Війна

Як Львівський медіафорум об’єднує журналістів та творить українську медіаспільноту

13 Серпня 2023 434

Громадська організація «Львівський медіафорум» була заснована у 2013 як платформа для взаємодії журналістів, і з того часу популяризує найкращі світові медіапрактики в Україні. ГО організовує однойменний Львівський медіафорум — найбільшу медійну конференцією Центрально-Східної Європи. LMF став ключовою платформою для нетворкінгу українських журналістів і налагодження контактів із закордонними колегами.

Чим живуть українські медійники зараз та чому важлива журналістська солідарність, розповідає Ольга Мирович, керівниця громадської організації «Львівський медіафорум».

Myrovych

LMF: творення спільноти через різні формати взаємодії

— Коли у 2013 році наша команда створювала перший Львівський медіафорум, ми замислили його як майданчик для взаємодії журналістів, оскільки на той момент аналогічних форматів не було. Немає сумніву, що журналісти в кожному місті окремо знайомі між собою, співпрацюють, кооперуються в роботі над матеріалами чи розробці якихось тем. Але бракувало саме професійної платформи, де медійники могли б обмінятися досвідом, — згадує Мирович.

Як показала практика, засновники мали рацію, адже форум існує ось уже 10 років.

— Поступово форум з події перетворився на організацію, що підтримує та розвиває медіа. І, власне кажучи, всі проєкти, які надалі ми розвиваємо, так чи інакше пов’язані з взаємодією журналістів між собою.

— Ми в команді жартуємо, що форум перетворився на бієнале. Бо 2020 року ми не змогли провести його через локдаун, 2022-го року — через повномасштабне вторгнення. Але бачимо потребу збиратися, тому й придумали одноденний короткий формат, який, проте є дуже гнучкий і може бути легко адаптований під запити аудиторії, — додає директорка LMF.

Тому зараз існує подієвий формат LMF Talks, який передбачає виступи й короткі дискусії на фокусні теми. Нещодавно у Львові з презентацією своєї книги та дискусією про те, як повномасштабне вторгнення мало вплив на росію та захід, побував Люк Гардінг, британський журналіст The Guardian.

Також була Наталія Антелава — співзасновниця та головна редакторка Coda Story — новинної онлайн-платформи, яка висвітлює великі кризи.

— Такі короткі формати — це теж спосіб тримати увагу і збирати наше ком’юніті між щорічними травневими форумами, — підсумовує Ольга Мирович.

Lviv Media Hub: дім для медіаспільноти

У організації подбали й про те, аби медійники мали фізичний простір для зборів чи подій. Ним став Lviv Media Hub

Простір медіахабу часто використовується як коворкінг, де журналісти можуть просто попрацювати. Це також і простір, який використовується для тімбілдінгу чи проведення редакційних зборів, стратегічних сесій, ретритів.

— Буває, до нас просто приїжджають командою, щоб відпочити, неформально поспілкуватися. До того ж у нас часто відбуваються якісь події, ініційовані вже не нами, а нашими партнерами. Ми відкриті до співпраці, — переконує Ольга Мирович. 

Простір можуть активно використовувати партнери LMF, якщо вони планують події у Львові. У хабі проводили тренінги з безпеки роботи журналістів на передовій, тематичні воркшопи, пов’язані з поширенням контенту через YouTube чи інші соціальні мережі тощо.

Med G

Тренінг з домедичної допомоги у Lviv media hub

— Наша локація багатофункціональна. До прикладу, у нас був тренінг з безпеки, який передбачав практичну роботу. Наш хаб знаходиться на території колишнього заводу автонавантажувачів, не всі частини якого пройшли реновацію. Тож такий собі промисловий дизайн цих приміщень — це чудова імітація польових умов для тренінгів.

LMF розвиває проєкти, котрі допомагають медіа робити разом контент. Влітку 2021-го року ГО «Львівський медіафорум» разом з 4 західноукраїнськими медіа, в тому числі й з Varosh створив  «Західноукраїнську медіамережу з протидії дезінформації» — проєкт, який має на меті допомогти регіональним медіа ефективніше боротись з інформаційними маніпуляціями, токсичними наративами та дезінформацією.

