Війна

Це вестерн і присвята: Михайло Карпенко розповів, як і чому створив нову пісню “Доле, моя доле” (Фото, Відео)

5 Серпня 2022 1 926

“Мені хотілось зробити пісню, яку будуть слухати хлопці на передовій”. Артист створив композицію у пам’ять про Романа Жука та всіх воїнів, які загинули за нашу свободу.

Нову пісню Михайло презентував одночасно з кліпом, які просякнуті символізмом та особистими переживаннями автора.

K Vil 147 (1)

Ексклюзивно для Varosh Михайло Карпенко розповів, як і чому написав пісню “Доле моя, доле”, чому відзняв на неї кліп у стилі вестерн та інші кодові послання. 

Ідея пісні виникла в середині квітня. Ми вже два місяці отримували тривожні звістки про втрати серед наших бійців.

Мені хотілось зробити пісню, яку будуть слухати хлопці на передовій, які зараз далеко від дому, – і в кожному слові, в кожній ноті, в кожному кадрі кліпу відчуватимуть зв’язок з рідним домом. Водночас глядач, який не на фронті, переглядаючи кліп та слухаючи пісню, повинен відчути героїчність образу закарпатського військового.

У пісні головний герой веде діалог з долею. Це популярний сюжет в закарпатській культурі, який не потребує осучаснення, бо торкається вічних тем як то життя, сім’я, кохання та смерть. Коли як не зараз про них говорити і думати.

K Vil 1 4 (1)

Народження пісні співпало з народженням мого сина. Можливо саме тому я так гостро відчував сум наших військовим за домом та близькими. Водночас пісня – це інструмент, який з часом розповість моєму та іншим дітям те, на які жертви йшли наші герої щодня. 

Це вестерн. З першого акорду слухач чує знайомі блюзові мотиви, які притаманні фільмам жанру вестерн. Цей стиль був обраний неспроста. У дитинстві я обожнював ці фільми, і для мене саме герої вестернів були найкрутіші персонажі, в той час як мої однолітки фанатіли від супергероїв чи персонажів бойовиків. Герої вестерну завжди були реальніші, і їм я вірив. Їхня супер-сила – це хоробрість та жага до справедливості. Для мене це було завжди вище, ніж за можливість стріляти з очей лазером або ж вміння літати. Герої вестернів відклали такий слід і поставили таку планку в моїй бібліотеці емоцій, що тільки з ними я можу порівняти хлопців, які зараз воюють за нас на фронті.

K Vil 13 (1)

Участь в записі треку взяв звичайний вуличний музикант. Це теж крута родзинка треку. Я не міг знайти сесійного музиканта, який би награв підходящу пісні партію гармошки. І тоді згадав за чоловіка, який інколи грає блюз на вулиці Корзо в Ужгороді. Його складно було знайти, хоч вважається, що в Ужгороді всі одне одного знають. Проте мені вдалось, – і так я познайомився з Василем Волошином, який пройнявся ідеєю зробити таку пісню і вже через тиждень після нашого знайомства придумав свої партії та записав їх зі мною на студії. 

Я захотів, щоб про Василя теж всі дізнались і саме тому запросив його знятись у кліпі та зіграти в ньому роль “смерті”. Василь дуже цікавий та колоритний чоловік, з яким було в задоволення працювати.

Spivak

У нас було кілька версій кліпу. Першочергову ми не змогли втілити через її складність. Тому ми змінили сценарій, і фактично перевигадали кліп заново. 

Утім мені хотілося б все ж розповісти про первинну версію кліпу. Її головним героям мав бути байкер. Їдучи трасою він у певний момент помічає у дзеркалі, що позаду нього їде ще один байкер. Разом вони починають гасати мальовничими місцями Закарпаття. В якийсь момент вони зупиняються, тиснуть один одному руки. Ми розуміємо, що обидва байкери знайомі. Вони як найкращі друзі розмовляють, жартують, їдять, милуються краєвидами Закарпаття. У певний момент вони підходять до озера, і ми помічаємо, що одного з героїв, того іншого байкера немає, і він існував в уяві іншого, який насправді весь цей час проводив сам і лише подумки та в уяві спілкувався зі своїм другом. Тоді у воді головний герой бачить відображення свого друга, у військовій формі, загиблого, і кладе на воду квіти, прощаючись з ним. 

Основна версія, яку побачили вже глядачі, також пережила трансформацію. Спершу ми вирішили, що знімемо просту екранізацію пісні, яка має бути головною, а не кліп. Тому взялися відзняти, як військовий повертається додому: приїхали на міст, і одним дублем зняли, як хлопець у формі йде додому. Наступного дня переглянувши матеріал ми зрозуміли, що композиція з відео виходить героїчна, епічна, серйозна, і ми не маємо права зняти банальний кліп. Тому додали ще низку локацій, якими військовий повертається додому – Карпатські гори, ліси, полонини. Ми навмисне підбирали локації Закарпаття, які зачаровують, але водночас не є, так би мовити, “заїжденими”, не зафільмовані у інших кліпах. Ми знімали на Іршавщині, Міжгірщині, Воловеччині, Мукачівщині, Ужгородщині. Просто їздили знімальною командою Закарпаттям, і зупинялися в тих місцях, які ловили поглядом і складали в історію кліпу.

K Vil 3 (1)

В якийсь момент нашого кліпу солдат приходить додому, де бачить, як на подвір’ї граються його дружина з сином, однак далі ми розуміємо, що дружина чоловіка не бачить. Тобто він повернувся додому, але не фізично, а духовно, бо він загинув на війні. Наш кліп описує останню подорож героя додому після того, як він загинув на війні. І останній штрих, який до цього усвідомлення підводить – це кадри автобусної зупинки у вигаданому селі Небесне, остання зупинка нашого героя, на яку він приходить і де його зустрічає вуличний музикант, а насправді сліпа смерть, яка єдина насправді бачить нашого героя, сміється з нього і тим самим проводжає його з цієї останньої зупинки додому. Мені би дуже хотілося, щоб глядачі переглядаючи кліп звернуть увагу на цей момент, вловили і зрозуміли, бо на мою думку саме він розкриває повністю той глибокий зміст, які я прагнув вкласти у пісню та кліп.

K Vil 44 (1)

Ми знімали на Вільшанському водосховищі, бо ним опікувався Роман Жук з командою Chysto.de. Історія головного персонажа кліпа перегукується з історією Роми. Саме йому, та всім закарпатським військовим, які загинули на війні з Росією, я присвячую цю пісню. 

Інші деталі композиції:

Музика та слова М.Карпенко 

Аранжування Є.Карвацький 

Режисер/Оператор/Монтаж Ю.Готра 

Сценарій М.Карпенко 

Актори В.Волошин, Віталія та Артемчик Корпош. 

Гітара М.Кравець 

Губна гармошка В.Волошин 

Допомогти закарпатським військовим: 5169335100744818 рахунок волонтерської організації “Рух підтримки зак. військових”

Varosh

Про цікаві події на Закарпатті читайте в соцмережах Varosh — FacebookInstagram та Тelegram.

0 #
# Доле моя доле # Михайло Карпенко # пісні про війну