У квітні минулого року ми розповідали вам історію харківʼянина, лікаря у 3-му поколінні Олексія Калмикова. У березні 2022 року Олексій з родиною переїхав на Закарпаття. Тоді одним із напрямів, які він разом з партнерами почав розвивати в регіоні, став Єдиний медичний волонтерський центр як «дочірній» проєкт інвестиційного холдингу «Еталон-Інвест» в рамках діяльності створених ним Міжнародного благодійного фонду та Громадської організації «Асоціація гуманітарних центрів».
За понад рік змінилося багато чого, й разом з тим Олексій надихнувся на розвиток медичного кластера на Закарпатті. Ми вирішили дізнатися, у чому полягає ідея, що наштовхнуло на її реалізацію та які перспективи впровадження й існування медичного кластера в регіоні.
“У Закарпаття є шалений потенціал – навіть під час війни”
За словами Олексія Калмикова, його очікування від регіону в цілому справдилися: «Дійсність перевищила усі сподівання, які я мав, приїхавши рік тому до Закарпаття. Буквально кожна людина в моєму оточенні проявила себе за цей час у якнайпозитивнішому ключі (за дуже рідкісним винятком). Закарпаття в цілому, Ужгород, усе моє оточення тут — справжні професіонали, завзяті патріоти, чудові люди.
І навіть більше: можливості, які є тут, на Закарпатті, використані мною максимум на 1 %, і бачу у цьому регіоні шалений потенціал. Навіть під час жорстокої війни, знущань, горя, які спіткали нашу країну — тут зберігаються ці можливості. А уявіть, що можна буде тут створити, коли війна закінчиться! Зокрема, тут мене надихає те, що уже зараз ми можемо здійснити багато гарних справ, зробити висновки — і згодом, уже озброївшись досвідом, найліпшу практику поширити на всю Україну та світ».
Порівняно з Харковом, набагато менший Ужгород надихає Олексія можливостями, однією з яких є реалізація такого проєкту, як медичний кластер — об’єднання організацій як приватних, так і комунальних, відомчих, державних задля спільної мети. Її розбудові уже сприяють десятки організацій медичної сфери Ужгорода, Мукачева, Хуста тощо, а також міжнародна бізнес-спільнота «Board» (причому, осередок як на Закарпатті, так і на Харківщині), інші кластери та об’єднання тощо. Каже, що не без помилок, але з новим усвідомленням, як діяти й масштабуватися, прагне рухатися далі і розвивати не лише Закарпаття, а й Україну та поширювати свої ідеї на інші країни світу: «…маю бачення, як доказову медицину поєднати з українською автентичністю, душевністю та забезпечити конструктивне довголіття людства, далеко за межами держави…».
Згадав Олексій і туристичну, рекреаційну привабливість Закарпатського регіону — з його неймовірною природою, яку прагне вивчити і відчути сповна. Додає, що з туристичної точки зору він не ще пізнав усю багатогранність краю. Та все ж уже знайомить з Ужгородом друзів, які приїжджають сюди. Місцем сили називає для себе камʼяний карʼєр на Радванці в Ужгороді, ботанічний сад, набережну Ужа тощо.
Медичний кластер на Закарпатті: плани, перспективи, реалізація
Після приїзду і релокації своєї справи Олексій висловив ідею створити проєкт, який тоді, за аналогією Силіконової долини, назвав «Закарпатською медичною долиною».
Саме потенціал, який побачив Олексій у регіоні, й змотивував його на це:
«Їхав сюди відкривати власний медичний бізнес, та виявилося, що у великих населених пунктах багато приватних медичних закладів, які класно облаштовані, але зовсім недостатньо навантажені (навіть попри сотні тисяч приїжджих). То ж безглуздо було б становити конкуренцію місцевим підприємцям, так само як і обмежуватися співпрацею лише з окремими закладами (попри численні цікаві пропозиції партнерства, але з вимогою ексклюзивності). Натомість було обрано стратегію, за якої користь отримають всі; замість жорсткої конкуренції — спробувати системно кооперуватися (хоча б за окремими напрямками).
