Партнерська публікація
У 2016, в рік сотої річниці концерну BMW, у найзахіднішій області країни відкрився перший офіційний дилерський центр компанії – “Ідеал М”.
Концептуальний шоурум був збудований відповідно до світових стандартів концерну і за 5 років роботи в Ужгороді закохав у філософію BMW або ще більше зблизив з нею не один десяток автошанувальників.
Директор дилерського центру Дмитро Котіхін – відкрита та щира людина, утім його публічні інтерв’ю не просто знайти. Або й зовсім неможливо. Тому нам було ще цікавіше дізнатися з перших вуст не лише історію появи BMW на Закарпатті, а й про 20 років в автосправі, справжній сімейний бізнес, переїзд до Ужгорода, нове життя та нові знайомства, мандри, улюблені куточки краю та життя в стилі BMW.
– BMW на Закарпатті через 5 років. Ваше бачення розвитку тоді і зараз?
– Нам вдалося принести частинку справжнього легендарного бренду до Закарпаття. Було нелегко, бо починали ми в чистому полі – в прямому та переносному сенсі слова. Найближчі BMW-центри були у Львові, Словаччині та Угорщині. Але я переконаний, що ми рухаємося в правильному напрямку та міцно зайняли свою нішу в регіоні. Нічого не робиться швидко. Яблуневий сад починає давати плоди через 5 років. Тому зараз у нас відповідальний період.
– Ви працювали з BMW задовго до того як переїхали на Закарпаття. Як зародилася ця співпраця?
– BMW працює в Україні з 1998 року. Саме тоді ми в Києві підписали договір про наміри. На той момент ми були другою компанією в Україні, яка це зробила. У 1999 році відкрили дилерський центр у Донецьку. Після нас відкривалися Харків та Одеса. Сьогодні в Україні два десятки дилерських центрів BMW.
За кілька років роботи в Донецьку ми почали добре рости. BMW тоді купив Mini та Land Rover, також був напрямок мотоциклів. На кожен з напрямків потрібно було окремо отримувати дилерство. До 2014 продавали понад 200 автомобілів на рік, до прикладу, 1999 року – ми продали 12 чи 14 машин. У Донецьку ми мали окремий салон Mini, експонували мотоцикли BMW та аксесуари Motorrad. Кожен підрозділ був, в складі BMW, але з власними продавцями, клієнтами, філософією, підходами.
– Чи складно було починати “білий” автомобільний бізнес в Донецьку 90-х років?
– Ми починали з невеликої кількості автомобілів, адже це все було «в диковинку». Пам’ятаєте 90-ті роки – все працювало не так як зараз – всі іноземні авто, які продавалися на ринку, були або крадені, або биті. Коли ми починали працювати офіційно, то мало хто вірив, що такий чистий бізнес взагалі «піде». Дилерський центр – це інша вартість авто, чесні контракти, договори, офіційна купівля транспортного засобу та його облік. Багато хто боявся.
Тоді люди взагалі не розуміли як можна чекати на авто – всі були перелякані, що це афера, що їх ошукають, що авто не привезуть. Купували лише ті машини, які були в салоні в наявності. Поступово люди вчилися цій культурі. І ми в цей час теж росли – постійно інвестували у розвиток, обладнання, нові сервіси. Працюючи з концерном ми виховувалися і виховували оточення навколо. Вимоги щоразу ставали вищими і відповідно якісь сервісу також.
Другий страх клієнтів тих років – що авто буде бите, клеєне чи яке завгодно. Треба було бачити те як люди тоді оглядали авто, приходили з якимись датчиками, інструментами, ліхтариками. Але ми розуміли чому так, бо тоді чесних авто було практично неможливо знайти.
– Чи багато клієнтів зараз купують авто не базової комплектації?
– Так, це теж був певний виклик – навчити людей не купувати авто базової комплектації, а підбирати кожну опцію під себе. Звісно, якщо в салоні – авто вашої мрії, то це варіант. Але я щиро завжди раджу «складати» машину як пазл, так само як коли ми будуємо будинок або облаштовуємо квартиру. BMW дає таку можливість.
Всі авто марки BMW – індивідуальні. Вони зібрані або клієнтом, який чітко розуміє, що саме йому потрібно, або салоном. Так, це не швидкий процес, бо більшість авто комплектуються деталями з різних країн, але воно направду того варте, бо з цим авто ви будете жити кожного дня протягом кількох років. До слова, в Україну, в Ужгород, приходять такі самі BMW як і в Словаччину, Угорщину чи інші європейські країни.
– Так, раніше їх власне там переважно і купували закарпатці. Але особлива історія – це сервіс.
– Багато хто й зараз приїздить і каже: «О, то у вас і сервіс є?». Я посміхаюся і кажу, що в нас 1700 квадратних метрів – сучасний офіс, сервіс, акредитоване обладнання BMW AG, складські приміщення, готель для зберігання шин, спецінструмент. І ми весь час інвестуємо, добудовуємо далі. Важливо, що в Ужгороді ми будували салон відповідно ескізів та креслень, також під наглядом концерну BMW. Нам вдалося побудувати той концепт, який повністю відповідає усім європейським нормам. Не всі дилерські центри такого високого рівня як закарпатський.
