13 лютого, в Центрі культур національних меншин Закарпаття, відкрилася виставка “Художня творчість польської спільноти Закарпаття”. Свої роботи представили п’ятеро учасників – Тереза Проць, Наталія Петах, Вікторія Лис-Хамаза, Станіслав Андрієвський, Артем Ролдич. Вони входять до Товариства польської культури Закарпаття ім. Гнєви Волосєвич (голова – Галина Вакарова), яке організувало цю подію.
Пані Людмила Федорчук, заступниця голови Товариства, зазначає, що надалі у польській спільноті Закарпаття розвиватимуть і художню сферу.
«Я завжди захоплююся тим, наскільки у нас, у Товаристві, талановиті й цікаві люди. Коли я побачила їхні роботи, то відчула, що варто показати їх широкому загалу. Так народилася ідея цієї виставки, ми її втілили і це для нас велика радість. Я думаю, що будемо продовжувати саме цю мистецьку лінію, адже “Kultura łączy serса” (культура об’єднує серця), “Kultura jest kluczem do naszego działania” (культура є ключем до наших дій)», – мовить Людмила Федорчук.
Зліва направо: Вікторія Лис-Хамаза, Людмила Федорчук, Тереза Проць, Станіслав Андрієвський, Наталія Петах. Фото: Василь Бедзір
Експозицію можна побачити до кінця лютого, з понеділка по п’ятницю, з 10.00 до 16.00 (обідня перерва – з 12.00 до 13.00), у Центрі культур національних меншин (Ужгород, Православна набережна, 20).
- «Коріння»: багатонаціональне Закарпаття в історіях незвичайних людей
- Коріння. Частина II: багатонаціональне Закарпаття в історіях незвичайних людей
- Коріння: історичне вбрання Закарпаття в образах сучасних жінок
Тереза Проць
Пані Тереза Проць закінчила Український поліграфічний інститут імені Федорова (тепер – Українська академія друкарства). Завжди займалася і займається графікою, книжковою ілюстрацією, також створює акварельні картини. Співпрацює із видавництвами “Смолоскип”, “Грані-Т”, “Джура”, “Підручники і посібники”, “Навчальна книга — Богдан”. Ілюструє шкільні підручники із зарубіжної літератури, а одна з її основних сфер – дитяча книга. Також мистецька пристрасть – філософська поезія. Художниця проілюструвала три дитячі книги письменника Андрія Куркова, а також новели письменника Сергія Грабара.
На виставці “Художня творчість польської спільноти Закарпаття” пані Тереза представила кілька епізодів свого мистецтва. До прикладу, картини, натхненні етнографічними експедиціями; ілюстрації до поезій українсько-словацького поета Ярослава Павуляка; малюнки для дитячої книжки “Українські народні казки”…
«У мене нема єдиного стилю, я не працюю отак, “що художник собі виробив стиль і тільки в ньому творить”. Коли ілюструю підручники, то зображення мають бути максимально наближені до реальності. Скажімо, якщо дитина має знати, як виглядав корабель Робінзона Крузо, то його треба точно відтворити. Тому з підручниками я працюю більш у реалістичному стилі. У плані дитячої книги можу зробити щось модерне, можу зробити неореалізм… Поезію ілюструю переважно чорно-білою графікою, але також використовую і акварель. У філософській поезії можна як завгодно розгорнутися з образами, відчуттями, настроєм. Люблю робити настроєві речі – це для мене фактично найголовніше в моїх роботах».
Наталія Петах
Пані Наталія є нотаріусом, завжди щиро захоплювалася мистецтвом. Бувало, що спонтанно з чоловіком полишали справи, хутчіш купували квитки на потяг і їхали на різні виставки. Наприклад, на експозицію імпресіоністів у Києві у 2013 році. Наталія Петах і не підозрювала, що самотужки зможе щось намалювати.