Виявилося, що закарпатці дуже ідейні й патріотичні люди, налаштовані на те, аби зробити тут щось краще, нове. І це мене дуже надихає. З початку повномасштабного вторгнення відчув максимальну залученість (як моральну, так і матеріальну) тутешніх мешканців, підприємців: нас зустріли, розташували, допомогли відновити контроль над нашими підприємствами і зареєструвати нові організації, уже місцеві; нам багато донатили на медичні потреби, на придбання і відновлення автомобілів швидкої допомоги, гуманітарні програми для дітей, поранених бійців, медиків тощо…
Але благодійність — це гарна справа, та стійкість й ефективність їй надають системні соціальна та комерційна діяльності. Аби розвивати останні, треба довіряти одне одному. І за цей рік ми стали набагато ближчі з усіма, з ким взаємодіяли». Це була одна з ідей, яка стала предтечею бажання реалізувати Мережу медичних кластерів: «Наразі сказати, що кластер є в тому вигляді, в якому я його хочу реалізувати — не можу. А от те, як я його задумав, — прагнемо реалізувати в осяжному майбутньому. Зараз медичний кластер перебуває здебільшого у стані тестування ідей та розробки концепції. Хоча Єдиний медичний волонтерський центр (який увійшов до складу Мережі медичних кластерів) працює, — і діти, поранені бійці та медики (а за можливості, і їхні сімʼї) отримують повний супровід».
Власне, те, у що Олексій вкладає свої зусилля зараз, має привести його до реалізації як мінімум медичного кластера на Закарпатті, як максимум — по всій Україні та за її межами. Тому найближчим часом у планах підтримати навчання медиків та парамедиків, просвітництво серед цивільного населення тощо. Окрему увагу приділяє клінічній (медичній) психології — це відносно нова галузь медичних науки і практики для України й потребує розвитку, бо нам всім це знадобиться сильно і надовго.
Олексій продовжує: «Не маю наміру конкурувати, а навпаки — для мене важливо створити медичним організаціям та фахівцям зручну й ефективну екосистему, в якій вони зможуть отримати все необхідне і розвиватися, використовувати свої можливості якомога результативніше, бути вмотивованими на саморозвиток і надання якісних послуг.
Звісно, що в основі ми закладемо засади доказової медицини (належної клінічної практики) як у прикладній діяльності, так і в науці, освіті — обов’язково поєднуючи з нашою українською душею, патріотизмом і використовуючи місцеві природні можливості. Все це якоюсь мірою так і є, а ми додатково стаємо тим проєктним офісом, керівною компанією (середовищем, екосистемою), яка «знає», у якої з організацій-учасниць чого є у надлишку, а чого бракує, і забезпечуємо ефективну взаємну передачу ресурсів (матеріальних, технологічних, інформаційних, кадрових, фінансових).
Люди, населення Закарпаття (кінцеві споживачі) відчують результати діяльності медичного кластера не безпосередньо, а через ті заклади, які доєднаються до ініціативи.
Очікую, що власники, керівники, працівники організацій мотивуватимуться перевагами, які отримуватимуть завдяки співпраці у медичному кластері, а тому доєднуватимуться до нього і взаємодіятимуть ефективно, підвищуючи якість товарів та послуг:
- оптимізація здійснення збільшення прибуткової складової і зменшення видатків;
- підтримка ресурсами (матеріальними, технологічними, інформаційними, кадровими, фінансовими);
- прозорість розподілу ресурсів (з урахуванням результативності тощо);
- формування і розвиток брендів корпоративного і особистих;
- забезпечення економічних і культурних інтересів, конкурентоздатності і бренду Закарпаття;
- ніяких додаткових зобов’язань, крім сумлінного виконання своїх домовленостей в рамках компетенцій і повноважень
- тощо.
Фактично, ми, знаходячись зовні системи, допомагаємо побачити і змінити на краще те, чого не бачать або до чого просто звикли самі керівники організацій, і додатково підживлюємо необхідними ресурсами за потреби і в межах зростаючих можливостей.