Поява дилерського центру в Ужгороді – це, перш за все, комфорт для усіх власників BMW.Щиро дивуюся, коли людина купує авто за великі гроші, потім терпить дискомфорт, аби замінити масло в іншій області чи країні…
Є велика різниця між тим, коли ти обслуговуєш авто в сертифікованому сервісі чи в якогось приватного майстра. Адже тут спеціальний інструмент, майстри, які пройшли навчання в концерні і однаково працюють по всьому світу, чіткі протоколи сервісу для різних моделей авто, гарантія виконаної роботи, все задокументовано, завірено. Навіть, до прикладу, ми не маємо права робити гарантійну роботу, якщо не володіємо конкретними інструментами і якщо навіть суто гіпотетично уявити, що ми таку роботу зробили б, то отримали б кругленький штраф від виробника. Щонайменше раз на рік ми проходимо ретельний аудит. Все має відповідати найвищим стандартам – від літер на фасаді до відтінку світла з ламп. Що вже говорити про авто та послуги. Але я переконаний, що саме так і має бути у тих компаніях, яким не байдуже клієнти і які працюють «в довгу».
– Чи довго люди обирають авто – скільки це по часу – день, тиждень, місяць?
– Все дуже індивідуально. Хтось обирає швидко і знає, що саме йому потрібно, а буває, що люди кілька років йдуть до того, аби придбати якесь конкретне авто. Бували й випадки, коли приходили цілою родиною, обирали, віддавали в роботу, а потім ще з десяток разів змінювали колір авто чи якісь комплектуючі. (ред. – посміхається) Але ми любимо та поважаємо усіх наших клієнтів і розуміємо наскільки емоційно та важливо обрати саме таке авто, про яке мріяв.
– На яких автомобілях ви їздили до того, як стали дилером BMW?
– У 1992 році ми з дружиною отримали водійські права. Зрозумів, що як я взагалі жив без авто стільки років. З дитинства займався плаванням, карате, скейтбордингом, підводне полювання, гірські лижі, а автомобілі якось не фігурували. Звичайно, як і всі BMW-шники, я обожнюю швидкість. Але з роками я почав їздити повільніше та виваженіше.
Їздив на всіх авто, напевно. (ред. – посміхається) Перша офіційна машина була нова біла «Дев’ятка», потім «Мерседес» за 300 доларів – 3-літровий дизель з вертикальними фарами, вишневого кольору з білим шкіряним салоном і навіть люк на даху відкривався. А згодом були десятки авто – Ford, Toyota, Opel, Audi, Mazda.
У 1999 році в мене був останній автомобіль не BMW. Після – не зраджував ніколи. Коли розумієш, що таке якість, надійність, спортивність та зручність, то вже не хочеш інакше. Люблю BMW за те, що це важке спортивне авто, яке дає на дорозі неймовірну впевненість. Кількість експлуатованих авто навіть не можу порахувати.
Обожнюю лінію М – це суцільні спортсмени, які лише виглядають як “цивільні”. М-пакет, звісно, теж крута опція, але маю на увазі саме лінію, а не пакет.
У захваті й від персоналізованої лінійки “Alpina”, яка виходить під брендом BMW. Це ексклюзивні авто з індивідуальним інтер’єром ручної роботи з найкращих матеріалів.
– В яких країнах їздили на авто?
– В Америці, Європі, Єгипті, Туреччині.
– Не багато донеччан бували в Ужгороді, власне як і ужгородці в Донецьку, бо відстань пристойна. Ви до власне переїзду в Ужгороді часто бували?
– Я, до речі, не корінний донеччанин. Народився і виріс в Криму. В Донецьк переїхав у 1991 році. Дружина та вся її родина з Донецька.
В Ужгород ми переїхали у 2015 році, при тому, що ніхто з моїх рідних ніколи тут не був. А я – колись у 90-х роках, але міста я не пам’ятав.
– Початок війни – це величезне людське горе для мешканців та сильний кризовий момент для бізнесу, до якого просто неможливо підготуватися.
– Ми з бізнесом, ще до BMW, пережили кризу 1996 року. У 2008 році – знову: 38 оплачених за наші кошти авто, валютні кредити. Нам здавалося, що це найгірші сценарії, які тільки могли бути. Поки не почалася війна…
Ми виїхали наприкінці травня, залишивши житло, друзів, улюблені та пам’ятні місця, поїхали на кілька тижнів і більш не повернулися… Вже 7 років як…
У жовтні до мене був дзвінок і мені сказали: «Ми вашу фірму собі заберемо, бо нам тут подобається. Будемо тут поки далі не підемо». Я кажу: «А куди ви далі збираєтесь?». «Як куди? На Київ!
Через якийсь час ми усвідомили, що в Донецьк вже не зможемо повернутися ніколи. Потрібно облаштовувати життя далі, відновлювати бізнес. Разом з імпортером почали думати над варіантами, де потрібен дилерський центр. Було кілька областей, але нас не привабила жодна, крім Закарпатської. Ми приїхали до Ужгорода і зрозуміли, що тут наш бізнес спрацює. Мені взагалі подобається як місто розвивається протягом останніх 5 років.
