Права на переклад словацькою мовою роману “Карбід” купив словацький видавничий дім N Press s.r.o. Книга вийде друком уже цього року, — розповів письменник Varosh.
— Я в цьому участі не брав, це робив видавець, — пояснив він. — Власне “Карбід” про те, як контрабандисти копають тунель в Європу, ідея роману народилась, коли в Ужгороді викрили контрабандистів, які копали тунель у Словаччину. Тому мені дуже приємно, що книга буде словацькою. Словацькою в мене майже нічого ніде не виходило і приємно, що за це взялося велике видавництво, одне з найбільших у Словаччині. Це свого роду видавничий холдинг. І це якась зовсім не закарпатська історія: я не знав цих людей, вони не є десь поряд із Ужгородом… Це люди, які шукали, що можна видати цікавого з української літератури, тому що є зараз у світі запит на українське.
Понад 1 млн гривень зібрав Андрій Любка з продажу журналів Time із Залужним
Роман “Карбід” вийшов друком у 2015 році і за словами Андрія Любки, чому вибір упав саме на переклад цієї книги для нього незрозуміло. Особисто він, каже, радив би перекладати “Твій погляд, Чіо-Чіо-Сан”. Втім “Карбід” уже має переклади європейськими мовами, в т.ч. англійською і це, можливо, й спрацювало в питанні вибору.
— Цього року “Карбід” вийде також і хорватською, закінчується переклад, це видавництво Factura у Загребі і до цього я теж не мав стосунку, — розповів письменник. — Крім того, сподіваюся, що “Щось зі мною не так” вийде в Литві, книгу вже перекладають. “Твій погляд, Чіо-Чіо-Сан” і “В пошуках варварів” мають вийти сербською, в Новому Саді.
Через тиждень Андрій Любка їде до Норвегії презентувати книгу “Воєнний стан” і матиме зустріч з видавцем, який хоче видати книгу “Кімната для печалі”.
Андрій Любка переклав роман сербського письменника Светислава Басари “Фама про велосипедистів”
— Загалом у світі більше інтересу до України, до української літератури і майже кожний великий фестиваль чи світова літературна подія намагається запросити когось із українців у програму. Є цілий бум на українську літературу і мені здається він триватие ще певний час після війн. Єдине, що в нас немає фахових перекладачів, але досвід балканських 9країн показує, що виросло покоління дітей, які були біженцями війни в 90-х роках і вони стали перекладачами в університетах європейських країн. І якщо говорити про хвилю зацікавлення українською літературою, то вона буде тривати ціле покоління.
Varosh,
Фото зі сторінки Андрія Любки у Фейсбуці
Не пропускайте цікаве з життя Закарпаття! Читайте більше в наших соцмережах — Facebook, Instagram та Тelegram.
