Нещодавно гід Орест Когут розповів нам 10 правил походу для початківців, себто як грамотно підготуватися до гірської мандрівки. Для ідеального планування він радив також путівник Олега Ямалова “Стежками Карпат. 80 маршрутів в Українських Карпатах”. Це дуже якісна і системна праця, про яку ми також писали. Цього разу виписуємо з книги цитати про те, як максимально безпечно поводитися в поході і водночас вберегти природу.
Якщо ви загубилися
Ви загубили зв’язок між реальним місцем свого перебування і картою? Зупиніться, заспокойтеся, відтак проаналізуйте свій шлях від того місця, де ви чітко визначали себе на місцевості і мапі. Якщо з собою нема карти, то згадайте мапу чи план місцевості, що ви вивчали напередодні походу. Пригадайте, в якому напрямку, відповідно до сторін горизонту, перебувають лінійні орієнтири місцевості – дорога, залізниця, лінії передач, ріка, межі лісу, тощо. Дуже важливо обирати такі орієнтири. Адже навіть якщо визначите невірний напрямок руху, врешті вийдете до дороги чи залізниці. Орієнтир має бути чітким. За ясної погоди підніміться схилом вище межі лісу, залізьте на високе дерево – це допоможе визначити місце перебування.
На лінійні орієнтири можете вийти і за звуком: шум авто, потяга, гавкання собак, робота машинних пристроїв , гуркіт бурової вежі. Вночі звук виразніший, аніж удень.
Корисно знати, що дерева листяних порід ростуть здебільшого на південних схилах, хвойні – на північних; трав’яне покриття превалює на південних схилах, а деревна рослинність – на північних. Зона снігів на північних схилах спускається нижче, ніж на південних. У багатьох гірських районах північні схили крутіші, а південні – більш пологі.
Як орієнтуватися у місцевості
Аби під час руху утримувати постійний зв’язок із картою та місцевістю, слід мати точний відлік пройденої відстані.
У поході слід повсякчас тренувати свій окомір, визначаючи відстань до видимих об’єктів та орієнтирів. Пам’ятайте, що в горах відстань до видимих предметів здається значно меншою, аніж насправді. Тренований турист може визначити не тільки відстань, але й час, за який може її здолати.
Коли в гірській місцевості прямуєте вздовж річки, то орієнтуйтеся за її притоками. Інколи кількість приток у місцевості та на карті не збігаються. Тому порахуйте відстань до найближчого орієнтиру, а також звірте кути злиття приток з основною рікою.
Якщо ви втратили орієнтацію або відбилися від групи, повідомте про місце свого перебування звуковими або димовими сигналами. Якщо темрява, то розпаліть вогнище на відкритому місці. Також періодично сигналізуйте свистком: три короткі звуки – три довгі – три короткі – три секунди перерви – повтор. Промаркуйте свій маршрут від того місця, де заблукали або відстали від групи. Зробіть зарубки на стовбурах дерев, залишіть записки на деревах чи кущах. Проте не залишайте свої позначки на наявних маркуваннях, адже вони дезорієнтують інших туристів. До слова, маркування туристичних маршрутів можна проводити тільки під контролем державних відомств регіону.
Ночівля
У горах достатньо місць для розгортання наметів. Підшукайте зручне місце для ночівлі за дві-три години до темряви. Погода на вершинах і хребтах Карпат часто мінлива, тому доволі небезпечно ночувати на висоті понад 1500 м. Найкраще розгортати намет на межі лісосмуги – тоді спуск на нічліг не займатиме багато часу, а вихід на хребет після ночівлі не буде складним. Такий маневр також гарантує вам безпеку. Ще краще розмістити намет за 20-30 м від озера, струмка чи джерела.
Джерела води
Здебільшого в походах Карпатами нескладно дістати питної води. У початкових пунктах маршруту скрізь є змога поповнити запаси рідини. Мешканці сіл не відмовляють у воді з їхніх колодязів. Низини багаті на струмки та джерела з прісною або мінеральною водою. Проте на деяких хребтах нема джерел або ж наявні висихають літньої пори. Воду з відкритих джерел рекомендовано фільтрувати або кип’ятити не менше п’яти хвилин.
Багаття
Бажано розпалювати багаття у часто відвідуваних туристами місцях. Якщо настала темрява, то краще його не розпалювати. Для приготування їжі доцільно використовувати портативні плитки. Якщо є потреба розпалити багаття на новому місці, то спершу зніміть верхній шар трави і розведіть вогонь на землі. Розпалюйте вогонь подалі від дерев, аби не пошкодити їхню кореневу систему. Для хорошого полум’я слід використовувати тріски та сухі гілки. Шкода ламати молоді гілки: вони не дадуть хорошого вогню, а дерева постраждають. Вранці, коли вогонь згасне, розкиньте попіл і накрийте це місце завчасно знятою дерниною.
Сміття та відходи
Перед відходом з місця відпочинку, будь ласка, переконайтеся, що ви загасили вогнище та забрали все сміття, а також харчові залишки, включаючи фруктове й овочеве лушпиння. Яєчна шкарлупа або апельсинова шкірка розкладаються роками. Не засмічуйте ріки і струмки бляшанками з-під консервів, скляними та пластиковими пляшками, не мийте брудний посуд у ріках та озерах. Пам’ятайте, що Карпатська фауна не живиться харчами, передбаченими для людини. На гірських дорогах, віддалених стежках розкидано безліч пластикових пляшок, поліетиленових обгорток. Не полінуйтеся, підберіть і заберіть із собою хоча би трохи сміття.
Правила етикету у горах
Великі групи людей і дика природа – несумісні поняття. Вирушайте в похід малими групами – 3-5 чоловік, а в тривалі мандрівки – максимально 20-30 осіб.
Одне із задоволень перебування серед дикої природи – змога насолоджуватися натуральною красою і тишею. Не кричіть, не вмикайте вночі радіо на кемпінгах, використовуйте телефон тільки для потреби, а не для тривалих розмов чи вирішення робочих питань.
Основне правило етикету: не залишайте слідів. Заберіть із собою тільки спогади та фотографії. Не ламайте гілки дерев, не складайте кам’яних пірамід, не залишайте сміття, не збирайте квіти, не викопуйте з корінням рослини: це заборонено у більшості розвинених країнах.
Карпатські масиви називають легенями Європи, тож хай кожен із нас зробить хоча би маленький внесок у їх збереження та очищення.
Varosh
Фото з матеріалу “Чарівні Карпати”: підбірка фото від Карла Смутка та Леоніда Закревського
