Археологічні розкопки в Мукачівському замку відбувалися восени минулого року. Це були перші повноцінні археологічні розкопки на території фортеці.
Провести їх вирішили після того, як у 2019 році у процесі підготовки нової експозиції в Паланку виявили вихід у рів, очистивши який, натрапили на купол невідомої будівлі.
Археологічні дослідження в Мукачівському замку, до яких долучалися студенти, школярі та містяни, очолив кандидат історичних наук, доцент кафедри археології, етнології та культурології УжНУ Володимир Мойжес.
Презентація результатів археологічних досліджень у Мукачівському замку
За результатами дослідження було встановлено, що знайдена споруда – це погріб-льодовик, який був збудований у XVI столітті і використовувався як старовинний «холодильник» для збереження продуктів, розповів у коментарі Varosh керівник археологічної групи Володимир Мойжес. В таких приміщеннях навесні складали великі брили льоду і зберігали продукти, особливо перед банкетами. Розташовувалися вони зазвичай саме на периферії замків.
Споруда має круглу форму у перетині, стіни вимурувані з каменю. Склепіння куполоподібне, вимуруване з цегли.
Датування будівлі встановили, зокрема, й завдяки аналізам будівельного розчину й цегли.
«В ході досліджень було відібрано 21 зразок розчинів з різних ділянок замку, в тому числі, зі склепіння досліджуваної споруди. Кількісний і якісний порівняльний аналіз вказав, що зразок мурувального розчину з будівлі є аналогічним до розчину з рондели, яка орієнтовно була зведена до середини XVI століття. Тобто йдеться про один будівельний горизонт. Плюс структура, форма, технологія виробництва цегли, з якої зведено склепіння споруди, також характерні для 16 століття», – розповів Володимир Мойжес.
Окрім того, впродовж робіт тривали консультації з фахівцями зі Словаччини й Угорщини, які одноголосно підтвердили висновки українських колег.
Наразі споруду розчистили частково, але вже зараз можна говорити про те, що вона дуже добре зберіглася. Зараз, за словами Володимира Мойжеса, мета номер один – забезпечити консервацію об’єкта, аби він у подальшому не руйнувався і зовнішні чинники не шкодили зовнішньому склепінню.
Про важливість укриття для збереження споруди згадав у коментарі Varosh і радник мукачівського міського голови з питань туризму Олександр Шершун. За його словами, вивчення об’єкта продовжуватиметься й надалі.
«Зараз розчистили лише половину, влітку треба буде дозачистити, прокопати вглиб. Але насамперед потрібно зробити укриття, щоб волога не руйнувала купол. Коли буде навіс, подумаємо, як укріпити та зберегти стіни та забезпечити прохід, щоб пам’ятка була доступна для огляду. А вже, напевно, в 2025 році будемо переходити до музеїфікації», – розповів Олександр Шершун.
Презентація результатів археологічних досліджень у Мукачівському замку
За його словами, на наступних етапах розкопок так само планують залучати всіх, хто захоче долучитися. Каже: археологічні дослідження викликали неабияких інтерес серед студентів та школярів, які, прийшовши один раз на розкопки, потім знову неодноразово охоче долучалися до робіт.
«Волонтери, це, напевно, одна із найкрутіших фішок цих розкопок. Бо вийшло так, що всі – і студенти, і школярі, і містяни разом долучилися до історії, взявши участь у перших повноцінних розкопках у Мукачівському замку», – сказав Олександр Шершун.
Varosh,
Фото надані Володимиром Мойжесом та з Фейсбук-сторінки Мукачівської міської ради
Не пропускайте цікаве з життя Закарпаття! Читайте більше в наших соцмережах — Facebook та Instagram