Наприклад:
- медичні прибуткові організації, особливо приватні (хоча й комунальні, відомчі та державні теж) клінічні, лабораторні, діагностичні мають певні надбання щодо приміщень, обладнання, фахівців тощо і майже завжди залюбки заробити більше, а для цього готові прийняти більше клієнтів та (або) інакше збільшити прибутки, причому не проти зробити це наукомістким етичним шляхом — і ми залучаємо їх для реалізації програм:
-
- оздоровчих (як виробнича база для забезпечення медичного супроводу «під ключ» для кінцевого споживача),
- освітніх (як практична база для медиків та парамедиків) і просвітницьких (як канали інформування кінцевого споживача),
- наукових (як клінічна база для досліджень з метою розробки технологій та впровадження у практику новітніх способів діагностики, лікування, профілактики, реабілітації тощо),
- виробничих (як клінічна база для оцінки клінічної ефективності ліків, засобів медичного призначення, медичного обладнання і апаратури),
- інших проєктів (удосконалення системи охорони здоров’я тощо);
-
- академічні (освітні й наукові) заклади володіють освітніми технологіями, міжнародними зв’язками, мають цінні науково-педагогічні кадри тощо, та їм або відверто бракує, або не завадило б поліпшити матеріальний, кадровий стан, навчати більш вмотивованих студентів, аспірантів і розвивати наукові школи, підвищувати свої позиції у національних та міжнародних рейтингах тощо — і ми залучаємо їх як науково-освітніх партнерів для реалізації програм:
-
- оздоровчих (як підрядника для розробки і удосконалення протоколів, стандартів, настанов з медичного супроводу для кінцевого споживача тощо),
- освітніх (для підготовки та підвищення кваліфікації медиків та парамедиків) і просвітницьких (як канали інформування кінцевого споживача) як науково-теоретичну та методологічну платформу тощо,
- наукових (як виконавців досліджень з подальшим обґрунтуванням новітніх медичних технологій тощо),
- виробничих (як розробників нових ліків, засобів медичного призначення, медичного обладнання і апаратури, для експертного нагляду тощо),
- інших проєктів (удосконалення системи охорони здоров’я тощо);
- організації громадського сектору (волонтерські, благодійні, громадські організації, професійні спільноти тощо):
- оздоровчих (як співорганізатори заходів і партнери із залучення й супроводу кінцевого споживача тощо),
- освітніх (для медиків та парамедиків) і просвітницьких (для кінцевого споживача) як канали комунікацій,
- наукових (як партнерів з реєстрації й супроводу досліджень тощо),
- виробничих (як експертних та громадських контролерів якості нових ліків, засобів медичного призначення, медичного обладнання і апаратури, для експертного нагляду тощо),
- інших проєктів (удосконалення системи охорони здоров’я тощо);
- організації інших галузей, пов’язаних з медициною, та інфраструктури — (управління, юридичного супроводу, безпеки, інформаційних технологій, роботи з кадрами, логістики, виробництва медичних послуг та товарів і контролю їхньої якості, комунікацій, маркетингу, PR, фінансування, будівництва тощо.) — є одночасно:
- підрядниками на аутсорсі,
- експертними партнерами
- тощо;
- органи самоврядування й влади (ради, адміністрація тощо) — з означених вище та інших програм Мережі медичних кластерів взагалі і медичного кластера Закарпаття зокрема є одночасно:
- замовниками та контролерами якості,
- партнерами зі здійснення
- тощо;
- закордонні, міжнародні організації (корпоративні організації з різних країн чи міжнародні, аналогічні означеним вище, а також посольства, консульства тощо) — є одночасно:
- партнерами зі здійснення,
- джерелами ресурсів
- тощо…».
У керівній компанії Мережі медичних кластерів Олексій Калмиков створив і розвиває два департаменти з проєктного менеджменту, фандрейзингу тощо: один повністю з вітчизняних фахівців, а інший виключно з іноземців. У найближчі роки всі вони разом з іншими департаментами працюватимуть задля відновлення і подальшого розвитку України.
Олексій каже, що має власне авторське бачення медичного кластера й водночас вивчає та бере до уваги досвід функціонування подібних структур в інших регіонах та світі в цілому. Досліджуючи роботу медичних кластерів, він зʼясував, що в Україні їх близько 5, у той час як у світі — кілька сотень. Каже, що кластерна структура у світі вважається пріоритетною в плані забезпечення ефективного розвитку галузі, економічного відновлення після криз тощо.
