СПЕЦПРОЕКТ

Відкрити заново архітектуру Закарпаття: 10 запитань про Малий Ґалаґов

Давайте ще раз поглянемо на особливий архітектурний об'єкт Ужгорода

Багатьом ужгородцям та туристам знайома назва Малий Ґалаґов. Однак, попри все, досі цей об’єкт залишається террою інкоґніта не лише для гостей міста, але і для самих мешканців Ужгорода. Його досить часто оминають туристичні маршрути, надаючи перевагу старовинному замку, локальній гастрономії чи іншим атракціям, а мешканці та можновладці не до кінця розуміють цінність. Спробуємо в цьому матеріалі максимально коротко розповісти у форматі запитань та відповідей про історію цього об’єкта, особливості, а також причини, чому ним слід пишатися не лише ужгородцям, а й усій країні. 

Що таке Малий Ґалагов?

Малий Ґалаґов — це урядово-житловий квартал, побудований в часи, коли Ужгород і решта Закарпаття входили до складу Першої Чехословацької республіки. Розташовано квартал впритул до старого центру міста.

Назва кварталу є топонімом, що походить від італійського «lago» — озеро. Це незвичне звучання пов’язане з часами трьохсотлітнього панування італійського роду Другетів в Ужгороді. Напевно, в 16–17 століттях навесні, коли гірська річка Уж затоплювала цю територію, ця місцина дійсно нагадувала озеро. А влітку болгари, що оселилися в місті, вирощували на цій зволоженій болотистій землі городину. 

Galago 660x440

Малий Ґалаґов на кадастровій мапі другої половини XIX століття

У період між двома великими війнами ХХ століття на Малому Ґалаґові відбулося найбільш масштабне і продумане будівництво в історії міста. Весь комплекс із кількох десятків будівель, що з’явилися тут у цей час, належить до міжвоєнної архітектури модернізму.

Shutterstock 960px

Що таке архітектура модернізму?

Завершення Першої світової війни спричинило появу нових держав на мапі Європи. Проте світ змінився ще й візуально. Саме в цей час виник і сформувався новий напрям архітектури — модернізм,  який спричинив кардинальні зміни у проєктуванні та будівництві. У 1919 у Веймарській республіці було засновано школу Баугауз, де було сформульовано основні засади модернізму, фактично філософію сучасної архітектури. «Менше означає більше» — сказав Людвіг Міс ван дер Рое, викладач і один із засновників школи. Спробуйте порозважати над цими трьома словами і, цілком можливо, що сенс модернізму одразу для вас відкриється. Адже це напрям, який на практиці відкидає зайве прикрашання, чітко відокремлюючи сучасне від попередніх епох. 

Modernism 660

Форма слугує функційному призначенню будівлі, а пропорції вирахувані з математичною точністю, аби в приміщення потрапляло достатньо світла, стеля не тиснула психологічно, а кожен мешканець квартири мав достатньо простору для достойного життя. Головний ідеолог Баугаузу, Ле Корбюзьє, сформулював 5 засад модернізму, якими досі користуються сучасні архітектори: вільний фасад, плаский дах, колони-опори, вільне планування, стрічкові вікна.

Modernism 1 660x440

Головний корпус Баугаузу в Дессау (1925—1926)

Як і коли виник урядово-житловий квартал в Ужгороді?

На уламках Австро-Угорської імперії, що розпалася після Першої світової війни, утворилося кілька нових держав, в тому числі Перша Чехословацька республіка. До її складу у 1919 році згідно Сен-Жерменського договору увійшла і територія Підкарпатської Русі — сучасне Закарпаття. Два роки тут тривав військовий стан, і в цей час справи поступово передавалися щойно сформованим цивільним управлінням. Ужгород став головним містом краю, тож терміново потрібно було розбудувати інфраструктуру, яка б відповідала цьому статусу. В 1930 році вперше в Ужгороді було проведено систему централізованого водопостачання та каналізації. Місто отримало летовище, новий комплекс скотобійні, гідроелектростанцію та парову електрарню, інші промислові та інфраструктурні об’єкти, а також нові житлові квартали. Надзвичайно цікавим і важливим в усіх сенсах проєктом було будівництво нового адміністративно-житлового кварталу. 

