Попередньо відомо про намір ТОВ «Атлас Воловець Енерджи» встановити на Боржавському хребті 34 вітроустановки. Боржавський хребет, як об’єкт Смарагдової мережі, є міжнародною природоохоронною територією.
У Господарському суді Закарпатської області відбулося перше засідання по суті у справі визнання недійсними договорів оренди на 53 земельних ділянки на полонині Боржава, які були надані в оренду для зведення вітроелектростанцій. Як розповіла у коментарі Varosh юристка, представниця ГО “Міжнародний інститут людини і глобалістики “Ноосфера” Наталія Майстренко, суд розпочав розгляд по суті справи за позовом обласної прокуратури до головного управління Держгеокадастру в області та до забудовника, ТОВ «Атлас Воловець Енерджі». Кілька років тому ділянки на Боржавському хребті, зі зміною цільового призначення, були надані в користування для розташування понад трьох десятків ВЕС.
Тим часом, будь-які будівельні роботи на Боржавському хребті заборонені: як розповіла Наталія Майстренко, у вересні 2019 року дозвіл на виконання робіт було скасовано в судовому порядку. Наразі забудовник оскаржує це рішення у касаційному порядку.
Перше судове засідання по суті у справі скасування договорів оренди ділянок на Боржаві
Попри судову заборону на проведення робіт, у жовтні екоактивісти ГО Save Пікуй виявили, що невідомі особи розпочали на Боржаві підготовчі роботи, зокрема, проклали ґрунтову дорогу на гребні між Плаєм і Великим Верхом, понищивши трав’яний та ґрунтовий покрив полонини та спричинивши поверхневі ерозійні процеси. Цей факт зафіксувала Держекоінспекція, оцінивши збитки від такої діяльності у 145 тис. грн.
Наразі, щоб з’ясувати, хто причетний до проведення дороги, якщо забудовнику заборонено виконання будівельних робіт, депутат Закарпатської обласної ради Іван Дуран направив депутатське звернення, зокрема, в обласні управління поліції та прокуратури і в Департамент екології та природних ресурсів Закарпатської ОВА.
Загалом на Боржаві ТОВ «Атлас Воловець Енерджи» мають намір спорудити 34 вітроелектростанції. Про таке Varosh повідомили у Закарпатській ОВА у відповідь на інформаційний запит. В обладміністрації повідомили, що висновок з оцінки впливу на довкілля щодо зведення ВЕС на Боржаві було видано у 2019 році. Будівництво планується проводити в дві черги з виділенням шести пускових комплексів. Загальна тривалість будівництва ВЕС – 44 календарні місяці. На запитання редакції, чи відомо в Закарпатській ОВА про початок прокладання дороги на Боржавський хребет з метою вивезення обладнання для встановлення ВЕС, там повідомили, що інформації не мають.
Своєю чергою, правозахисна організація «Екологія-Право-Людина» направила звернення до вищого керівництва держави за підписом 344 підписантів щодо ситуації з ВЕС на Боржавському хребті.
У зверненні, зокрема, зазначено, що “Зведення ВЕС на території полонини Боржава матиме суттєвий негативний вплив на екосистеми Боржавського хребта та на всі компоненти природи (геологічну будову, ґрунти, води, рослинність, тваринний світ, рельєф місцевості, а також рідкісні види флори і фауни та оселища, що охороняються на території Смарагдової мережі), що є підставами визначити таку діяльність недопустимою… Окрім знищення середовищ існування, існують загрози зіткнення птахів та кажанів з різними частинами вітрових турбін або з іншими структурними елементами ВЕС, їх травмування та загибель…”
Як розповіла Varosh екологиня організації Катерина Полянська, навіть прокладання ґрунтової дороги вже є руйнацією, пошкодженням і додатковим відкриттям шляху полегшення проїзду на полонину Боржава.
«Встановлення ВЕС нанесе значну шкоду полонині Боржава. Цей гірський хребет є міжнародною природоохоронною територію Смарагдової мережі, яка офіційно затверджена Радою Європи. Ця територія визнана цінною на міжнародному та національному рівні. Проєкт будівництва 34 вітрових установок суттєво пошкодить природні комплекси. Елементи установок потрібно доставити на полонину. Вони не збираються на полонині, а доставляються як цілісні лопаті, лише одна з яких може сягати 30-50 метрів. Також до цих лопатів мають підвозитися основи, які збираються великим блоками більше 30-40 метрів. Щоб доставити це все на полонину, треба здійснити, за підрахунками, 170 заїздів важкої техніки. Під кожну основу має створюватися фундамент глибиною 18 метрів, куди закопуватимуться палі», – розповіла Катерина Полянська.
«Гори – то любов!». Хто і навіщо водить піші групи туристів на гірські вершини
Протест проти забудови Боржавського хребта. Фото Сергія Денисенка
За її словами, ще на етапі стартових розмов про зведення ВЕС на Боржаві українські екологи повідомили про це комітет Бернської конвенції. Спеціальна комісія комітету, розглянувши скарги, не рекомендувала зведення вітроустановок на Боржаві. Наразі ЕПЛ готує повторне звернення до Бернської конвенції, щоб знову привернути увагу до ситуації, зауважила Катерина Полянська.
Наступне засідання Господарського суду Закарпатської області у справі визнання недійсними договорів оренди на 53 земельних ділянки на полонині Боржава призначено на 8 грудня, на 12:00.
Як зробити Закарпаття зеленим та сталим говорили й на форумі Re:Open Zakarpattia. Зокрема, йшлося і про альтернативу забудови гірських масивів.
Varosh
Не пропускайте цікаве з життя Закарпаття! Читайте більше в наших соцмережах — Facebook, Instagram та Тelegram.
