили зауваження, що немає можливості висадити квіти на могилах, тому треба зробити якісь вази, або отвір у горизонтальній гранітній плиті…
Але люди, які давали дозвіл на поховання своїх загиблих Героїв тут, на Алеї слави, мають розуміти, що це поховання перестає бути персональним місцем пам’яті, а стає частиною загальноміського меморіалу. І якщо для краси меморіалу потрібно десь відійти від їхніх бажань, то це треба зробити… Це дуже важко всім пояснити.
Зараз Роман постійно дзвонить до КП “Кальварії”, і постійно нагадує про необхідність посадити дві дорослі ялинки на місці зрізаних дерев, щоб була збережена лінія насаджень. Садити дорослі ялинки можна тільки в мороз, інакше вони не приживуться.
— Тепер мороз майже 1,5 тижня був і вони нічого не посадили… То я постійно звертаюся до них, чого ж вони чекають?..
На території Меморіального парку панує тиша, яку порушує тільки лопотіння прапорів на вітрі… Сподіваємося, що той вир пристрастей, який точиться довкола цього місця, таки приведе до створення справжнього меморіального парку, де все сповнене повагою. Вони достойні беззаперечної шани, натомість довкола місця їхнього поховання точаться такі буденні суперечки…
- Павло Казарін: “Момент, коли львівська бригада воює поруч із донецькою, позбавляє нас усіх цих регіональних стереотипів”
- “Волонтерство — це про велику любов”: як кожен з нас може щодня наближати українську перемогу
- Волонтерка Катерина Терехова: “Коли тебе спитають, що ти робила у важкий для твоєї країни час – я вже маю відповіді на це питання”
Зоряна Попович, Varosh
Фото Аркадія Шиншинова
Якщо вам подобається медіа Varosh – ви можете підтримати нас.
Не пропускайте цікаве з життя Закарпаття, слідкуйте за нами в соцмережах — Facebook та Instagram.