«Я з таким захватом дивлюся на роботи, які люди створюють, це мене так надихає, так радує, я безмежно щаслива їхнім картинам. Ніколи не думала, що сама зможу це зробити. А ось так склалося: з’явився час, ідея промайнула в інтернеті, бо світ широкий і тільки лови ті ідеї. Я щаслива, що знайшла себе в цьому».
Тож десять років тому пані Наталія відкрила в собі художню творчість. Переформатувала кімнату в імпровізовану майстерню, повсякчас навчається винятково з ютубу, найбільше полюбляє відеоуроки від Ігоря Сахарова.
2020-й подарував час для улюбленого заняття, тож переважно всі роботи на виставці – з весняного локдауну. Пані Наталія представила 13 картин: пейзажі, море, ріки, гори. Вона працює з мастихіном (художній шпатель), олійними фарбами, обирає передовсім яскраві кольори.
«На майстер-класах усі кажуть, що художник повинен працювати в одному стилі, щоб його пізнавали. А мені все цікаво, я пробую і абстракцію, і реалізм, і примітивізм… Хочеться пробувати все».
Нині Наталія Петах кожну вільну хвилину присвячує живопису, хоча би вечір або половину вихідного, завжди жваво береться за свої фарби.
Вікторія Лис-Хамаза
Вікторія Лис-Хамаза працює лікарем-координатором страхової компанії, вільного часу небагато, адже вдосталь роботи, родина, діти, проте дуже тішиться своєму хобі – вишиванню бісером та хрестиком.
На виставці від польського товариства пані Вікторія представила 12 робіт: ікони, сорочки-вишиванки, вишиті серветки. Серед них – образ Папи Римського Іоанна Павла ІІ – цю картину авторка створила в подарунок до 25-річчя Товариства польської культури на Закарпатті.
«2020-й рік у Польщі – це рік Іоанна Павла ІІ, а в нас також ювілей Товариства, то я вишила з цієї нагоди. Шкода, що ми не зустрілися на цьому поважному святі (через карантин), але подарунок я зробила».
Переважно всі ікони майстрині створені бісером, а ось ікона Святого Андрія Первозванного виконана хрестиком із додаванням бісеру для оформлення.
«Вишивання – це для мене взагалі дуже велике натхнення, відпочинок».
Зазвичай майстриня вишиває у подарунок рідним – батькам, дітям, близьким. Попри насичений графік, може створити картину доволі швидко, навіть за місяць.
Станіслав Андрієвський
Станіслав Андрієвський – учитель на пенсії, любить поратися із господарством і водночас малює чи не щодня, для цього облаштував у себе вдома мінімайстерню.
«Кожен день стараюся малювати. Як кажуть, що день не помалював – день пропав».
На виставці він представив близько 30 власних робіт: пейзажі, архітектуру, натюрморти. Дуже цінує Закарпатську школу живопису, а надто – Бокшая, Кашшая, також цікавиться Сапатюком. Пан Станіслав надихається природою, весною, першими цвітіннями. Кольори теж обирає весняні.
«Люблю веселі кольори, щоби, як кажуть, надію давали».
Пан Андрієвський переконаний: кожна людина, яка малює, безперечно вкладає всю душу в кожну свою працю.
Артем Ролдич
Також на виставці представлена робота студента Закарпатської академії мистецтв Артема Ролдича. Його напрямок – декоративно-прикладне мистецтво, художня обробка металу. Хлопець показав свій проєкт на тему: “Розробка традиційного українського посуду – як приклад народної пластики, виконаної в металі”.
«Моя ідея – створити декоративно-прикладну композицію у просторі, як приклад народної пластики у металі. Для мене це ще один крок до вдосконалення себе як особистості, і спроба створювати щось у віртуальній реальності, 3D».
Артем самотужки навчається 3D-моделюванню, постійно вдосконалює свої навички. Він вірить, що його працю помітять.
Ось, наприклад, проєкт офісних меблів.
Евеліна Гурницька, Varosh
