Мукачівець Андрій Антонов створив безкоштовний мобільний застосунок “Казки з дитинства” в текстовому та аудіоформаті українською мовою. Одразу завантажте собі на IOS чи Android, читайте дітям або слухайте разом. А ми розповімо про Андрія та про історію цього волонтерського проєкту, з якого, до речі, у хлопця стартувала IT-кар’єра.
Андрій закінчив Київську державну академію водного транспорту за спеціальністю “Судноводіння”, одружився з Юлією, відтак пара вирішила змінити столицю на менше місто, аби там народити дітей. Повернулися в Мукачево, тут народилися Міа і Флора, а понад рік тому родина переїхала до Берліну, де Андрій працює програмістом.
ІТ-сфера почалася після … чаю. Насправді, хлопець подався в ІТ через невдалу спробу в бізнесі. Вони з партнером запустили інтернет-магазин китайського чаю, відкрили офлайн-точку, де готували якісні чай та каву. Проте це був шалений 2014-й, тож не всім було до чаю.
«Ми тягнули цю справу майже рік. Курс долара невпинно зростав, а нам періодично треба було поповнювати запаси чаю. Одного дня ми з другом зрозуміли, що наразі цей шлях не приведе нас у світле майбутнє, і ми доволі успішно продали нашу справу як “готовий бізнес під ключ”. Коли я вже знав, що більше не можемо займатися чаєм, а сім’ю треба підтримувати, вирішив пуститися берега і почав вивчати програмування».
Він цілковито самотужки освоїв програмування. Шукав вакансії, а знайомий рекомендував, мовляв, значно легше знайти роботу, якщо є портфоліо з власними розробками. Тому треба було вигадати цікавий застосунок. Андрій спитав поради у того ж знайомого, а він і розповів, що шукає для дворічного сина казки українською. Тож виникла ідея! За два тижні майбутній програміст створив застосунок “Казки з дитинства” для Android, залив на Google Play, розіслав лінк друзям і близьким. Проте активність була незначна, автор жартує, що тільки родичі завантажували. Фейсбук ще не був популярним в Україні, тому не вдалося одразу просунути свій продукт.
Та одного дня стався активний стрибок – за дві доби “Казки з дитинства” завантажили близько 1000 разів. Виявляється, хтось поширив у групі “И так поймут”, яка пропагує і захищає українську мову, український контент. Це був кльовий імпульс. За певний час застосунок сягнув до ТОП-пошуку і тривалий період залишався на перших позиціях за запитами “казки”, “казки українською”.
Тож проєкт допоміг Андрію знайти першу роботу. Його ІТ-діяльність розвивається, але казки залишаються тим першим символічним досвідом, який не тільки змінив життя, а й став соціальною ініціативою, що популяризує українську мову. Тому Андрій підтримує програму, оновлює функціонал, наповнює бібліотеку. Він чотири рази переписував застосунок з нуля, покращував, модернізував, експериментував зі свіжими ІТ-фішками, додавав нові твори.
Сьогодні платформа казок – це:
Кілька тижнів тому айтішник написав у фейсбуці про нові можливості додатку. І позитивно відгукнулися не тільки читачі, а й автори, які запропонували свої казки.
«За останні два тижні мені написали близько десяти авторів, серед них, наприклад, Жанна Хома з Мукачева. Це прикольний досвід, якого я не очікував. Адже кілька років тому я шукав молодих авторів, але тоді якось у мене не складалося. А тепер вони самі до мене звертаються, що ось, буду радий, якщо мої казки потраплять у ваш застосунок».
Одна пані запропонувала додати “Колискову” Віктора Павліка. Андрій написав артисту і той особисто дозволив завантажити. Ще одна жінка запитувала про пісню Тіни Кароль, але її PR-група досі не відповіла.
Тож довкола “Казок з дитинства” гуртується спільнота, є інтерактив, люди завантажують, поширюють у соцмережах, пишуть свої пропозиції, надають власні твори і навіть пропонують озвучити для аудіоверсії, бо це їхня мрія з дитинства – начитати казки. До речі, озвучують казки і професійні актори, і власне автори текстів.
Застосунок може стати в нагоді діаспорам по всьому світу, аби українські діти за кордоном слухали й читали рідну літературу. Це ж дуже зручно: 159 творів в одній епці, а кількість повсякчас зростає.
Аудіоказки класно слухати в дорозі або всією родиною перед сном. Це комфортніше, бо не відволікаєшся на відео в телефоні.
«Аудіоформат – це насправді дуже зручно. Коли їздимо з сім’єю кудись на вихідні, діти у возику слухають аудіоказки. Нещодавно додалося багато нових друкованих творів, то читаю донькам вечорами. Тепер і в мене є змога користуватися своєю роботою».
Застосунок був безкоштовним, є і буде. Андрій каже, що це волонтерський проєкт, соціальна ініціатива на підтримку українського контенту.
«Можна вставляти відеорекламу між кожним екраном, тоді це приноситиме якісь цікаві гроші. Але реклама дуже псує якість застосунку. Я не планую його монетизувати – це принципова позиція. Моя головна мета – популяризація української мови, українських казок».
Завантажити Казки з дитинства на IOS тут, а на Android тут.
Евеліна Гурницька, Varosh
Наші ІТ-історії: