Life

Як закарпатці споживають дезінформацію та чому все так погано

26 Листопада 2021 352

Розповідаємо про результати дослідження від FAMA та задаємо кілька запитань різним людям із різних сфер на ту саму тематику, що й FAMA. 

Цьогоріч дослідницька агенція FAMA у партнерстві з ГО «Львівський Медіафорум» зробила дослідницьку спробу в напрямку моделі споживання інформації мешканцями Західної України. Зокрема йдеться про Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську та Чернівецьку області.

У межах дослідження виявили, що для третини учасників дослідження (35%) новини є аудіальним філлером, їхнє прослуховування / перегляд часто супроводжують виконання інших справ. 38% респондентів переконують, що навмисне новини не шукають, але натрапивши на щось цікаве, завжди уважно вивчають матеріал. 19% – спеціально виділяють час для сконцентрованого уважного перегляду / прочитання / прослуховування новин.

Найпоширенішими джерелами новинної інформації є українські телеканали (65%), Facebook (61%) та близьке оточення (55%).

14% опитаних запевняють, що знайомились в минулому з матеріалами щодо боротьби з дезінформацією.

У дослідженні Пітера Померанцева, директора «Арена» (*Інноваційна програма з подолання викликів дезінформації та поляризації), «Чому конспірологічна пропаганда успішна і що з цим робити» йдеться про те, що «Близько 49% українців на півдні та 51% на сході вірять, що Україну контролюють західні «куратори», порівняно з 31% на заході та 29% в центрі. Фокус-групи показують, що люди по всій країні, включно із загалом геополітично «прозахідними» центральними та західними регіонами, в цілому вразливі до конспірологічних наративів. Теорії змови просочуються в загальні настрої недовіри, що дозволяє їм набирати сили навіть серед тих, хто в іншому випадку прихильні до Заходу. Уявлення, що «нічого не дається просто так», поширюється на ставлення до міжнародної допомоги Україні, і навіть патріотичні учасники погодились, що хоч підтримка Заходу й необхідна, існує занепокоєння, що Україні зрештою «доведеться заплатити дуже високу ціну». 

Ми запитали в п’яти закарпатців, як вони сприймають інформацію, аби порівняти із дослідженнями.

5

Віктор

41 рік

Вища освіта

Підприємець

Новини читаю, не ціленаправлено, без чітко виділеного часу. Найбільше з Телеграму та Фейсбуку. Іноді відчуваю, що переді мною дезінформаційний матеріал. Переважно ця дезінформація стосується політики, економіки, війни…

Інформаційне повідомлення викличе в мене недовіру, якщо буде агресивним, без джерела, емоційним, матиме невідповідний заголовок і т.д. Викличе довіру, якщо будуть представлені різні погляди, джерело і експерти, яким довіряю.

Впевнений, що серед мого близького оточення є люди, які легко сприймають дезінформацію та маніпуляції за правду і переповідають їх далі. Я ж рідко обговорюю зі своїм оточенням правдивість або неправдивість конкретної новини. Треба берегти нерви.

4

Карл

64 роки

Неповна вища освіта

Фотограф

Я виділяю час для того, аби ціленаправлено читати новини. Найбільше новин отримую з онлайну. Думаю, що можу зрозуміти, коли переді мною дезінформаційний матеріал. Протягом останнього року з дезінформацією стикаюся щоденно. Здебільшого йдеться про політику.

Аби інформаційне повідомлення викликало в мене довіру, воно має бути обґрунтованим, з доказовим матеріалом, котрий легко перевірити. Переконаний, що більшість людей з мого оточення легко сприймає дезінформацію та маніпуляції за правду і переповідають їх далі.

Обговорюю зі своїм оточенням правдивість або неправдивість конкретної новини.

2

Анна

34 роки

Вища освіта

Фріланс

За новинами не слідкую. Здебільшого дізнаюсь раптово. Найбільше отримую інформації з соцмереж, оточення та YouTube. Сподіваюся, що можу відрізнити, коли переді мною дезінформаційний матеріал.

Протягом останнього року з дезінформацією стикаюся регулярно. Переважно це стосується теми коронавірусу.

Не люблю клікбейтні заголовки, що викликають паніку. Аби я довіряла інформаційному повідомленню, воно має супроводжуватися фото друзів/знайомих та підтверджуватися даними з офіційних джерел.

Серед мого близького оточення є люди, які легко сприймають дезінформацію та маніпуляції за правду і переповідають їх далі. Я інколи обговорюю зі своїм оточенням правдивість або неправдивість конкретної новини.

3

Аліса

33 роки

Вища освіта

SMM

Інформацію споживаю у «фоновому» режимі. Основні джерела – YouTube та соцмережі. Думаю, що не завжди можу зрозуміти, що переді мною дезінформаційні матеріали, але переконана, що стикаюся з ними кожного дня. Переважно вони стосуються політики та ковіду.

Для того, аби матеріал викликав у мене недовіру, він має бути однобоким або з певних ЗМІ, яким я не довіряю.

Обговорюю зі своїм оточенням правдивість або неправдивість конкретної новини.

6

Олена

45 років

Освітній рівень

МBA, магістр дошкільної освіти

Керуюча власниця компанії

Інформацію читаю в мережі, спілкуюся, вранці – фоном «Сніданок1+1». Основні джерела – онлайн-медіа.

Відчуваю, коли переді мною дезінформаційний матеріал. З дезінформацією стикаюся дуже часто, кожен день. Найбільше це стосується ковіду і політики. Інколи обговорюю зі своїм оточенням правдивість або неправдивість конкретної новини.

Вірю матеріалам, у яких вказане офіційне джерело, без реклами, з офіційними документами. Серед мого близького оточення є люди, які легко сприймають дезінформацію та маніпуляції за правду і переповідають їх далі – батьки, купа знайомих.


У рамках Західноукраїнської медіамережі з протидії дезінформації ми створили кілька матеріалів про те, як себе вберегти від дезінформації та не потрапити «на гачок»:

Зміст продукції є винятковою відповідальністю онлайн-журналу Varosh та не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.

Росана Тужанська, Varosh

0 #
# FAMA # ГО «Львівський Медіафорум» # дезінформація