Start 960x640

План кварталу Малий Ґалаґов, розроблений Адольфом Лібшером

У 1921–1923 роках було створено план Малого Ґалаґова, урядово-житлового кварталу, що межує з історичним ядром міста. Завдяки рішенню забудувати болотисту територію жодна будівля не постраждала і старовинний центр був збережений практично в своїй автентичній подобі. Осушити болотисту місцину, провести впорядкування річки Уж, внаслідок чого ще й виникли чудові набережні,  — ідея грандіозна та дуже складна технічно. До того ж, потрібно було на впорядкованій території одразу вести будівництво, адже деяким адміністративним відомствам доводилося буквально тулитися в школах чи житлових будівлях. Тож, паралельність робіт, що велися з 1923 року на Малому Ґалаґові, була дійсно футуристична. Масштабна забудова кварталу зупинилася у 1938 році із передачею Ужгорода Угорщині за результатами Віденського арбітражу. 

Хто спроєктував Малий Ґалаґов?

Можна з упевненістю сказати, що керівництво Першої Чехословацької республіки не сприймало Ужгород як провінційне містечко, та інвестувало в розбудову адміністративного центру Підкарпатської Русі значні ресурси. Видатні прізвища архітекторів, які отримували замовлення на розробку проектів на Малому Ґалаґові, також свідчать на цю користь: Адольф Лібшер, Йозеф Ґочар, Франтішек Крупка, Алоїз Дріак та інші відомі майстри.

Власне створенню плану Малого Ґалаґова завдячуємо урбаністу, доктору архітектури, професору Технічного університету Брно Адольфу Лібшеру (1887–1965). Народився в родині відомого художника Адольфа Лібшера-старшого. Доктор Лібшер вважається урбаністом, адже розробив близько 15 генпланів чехословацьких міст, в тому числі Опави, Ужгорода, Знойма та Сміхова. До того ж він є автором більше 80 житлових будівель, 78 громадських і 15 промислових споруд.

Серед проєктантів об’єктів на Малому Ґалаґові є справжня архітектурна зірка — геніальний Йозеф Ґочар (1880–1945), визнаний найвидатнішим діячем чеської архітектури ХХ століття. Найтитулованіший чеський архітектор був також ректором Академії образотворчих мистецтв у Празі та засновником архітектури модернізму Чехословаччини. Відомими роботами Ґочара є празькі будівлі кубістичного Дому біля Чорної Божої Матері, рондокубістичного Леґіобанку та функціоналістського костелу Св. Вацлава.

Arch 2

Алоїз Дріак (1872–1932) — чехословацький архітектор, учень видатного професора Фрідріха Оманна.  В Празі та інших містах Чехословацької республіки створив кілька знакових будівель, що стали ілюстраціями стилів сецесія, рондокубізм і модерністський класицизм: Радіопалац, друкарня Орбіс, Страговський стадіон, юридичний факультет у Брно. 

Франтішек Крупка (1885–1963)  — чеський архітектор, що мав центральне ательє в Братиславі. Більшість знакових робіт створив на території сучасної Словаччини. Автор будівлі університету Коменського, співавтор мавзолею Мілана Растіслава Штефаника — державного діяча та одного із засновників Першої Чехословацької республіки.

Богуміл Слама (1887–1961) — празький архітектор, автор будівлі Чехословацького радіо у Празі та співавтор крематорія в Німбурку — визначної архітектурної пам’ятки, одної з перших пуристичних будівель Чехословацької республіки.

Петр Кропачек (1889 –1931) — відомий чеський архітектор, а також драматург та сценограф. Автор літньої резиденції другого президента Чехословацької республіки Едварда Бенеша, будівель театрів та шкільних споруд на території республіки. 

Які технології використані під час будівництва?

Ключові об’єкти ужгородського урядового кварталу зведено із використанням залізобетонного скелету, що дозволяло будівельникам швидко створювати надійні та міцні конструкції, а архітекторам — проєктувати технічно складні об’єкти. Будівельні технології стали символом епохи нової архітектури на Малому Ґалаґові.