Залишається лише вивчити основні тонкощі, адже, якщо не порівнювати досвід кластерів вітчизняних та світових, то ми ризикуємо вигадати те, що уже створено — у той час, як світ рухається до нового і бажано спертися на уже існуючий базис. Тим більше, що з нами схильні ним ділитися і у нас є всі шанси в цій співпраці бути на рівних, ініціаторами або навіть провідними, та аж ніяк не жебракувати у хибному почутті меншовартості.
Бачення Олексія загалом таке: «Ми втілимо медичний кластер завдяки нашим партнерам, навчимося, «наб’ємо гулі», уже зараз ідемо в науковому напрямку, паралельно втілюватимемо освітній і решту, залучаючи й навчаючи потрібні кадри. А діятимемо за сприяння влади на основі запитів від територіальних громад, спільнот і суспільства в цілому».
Пріоритети діяльності медичного кластера, які вже вдалося напрацювати
У плані залученості медичного кластера на Закарпатті до медичної та інших сфер діяльності та національних проєктів, Олексій виокремлює наступні пріоритети:
- посилення політик та інститутів національної системи охорони здоров’я для керівництва процесом відновлення;
- забезпечення фінансової стабільності системи охорони здоров’я;
- відновлення та трансформація мереж закладів охорони здоров’я;
- поліпшення медичних послуг для задоволення особливих потреб людей (включаючи ВПО, ветеранів війни),викликаних війною;
- зміцнення та посилення кадрових ресурсів системи охорони здоров’я;
- посилення системи громадського здоров’я та готовності до надзвичайних ситуацій у сфері охорони здоров’я;
- розвиток електронної охорони здоров’я та посилення кібербезпеки;
- посилення системи управління якістю на національному та місцевому рівнях;
- відновлення фармацевтичного сектора, покращення доступу та належне використання ліків
- тощо.
Крім того, Олексій уже напрацював стратегію розвитку медичного кластера, комунікаційну рамку, план активностей у регіонах, матеріали інформаційної кампанії та знайшов перших партнерів на Закарпатті, які готові докладати зусиль, аби ця ідея втілилася в реальність.
Портрет учасника медичного кластера та реакція місцевих підприємців, медиків та влади
«Реакція була різною, ніхто нічого не розумів і не розуміє і досі, навіть я сам (ред. посміхається), але більшість вірить, що вийде щось гарне та питають, що робити. Було й таке, що після того, як я озвучив бажання створити цей кластер — одразу знайшов дуже досвідчених у кластерному менеджменті ідейних людей, які готові в міру можливостей допомагати ініціативно.
Є багато колег, хто розглядає це виключно як варіант заробітку особистого та (або) організації. І я вдячний їм за цю відвертість. Дехто не виявив зацікавленості. Та в цілому від власників прогресивних медичних клінік я отримав зворотній зв’язок такий, що, мовляв, кажи, що робити й що потрібно від нас».
Наразі уже виокремлено умови щодо входу у медичний кластер. Серед базових три: порядність, проактивність, масштабованість. І є додаткові, опціональні критерії: експертність і досвідченість, масштабована концепція діяльності, наявність схильної до масштабування команди, ініціативність, готовність до прийняття ресурсів (матеріальних, технологічних, інформаційних, кадрових, фінансових) тощо.
«Зараз більше знають не стільки про медичний кластер, скільки про Єдиний медичний волонтерський центр, який ми створили з колишніми партнерами і уже понад рік як повністю успадкували. Він здійснює ті ж три ключові гуманітарні програми, конкретні проєкти в їхніх рамках, з реальними людьми яким ми допомагаємо — пораненими бійцями, вимушено переміщеними особами, медиками, зі значною частиною яких я сам особисто контактував бодай раз».
Олексій додає, що предтечею створення медичного кластера стали завдання, які він виконував після приїзду на Закарпаття. Він провів аудит у 12 медичних закладах на визначення ефективності п’яти аспектів: управлінського, маркетингового, юридичного, фінансового та ІТ. Це зайняло кілька місяців й виявилося, що є потреба у системному підході щодо поліпшення діяльності.
Концепція усіх складових майбутнього медичного кластера й полягатиме у тому, щоб ділитися надлишком того, що є, й отримувати те, чого не вистачає.
Марія Расчупкіна, Varosh
Фото Каріна Асад