В Ужгороді було непросто спочатку – були різні причини. Але у 2019 році нам вдалося вийти на показники довоєнного Криму. Тоді я почав бачити, що наші дії призводять нас до того, що ми ставили собі за мету. І тут – пандемія. Але ми до неї дійшли настільки загартовані, що сприйняли її з відносно “холодним розумом”.
– Чи одразу знайшли спільну мову з містом?
– Я почав закохуватися в регіон одразу, коли ми переїхали. Обожнюю ці гори, риболовлю, походи. Ми тут почали їздити часто в Європу. Дитина пішла з державний україномовний садочок. Зараз, насправді, дуже часто місцевим розповідаю про неймовірні місця на Закарпатті – Шаян, Ізки, Поляна, Свалява, Міжгір’я. Всюди у нас є друзі. Ми маємо вже улюблені місця, в яких європейський сервіс, а їжа така смачна як ніде інде. Взагалі важливо сказати, що на Закарпатті ніде нас не смачно не годували. От чесно. Повірте, я трохи на цьому розуміюся, бо моя професія – технолог приготування їжі, загалом я мав керувати кухарами, але життя склалося інакше. (ред. – посміхається)
Ужгород стовідсотково моє місто. Тут все є, можливо молодим не вистачає енергії, але для мене це не проблема. Місто розвивається, воно безпечне, доглянуте. Я маю навіть власний маршрут прогулянки Ужгородом для тих, хто до нас приїздить. І скажу, що досить дієвий, бо після нього всі питають, скільки коштує нерухомість. (ред. – посміхається) Треба подорослішати, аби зрозуміти те, наскільки тут добре жити. Той, хто хоче знайти «бруд» – завжди його знайде. У мене такої мети немає.
Простих людей ніде немає, треба шукати з усіма спільну мову. Коли ти нормальна людина, хочеш спілкуватися, товаришувати, шукати спільні теми і точки дотику, то все спрацьовує.
– Чи встигли помандрувати на авто в Європу, вже живучи на Закарпатті?
– До речі, це справді важлива річ – ми ніколи не перетинали кордон на авто до того, як переїхали на Закарпаття. Автомандрівниками ми стали саме тут. Раніше летіли літаком і вже на місці орендували авто, зараз подорожуємо на своєму і це величезне задоволення.
– Довгострокові плани будуєте?
– Ми живемо сьогоднішнім днем. Але в бізнесі, звісно, все ретельно плануємо. Добре, що в нас є додаткова земля, тож можемо думати про розвиток. Плануємо запустити напрямок вживаних авто-trade in, продаж та обслуговування електромобілів, та ще багато планів.
– Чи вдалося згуртувати навколо ідеї та філософії BMW команду в Ужгороді?
– Так, наша команда – це злагоджена професійна система, яка працює кожного дня, розуміючи наші задачі, плани, філософію та рівень відповідальності.
– Закарпаття стало для вас справжнім домом?
– Так! Наша старша дочка живе в Києві, але весілля нещодавно відгуляли саме на Закарпатті – з виїзною церемонією, гунями в подарунок, трембітами.
– Якими ви бачите власників BMW?
– Власники BMW – це певна спільнота з абсолютно конкретними спільними рисами. Це люди, які люблять життя та отримують від нього задоволення; які багато подорожують та перебувають в русі; це люди, які не йдуть на компроміси, коли йдеться про якість. Нам направду вдалося сформувати таку спільноту і ми завжди раді робити спільні зустрічі, гучні презентації, дарувати подарунки та просто пити добру каву разом.
Люди, які користуються автомобілями BMW вирізняються, у них інший стиль одяг, дизайн квартир та будинків, формат відпочинку. У нас є клієнти, які понад 20 років не зраджують бренду та починаючи зі стареньких авто потихеньку пересідають на новіші моделі.
Ми обожнюємо BMW та ту філософію, яку має цей бренд. Ми щиро радіємо за кожного нашого клієнта, коли вдається не просто виконати його побажання, а перевершити їх.
Більше про BMW ви завджи можете дізнатися в салоні офіційного дилера BMW – Ідеал М:
- Ужгородський р-н, с.Баранинці, вул. Європейська, 1
- +38 (050) 328-49-90
- bmwidealm.com
- Запис на тест-драйв за посиланням
Читайте також:
- Тамара Готра тестує BMW X3 і розповідає про те, як здавала на водійські права в США та які місця на Закарпатті її вразили
- Роберт Тракслер тестує BMW X7: “Від мого першого BMW понад 20 років тому у мене були мурахи по шкірі”
- Марина Лунченко тестує BMW X5: «Кожна марка авто розповідає про характер людини»
- Ліза Куртяк тестує BMW X3: «Ціную в авто надійність, безпеку, комфорт та електроніку»
- Віталій Глагола тестує BMW X5 та розповідає про подорожі і свободу
На правах реклами
Росана Тужанська, Varosh
Фото: Карл Смутко
