Десять спікерів, понад 160 учасників та чимало важливих тем — від відкриття власного бізнесу і мотивації до власного здоров’я і психологічного благополуччя. Це результат двох з половиною місяців роботи нетипового для Ужгорода закладу під назвою “Перша пральня-кав’ярня Булька”.
Цей заклад став одним з проєктів благодійного Фонду “Caritas-Карітас Мукачівської греко-католицької єпархії”, які запустились цього літа. Крім безкоштовного прання речей вимушено переміщених українців та частування кавою тут вирішили подбати й про дозвілля.
— Ми щодня спілкувались із тими, хто переїхав до нашого міста і бачили, що частині людей потрібне психологічне перезавантаження, соціалізація на новому місці, а іноді просто добра розмова. Так і виникла ідея на терасі закладу, який відкрив наш благодійний фонд, проводити неформальні зустрічі у затишній атмосфері з цікавими людьми, — розповідає комунікаційник “Карітас Ужгород” Віталій Дячук.
Серед спікерів закладу побували вже і керівники успішних бізнесів, як, наприклад засновник групи компаній UDC, автор проєкту “Фінансова няня” Юрій Балога, і експерти зі здорового харчування, і навіть актори плейбек-театру.
Однією з перших гостей на таких заходах у якості спікера стала Ольга Гатнер — представниця міжнародної IT-компанії, яка у вільний час створює для дітей аудіоказки. На своєму заході вона розповіла про проєкт “Голос казки”, про важливість казок у житті дітей та дорослих та навіть прочитала кілька цікавих історій для учасників.
— Є ініціативи, котрі надихають тебе. Вони підмічають гарні речі в місті, області, країні, людей і висвітлюють це у своїй діяльності. Я вдячна за креативну та цінну ідею, за місце, яке об’єднує, дає користь, відчуття затишку, підтримки, допомоги та тотальної любові, — відгукується вона про проєкт Карітасу.
— Нам дуже імпонує, що більшість зі спікерів на наших заходах теж з категорії тих, хто вимушено переїхав до нашого міста. Тобто це талановиті люди з різних регіонів України, яким не байдуже те, чим живе наше місто і які прагнуть поділитись своїми знаннями, талантами та мотивацією, – каже керівник благодійного фонду отець Мирослав Русин.
Катерина Бабкіна — викладач вокалу з Харкова. Наразі живе в Ужгороді та проводить заняття з охочими навчитись співу онлайн. Оскільки з учнями її розділяють сотні кілометрів та навіть кордони (частина тимчасово виїхали з України після початку військових дій), то в Ужгороді планує почати власну справу і повністю присвятити себе викладацькій роботі. Перший візит до “Бульки” якраз і допоміг розв’язати проблему з відсутністю пральної машини у житлі, яке вона знімала. Згодом вже долучилась до спільних заходів як спікер.
— У цей нелегкий час дуже потрібна підтримка, спілкування, єднання. Я маю змогу це робити за допомогою вокалу, колективного музикування, хорового співу — це є і спілкування і терапія стресу, і ще багато чого…, — каже Катерина. — Спів — емоційний процес, вивільнення енергії, звільнення від поганого, і повернення до світлого, бо мистецтво – це краса, витонченість, гармонія. І я вдячна за ті можливості, які пропонують волонтерські ініціативи в Ужгороді, у тому числі й Карітас.
Організатори зустрічей не планують зупинятись та шукають нові, цікаві теми для розвитку спільноти, до якої входять як ті, хто вимушено переїхав до Ужгорода, так і самі жителі міста.
Віталій Дячук, спеціально для Varosh
Фото: Наталія Боднар
Про ініціативи закарпатців, які надихають, читайте в соцмережах Varosh — Facebook, Instagram та Telegram.