Technology Widescreen

Іншим носієм інновацій на Малому Ґалаґові є склобетон — будівельні конструкції зі склоблоків, бетону та металевої арматури, якими заповнювали віконні прорізи, облаштовували верхнє освітлення вестибюлів та атріумів. Склобетонні панелі, виготовлені за точними розрахунками інженерів, витримували значні навантаження і дозволяли будувати навіть прозорі підлоги.

Tech 3 660x440Tech 4 660x440Tech 5 660x440

На перший погляд прості будівлі характеризувалися розмаїттям тиньків різного типу та фактури. Однією із ознак міжвоєнного модернізму були так звані бризолітові гладкі та шкрябані тиньки зі слюдою, що виблискувала на сонці і надавала фасадам певної люксовості. Іншим маркером модерністської архітектури були спеціальні камінцеві тиньки, майстерність виконання яких досягла апогею за часів Чехословацької республіки. Техніка «штучний камінь» у масштабах будівлі нагадує ювелірну роботу, і часто є єдиним декором модерністських споруд. Проте це не лише декоративний елемент, виконаний вручну методом насічок на незастиглій суміші із вкрапленням дрібних камінців, але і певна «броня» від механічних пошкоджень цоколю чи кутів будівлі.

В інтер’єрі також широко були розповсюджені наливні підлоги, виконані в техніці терраццо. Ця осучаснена технологія виготовлення венеціанських мозаїчних підлог передбачала використання суміші з цементу, кам’яної крихти та різних барвників з наступним шліфуванням і поліруванням.

В яких архітектурних стилях побудовано квартал?

Недарма науковці називають Малий Ґалаґов «каталогом архітектурних стилів». Дійсно, на цій дільниці міста сконцентровано практично всі стилі, які були панівними в Першій Чехословацькій республіці. Головні адміністративні та споруди, які репрезентували потужність та міць держави — будівля Земського уряду, поліційного управління, Народного банку, побудовані в стилі модерністського класицизму. Для цього стилю характерна монументальність, вертикальне членування, наявність спрощеної ордерної системи. 

Style 4 660x440Style 7 660x440

Дещо раніше за модерністський класицизм тут з’явився рондокубізм — напрям, що сформувався на початку 1920-их років в процесі пошуку нових архітектурних засобів вираження та національного стилю молодої держави. Для рондокубізму характерні особливі пластичні рішення, напівкруглі еркери, виразні півциркульні елементи, акцентовані звіси та масивні карнизи. Домінуючою геометричною фігурою в декорі рондокубістичних фасадів є півкруг, а колористика з використанням відтінків червоного та білого кольорів є алюзією на прапор Чехословацької республіки. Рондокубізм — це справжній архітектурний релікт, адже в Україні він зустрічається лише на Закарпатті та в Ужгороді, зокрема. 

Одним із магістральних архітектурних стилів Малого Ґалаґова є ар деко, який тут представлений не лише у чистих формах, але і частково присутній у всіх вище перерахованих стилях. Також у міжвоєнному урядовому кварталі знайшлося місце і для авангардних форм модернізму, зокрема функціоналізму. Естетика цього стилю вимагала відмови від зайвого декору на користь прямих ліній та чистих геометричних форм.

У чому унікальність та цінність Малого Ґалаґова?

Малий Ґалаґов це унікальний у своїй репрезентативності містобудівний комплекс, де сконцентровано виняткове для Східної Європи функційне розмаїття будівель модерністської архітектури. Тут розташовані не лише колишні адміністративні будівлі різних цивільних управлінь та військових командувань, але і колишні суди, пенітенціарний об’єкт, заклади охорони здоров’я, освітні заклади, соціальні об’єкти, поштові установи, відомчі багатоквартирні житлові комплекси, приватні віллові забудови тощо. Цей історико-архітектурний ансамбль сформований як цілісний автономний інфраструктурний комплекс модерне «місто у місті». Більшість будівель зберегли свою первісну функцію.

На Малому Ґалаґові можна знайти значну кількість різних архітектурних стилів міжвоєнної доби, що робить його теж унікальним комплексом — справжнім заповідником модерністських стилів. Кожен з об’єктів побудований не як типовий масовий проєкт, а є своєрідним витвором архітектурного мистецтва та інженерної думки, адже до проєктування були залучені архітектори зі світовим ім’ям.