— Минулого року ми, залучивши партнера Thomson Foundation, спільно організували копродукцію українських і німецьких журналістів. Українські журналісти робили контент, який пізніше транслював німецький мовник, зокрема, для аудиторії українських біженців в Німеччині. Також частина матеріалів перекладалася на німецьку і була доступною для німецькомовної аудиторії, — пригадує Ольга.

— Потенціал проєктів співпраці — величезний!

Mediachub

Зустріч з Наталією Антелава

Минулого року LMF запустив також мобільний додаток Nibly інструмент для фахівців та фахівчинь у медійній сфері та дотичних до неї. Тут можна знайти проєкти і вакансії для журналістів, редакторів, медіаменеджерів, перекладачів, фотографів, відеографів, піарників, smm-ників тощо. Додаток суттєво спрощує взаємодію між медіафахівцями з різних країн.

Запити від професійної спільноти медійників в умовах повномасштабного вторгнення: віддалена робота, взаємодія з аудиторією та кооперація

Відразу після початку повномасштабного вторгнення LMF запустив програму “Екстреної підтримки медіа”, яка включала різнобічну допомогу для медійників — від місця, де можна заночувати, до психологічної підтримки та вищезгаданих тренінгів із такмеду чи роботи в умовах бойових дій. Львівський медіафорум також надавав фінансову підтримку операційної діяльності й виробництва контенту українських редакцій.

За спостереженнями пані Ольги, першими запитами медійників щодо продовження їх професійної роботи стали способи налагодження віддаленої роботи редакції, а також монетизації контенту чи інших джерел доходів в нових умовах. 

Зараз дедалі частіше до команди LMF звертаються з питаннями налагодження ефективної взаємодії з аудиторією через різні канали дистрибуції, побудови власних спільнот на базі видання.

Lmf Forum

— Цікаво, що певною мірою пандемія і локдаун стали таким собі трампліном для підготовки журналістів до повномасштабного вторгнення. Це був перший досвід налагодження віддаленої роботи редакції. Зараз, коли мені доводиться подорожувати Україною, зустрічатися з медійними спільнотами в східних та південних областях, я бачу, як ці практики дають свої плоди в умовах обмежених ресурсів та обмеженого доступу до джерел інформації, — пояснює директорка LMF. 

Робота в умовах бойових дій та неможливості зібрати необхідну інформацію мотивує редакції шукати нові способи взаємодії одне з одним.

За словами пані Ольги, не всі редакції можуть фінансово дозволити собі відрядити журналіста на лінію зіткнення, оскільки це вимагає страхування і професійної підготовки. Також дуже часто недостатньо відрядити лише одного журналіста, доводиться думати про цілу команду — фотографа, відеографа, репортера, водія та консультанта з безпеки.

— Мене вразив приклад наших харківських колег, котрі домовляються і організовують міжредакційні відрядження на лінію зіткнення, коли одна редакція забезпечує транспорт, інша — паливо, а третя — відряджає фотографа, а четверта — репортера. Потім вони діляться зібраним матеріалом і готують редакційні матеріали на базі цього контенту. За таких умов редакції можуть збільшити кількість відряджень, частіше їздити на лінії зіткнення, отримувати інформацію з перших рук.

Це — чудовий приклад того, як місцева медійна спільнота може кооперуватися, оптимізувати ресурси та разом з тим покращувати якість свого контенту і, відповідно, краще інформувати свою аудиторію.

Взаємодія із закордонними журналістами: співпраця та фактчекінг

За спостереженнями Мирович, на початку повномасштабного вторгнення іноземні редакційні групи чи репортери співпрацювали з українськими журналістами та фіксерами. Зараз все частіше є випадки, коли іноземні медіа наймають українських журналістів-авторів або співпрацюють з ними на умовах фрилансу.

Тож багато українських медійників отримують значний досвід співпраці з різними редакціями.

— Ті журналісти, котрі пишуть для іноземних видань, зараз мають диверсифікований досвід. Це дає їм розуміння специфіки підходів до висвітлення подій.

Вони також відзначають для себе, що насправді немає якихось єдиних правил, бо кожна редакція випрацьовує свої правила та стандарти.

Водночас керівниця LMF відзначає, що є риса, яка об’єднує всі потужні міжнародні видання. Це — фактчекінг.

