Розповідаємо про результати дослідження від FAMA та задаємо кілька запитань різним людям із різних сфер на ту саму тематику, що й FAMA.
Цьогоріч дослідницька агенція FAMA у партнерстві з ГО «Львівський Медіафорум» зробила дослідницьку спробу в напрямку моделі споживання інформації мешканцями Західної України. Зокрема йдеться про Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську та Чернівецьку області.
У межах дослідження виявили, що для третини учасників дослідження (35%) новини є аудіальним філлером, їхнє прослуховування / перегляд часто супроводжують виконання інших справ. 38% респондентів переконують, що навмисне новини не шукають, але натрапивши на щось цікаве, завжди уважно вивчають матеріал. 19% – спеціально виділяють час для сконцентрованого уважного перегляду / прочитання / прослуховування новин.
Найпоширенішими джерелами новинної інформації є українські телеканали (65%), Facebook (61%) та близьке оточення (55%).
14% опитаних запевняють, що знайомились в минулому з матеріалами щодо боротьби з дезінформацією.
У дослідженні Пітера Померанцева, директора «Арена» (*Інноваційна програма з подолання викликів дезінформації та поляризації), «Чому конспірологічна пропаганда успішна і що з цим робити» йдеться про те, що «Близько 49% українців на півдні та 51% на сході вірять, що Україну контролюють західні «куратори», порівняно з 31% на заході та 29% в центрі. Фокус-групи показують, що люди по всій країні, включно із загалом геополітично «прозахідними» центральними та західними регіонами, в цілому вразливі до конспірологічних наративів. Теорії змови просочуються в загальні настрої недовіри, що дозволяє їм набирати сили навіть серед тих, хто в іншому випадку прихильні до Заходу. Уявлення, що «нічого не дається просто так», поширюється на ставлення до міжнародної допомоги Україні, і навіть патріотичні учасники погодились, що хоч підтримка Заходу й необхідна, існує занепокоєння, що Україні зрештою «доведеться заплатити дуже високу ціну».
Ми запитали в п’яти закарпатців, як вони сприймають інформацію, аби порівняти із дослідженнями.
Віктор
41 рік
Вища освіта
Підприємець
Новини читаю, не ціленаправлено, без чітко виділеного часу. Найбільше з Телеграму та Фейсбуку. Іноді відчуваю, що переді мною дезінформаційний матеріал. Переважно ця дезінформація стосується політики, економіки, війни…
Інформаційне повідомлення викличе в мене недовіру, якщо буде агресивним, без джерела, емоційним, матиме невідповідний заголовок і т.д. Викличе довіру, якщо будуть представлені різні погляди, джерело і експерти, яким довіряю.
Впевнений, що серед мого близького оточення є люди, які легко сприймають дезінформацію та маніпуляції за правду і переповідають їх далі. Я ж рідко обговорюю зі своїм оточенням правдивість або неправдивість конкретної новини. Треба берегти нерви.
Карл
64 роки
Неповна вища освіта
Фотограф
Я виділяю час для того, аби ціленаправлено читати новини. Найбільше новин отримую з онлайну. Думаю, що можу зрозуміти, коли переді мною дезінформаційний матеріал. Протягом останнього року з дезінформацією стикаюся щоденно. Здебільшого йдеться про політику.
Аби інформаційне повідомлення викликало в мене довіру, воно має бути обґрунтованим, з доказовим матеріалом, котрий легко перевірити. Переконаний, що більшість людей з мого оточення легко сприймає дезінформацію та маніпуляції за правду і переповідають їх далі.
Обговорюю зі своїм оточенням правдивість або неправдивість конкретної новини.
Анна
34 роки
Вища освіта
Фріланс
За новинами не слідкую. Здебільшого дізнаюсь раптово. Найбільше отримую інформації з соцмереж, оточення та YouTube. Сподіваюся, що можу відрізнити, коли переді мною дезінформаційний матеріал.
Протягом останнього року з дезінформацією стикаюся регулярно. Переважно це стосується теми коронавірусу.
Не люблю клікбейтні заголовки, що викликають паніку. Аби я довіряла інформаційному повідомленню, воно має супроводжуватися фото друзів/знайомих та підтверджуватися даними з офіційних джерел.
Серед мого близького оточення є люди, які легко сприймають дезінформацію та маніпуляції за правду і переповідають їх далі. Я інколи обговорюю зі своїм оточенням правдивість або неправдивість конкретної новини.
Аліса
33 роки
Вища освіта
SMM
Інформацію споживаю у «фоновому» режимі. Основні джерела – YouTube та соцмережі. Думаю, що не завжди можу зрозуміти, що переді мною дезінформаційні матеріали, але переконана, що стикаюся з ними кожного дня. Переважно вони стосуються політики та ковіду.
Для того, аби матеріал викликав у мене недовіру, він має бути однобоким або з певних ЗМІ, яким я не довіряю.
Обговорюю зі своїм оточенням правдивість або неправдивість конкретної новини.
Олена
45 років
Освітній рівень
МBA, магістр дошкільної освіти
Керуюча власниця компанії
Інформацію читаю в мережі, спілкуюся, вранці – фоном «Сніданок1+1». Основні джерела – онлайн-медіа.
Відчуваю, коли переді мною дезінформаційний матеріал. З дезінформацією стикаюся дуже часто, кожен день. Найбільше це стосується ковіду і політики. Інколи обговорюю зі своїм оточенням правдивість або неправдивість конкретної новини.
Вірю матеріалам, у яких вказане офіційне джерело, без реклами, з офіційними документами. Серед мого близького оточення є люди, які легко сприймають дезінформацію та маніпуляції за правду і переповідають їх далі – батьки, купа знайомих.
У рамках Західноукраїнської медіамережі з протидії дезінформації ми створили кілька матеріалів про те, як себе вберегти від дезінформації та не потрапити «на гачок»:
- Ковід-сертифікат vs ковід свідоцтво: в чому різниця
- Тест «Чи вмієш ти розрізняти дезінформацію?»
- Українсько-угорські відносини: правда чи брехня
- Як не стати овочем: рух про інфогігієну та за здоровий глузд
- Ковід і дезінформація: чому не варто вірити “диванним експертам”
- Аналітикиня Ксенія Ілюк – про небезпеку Telegram, російську дезу та інфопростір майбутнього
Зміст продукції є винятковою відповідальністю онлайн-журналу Varosh та не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.
Росана Тужанська, Varosh