Незважаючи на втручання в окремі будівлі Малого Ґалаґова, загалом комплекс добре збережений, цілісний та автентичний. До нас дійшли у майже ідеальному стані як екстер’єри, так і інтер’єри більшості об’єктів до найменших деталей. Усі зміни окремих будинків можна відкотити назад до первісного вигляду.

Які знакові архітектурні об’єкти тут є?

Забудова Малого Ґалаґова розпочалася зі спорудження тимчасової урядової будівлі, де розмістилися ключові адміністративні управління та відомства, які пізніше мали переїхати до палацу Земського уряду. Цей об’єкт збудували у 1923–1924 роках за проектом празького архітектора Алоїза Дріяка. Розташований поруч житловий будинок для військовослужбовців, як і тимчасовий урядовий, зведений у рондокубістичному стилі. Обидві будівлі виділяються особливою колористичною гамою та виразним декором фасадів, в основі якого лежить форма півкруга. Поряд розміщена будівля командування 12-ї піхотної дивізії чехословацької армії – один із небагатьох об’єктів Малого Ґалаґова, спотворений брутальною надбудовою.

Map Varosh 960

«Батько» Малого Ґалаґова — Адольф Лібшер — також спроектував для цього кварталу окремі будівлі, зокрема кілька житлових будинків, будівлі окружного та крайового судів, а також в’язницю. Ужгородська в’язниця у свій час була наймодернішим пенітенціарним закладом Першої Чехословацької республіки. Це був надзвичайно просторий та світлий комплекс із використанням інноваційних будівельних технологій та нових стандартів гігієни. Нині в Україні це єдина в’язниця із прозорим дах над атріумом і такою ж прозорою підлогою галерей зі склобетону та систем призматичного освітлення Duplex-Prismat — справжнє технологічне диво міжвоєнної доби.

Тимчасовий урядовий будинок

Крайовий суд

Prison 660x440

Прозора скляна стеля та підлога галерей ужгородської в’язниці. 1927 рік

У 1932–1933 роках постав один із флагманів Малого Ґалаґова — палац філіалу Народного банку Чехословацької республіки. Ця триповерхова споруда у стилі модерністського класицизму спроектована празьким архітектором Франтішеком Шрамеком. Будівля має незвичний випуклий чільний фасад із порталом зі словацького риоліту, увінчаний чотирма алегоричними жіночими скульптурами. Інтер’єр оздоблено різними видами мармуру, вишуканим терраццо на підлозі, вітражами, ліхтарями в стилі ардеко та художніми деталями з томпаку — сплаву міді та цинку. Недарма сучасники називали цю споруду палацом.

Bank 960x640

Народний банк

Важливою і знаковою модерністською спорудою Ужгорода є будівля поштового та телеграфного уряду, що з’явилася на кордоні Малого Ґалаґова та старого міста у 1930–1932 роках. Автором цієї надсучасної функціоналістської споруди є відомий чеський архітектор Йозеф Ґочар, а втілювала проєкт відома будівельна компанія Lanna. Будівля пошти уособлювала прогресивність молодої держави, а лаконічний скруглений фасад, стрічкові вікна та плаский дах відповідали всім принципам функціоналізму. Єдиною прикрасою фасаду є два рельєфні панно на аттику будівлі, виконані у стилі пізнього ар деко.

Post 960x640

Поштовий та телеграфний уряд. 1932 рік

Post 2 660x440

Скульптурний рельєф на аттику пошти

На просторій площі у самому серці Малого Ґалаґова розташована його домінанта — монументальний палац Земського уряду, зведений у 1932–1936 роках за проектом братиславського архітектора Франтішека Крупки. Ця найважливіша адміністративна будівля Підкарпатської Русі побудована у стилі модерністського класицизму. Шестиповерхова будівля пожвавлена масивним ризалітом, акцентованим імпозантним травертиновим портиком з колонами. В оздобленні урядового палацу щедро використовували травертин, онікс та різні види мармуру. Спроектований з унікальними акустичними даними триповерховий атріум зі скляною стелею призначався для урочистих прийомів, балів і концертів. Будівля Земського уряду була оснащена двома пасажирськими ліфтами неперервної дії — патерностерами, один з яких працює і в наш час. Це єдиний ліфт такого типу в Україні, а його назва походить від латинського словосполучення Pater noster — «Отче наш» як алегорія з вервицею, намистини якої безперервно рухаються під час молитви. 