— В редакціях закордонних медіа дуже часто є окремі відділи фактчекінгу, які за чисельністю працівників такі ж, як відділи репортажу, до прикладу. Фахівці буквально перевіряють кожен факт, пряму мову героїв, все, що викладено журналістом у матеріалі, аби пересвідчитися, що стаття не базується на вигадках та не містить фактологічних неточностей. Це запорука того, що в майбутньому видання не матиме ані репутаційних, ані фінансових втрат, пов’язаних, наприклад, із позовами до суду.

В українських виданнях фактчекінг на такому рівні поки не доступний.

Lmf Forum T

Англійська? Не тільки! Мова комунікації у боротьбі з пропагандою

Мирович переконує, що для українських журналістів питання мови при взаємодії з закордонними колегами є певним викликом. Навіть якщо репортер готує текст українською, то вести переговори доводиться іноземною.

Водночас, з англійською мовою ситуація хороша — журналісти володіють нею на достатньому рівні, аби порозумітися чи надати редакції запитувану інформацію. Чого не скажеш про інші мови.

— Коли ми думаємо, що англійською ми доносимо світу нашу позицію, то це не завжди так, бо поза англомовним є ще франко-, німецько- та іспаномовні світи, аудиторії яких дуже рідко перетинаються. Річ у тому, що величезна аудиторія франкомовного світу включає не тільки Францію, а й низку країн в Африці, до прикладу. 

Зрозуміло, що ці люди шукають інформацію рідною мовою. Те ж саме стосується й іспано- чи німецькомовного світу. Тому це — велике поле для вдосконалення та розвитку українських журналістів.

LMF та партнери намагаються регулярно влаштовувати візити журналістів з далеких регіонів. Зокрема, Лабораторія журналістики суспільного інтересу активно розвиває цей напрямок. Протягом останнього часу вони організовували приїзд груп журналістів з Африки та Латинської Америки.

Afryka Media

Африканські журналісти зустрілися з Володимиром Зеленським в рамках проєкту “Поєднуючи континенти”.
Фото: Олександр Попенко

— Ми як медіафорум активно організовуємо ознайомчі подорожі закордонних журналістів до України. Але все-таки — це крапля в морі порівняно з тими ресурсами, які досі росія витрачає на залучення журналістів, на просування свого контенту за кордоном. Тут ми поки що, на жаль, не дуже конкурентні.

Пані Ольга переконана, що подолати проблему засилля російської пропаганди можна лише у кооперації з країнами західного світу.

— Йде боротьба за уми, за світогляд аудиторії. І тут, на жаль, поки що країни демократичного світу у своїх стратегіях боротьби з дезінформацією та пропагандою не завжди найбільш ефективні. Тому що, властиво, ворожа пропаганда використовує тонкі підходи, адаптивні методики, як достукатися до людської свідомості.

— Ми можемо об’єднати зусилля, щоб як мінімум виявляти і блокувати пропаганду. Тому що для ефективної боротьби з нею ще на етапі виникнення ми, на жаль, не маємо жодних інструментів.

Інший аспект, про який згадує керівниця LMF — бачення інфопростору у країнах західного світу.

— Демократичні практики не передбачають активного залучення держави в інформаційний простір. Держава є лише одним з гравців, а основними провайдерами на ринку інформаційних послуг є медіа.

А медіа можуть мати різних власників та переслідувати різні цілі, в тому числі й поширювати дезінформацію.

Українська журналістика після Перемоги

— Українську журналістику я бачу професійною, етичною та спроможною. Тут йдеться, найперше, не лише про вміння вистояти в теперішній критичний період, а й про здатність забезпечити сталу роботу в умовах повоєнної відбудови.

Я б хотіла бачити українську журналістику такою, яка також формує меседжі назовні, впливає на великі аудиторії та, своєю чергою, приносить в Україну розуміння глобальних процесів.

— Останнє — це те, чого наразі нам поки найбільше бракує. Бо часто ми дуже україноцентричні у своєму мисленні. Хотілося б масштабування, зокрема, медійного наративу, який це мислення формує.

Даний матеріал виготовлено за підтримки ГО “Інститут масової інформації” в рамках проєкту міжнародної організації Internews Network

Галина Гичка, Varosh

Фото: з сайту LMF

Не пропускайте цікаве з життя Закарпаття! Читайте більше в наших соцмережах — FacebookInstagram та Тelegram.

0 #
# Львівський медіафорум # ольга мирович