Деталі екстер’єру та інтер’єру Земського уряду

Zem 960x640

Земський уряд. 1938 рік

Чому Малий Ґалаґов — це комплекс?

Малий Ґалаґов — це класичний архітектурний ансамбль із гармонійною єдністю просторової композиції будівель, інженерних споруд та садово-паркових об’єктів. Він сприймається як цілісна, продумана, чітка структура, як єдиний організм. І будівлі — найбільш очевидні частини цього організму. Однак, крім сукупності будівель, цей квартал включає міст Масарика з пандусами та дамбу — гідротехнічну споруду з підпірною стінкою. Важливою складовою комплексу є мережа наземних пожежних гідрантів, виготовлених празьким підприємством інженера Ярослава Матічки, а також залишки старих ліхтарів та інші деталі історичного середовища. Алея з віковими липами, вишукані сакури та зелені сквери доповнюють та збагачують ансамбль Малого Ґалаґова.

Complex Widescreen

Окремо слід зупинитися на мозаїчних хідниках. Базальт, андезит, мармур та мармурові вапняки різних кольорів філігранно вимощені у вигляді орнаментів на полотні тротуарів. Візерунок бруківки підкреслює характер або функцію будівель — зустрічаються як чіткі геометричні патерни, так і малюнки з плавними лекальними лініями.

Як нам зберегти Малий Ґалаґов?

Захист та збереження унікального урядово-житлового кварталу потребує надзусиль і консолідації мешканців міста, активістів, дослідників архітектури, туристичних операторів, бізнесу, органів місцевого самоврядування та влади усіх щаблів. Важливою умовою збереження Малого Ґалаґова є розуміння його цінності мешканцями цього кварталу та керівництвом установ, які тут розташовані. Цієї мети можна досягти лише наполегливою просвітницькою працею та популяризацією архітектури міжвоєнного модернізму. Саме з цією метою кілька років тому було засновано проєкт Uzhhorod Modernism, в рамках якого ми, автори, досліджуємо міжвоєнну архітектуру Малого Ґалаґова. Результатами досліджень ми ділимося не лише на закордонних конференціях та у наукових часописах, але і намагаємося популяризувати цей квартал і для більш широкої аудиторії. З цією ж метою ми щороку створюємо різноманітну промо-продукцію — календарі, буклети, магніти, постери, поштівки. Однак цього замало.

Хоча частину території Малого Ґалаґова ще в радянські було визнано пам’яткою містобудування місцевого значення, досі більшість будівель кварталу не мають окремого охоронного статусу як пам’ятки архітектури. Два роки тому ми ініціювали процес номінування Малого Ґалаґова до Списку світової спадщини ЮНЕСКО, який передбачає не лише написання номінаційного досьє, але і паспортизацію всіх будівель та інших невідкладних рятівних заходів. Попри поширений міф, ЮНЕСКО не «візьме під захист» Малий Ґалаґов, а навпаки — ми повинні довести, що об’єкт добре охороняється як на місцевому рівні, так і на державному. Збереження цієї унікальної міжвоєнної спадщини є нашим обов’язком та відповідальністю.

Ліна Дегтярьова, Олег Олашин, спеціально для Varosh

У матеріалі використані фото Мирослави Ляхович та Ліни Дегтярьової, ілюстрації Олега Олашина, матеріали з Державного архіву Закарпатської області, Національного архіву Угорщини, Музею військової історії в Будапешті

Цей матеріал представлений ГО «Інститут Центральноєвропейської Стратегії» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст продукції є винятковою відповідальністю ГО «Інститут Центральноєвропейської Стратегії» та не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США. Забороняється відтворення та використання будь-якої частини цієї продукції у будь-якому форматі, включаючи графічний, електронний, копіювання чи використання в будь-який інший спосіб без відповідного посилання на оригінальне джерело.


Цю та інші важливі теми будемо обговорювати на форумі розвитку Закарпатської області «Re:Open Zakarpattia».

Більше деталей про форум дізнавайтесь за контактами та на офіційних сторінках проєкту:

242 #
# архітектура # комплекс # Малий Ґалаґов # ужгород # ЮНЕСКО