Партнерська публікація
Чи можна «перерости» аденоїди, чи безпечно видаляти мигдалики, чи працює народна медицина, чи треба чистити вуха, коли дитина має почати говорити, чи небезпечний наркоз, діагнози через Інтернет і чи справді найбільше хворіють на застуду взимку. Отоларингологи або ЛОРи кожного дня на своїх прийомах мусять окрім лікування ще й проводити роз’яснювальну роботу та розповідати пацієнтам чому десятки тверджень, які ми чуємо в середовищі – міфи і реальна загроза для здоров’я.
У клініці «Асклепій» вже багато років діє повноцінний отоларингологічний сервіс повного циклу. Що це таке? Коли пацієнт отримує усі послуги, не виходячи з однієї будівлі. Тут у злагодженій команді працюють отоларингологи з пластичними хірургами та анестезіологами, за потреби – з алергологами, стоматологами та іншими лікарями, задля того, аби комплексно та в найкоротші терміни вирішити проблему пацієнта.
Три провідні в області спеціалісти консультують, лікують та оперують. Задають нові стандарти взаємодії пацієнтів з лікарями та знаходять варіанти для правильної та психологічно-комфортної комунікації.
У цій публікації спілкуємося з Віталієм Лешаком, Іриною Добржанською та Тімеєю Юрик.
Віталій Лешак – лікар-отоларинголог, пластичний хірург. Кандидат медичних наук. Закінчив УжНУ, завідує курсом оториноларингології на медичному факультеті.
Вперше на Закарпатті започаткував операції на лімфаденоїдному кільці під загальним знеболенням у дітей, впровадив ендоскопічну техніку операцій при патології носа. Велику увагу приділяє причинам порушення носового дихання у дітей, деформаціям прикусу.
Віталій Лешак знав, що стане хірургом вже тоді, коли лише вступив до університету. За розподілом потратив на отоларингологію. Згодом, після закордонних стажувань, зрозумів, що ця галузь на Закарпатті і в Україні не на достатньо належному рівні. Тому повернувся зі стажувань в Німеччині і розпочав практику в Ужгороді. Віталій викладає в університеті, веде наукову діяльність.
– Часто стикаємося з твердженнями про те, що в Ужгороді можна пройти обстеження, а от на операцію треба їхати до Львова, Києва або до країн-сусідів. На скільки воно актуальне?
– Колись справді так було, але сьогодні це вже не актуально, бо наші лікарі їздять оперувати до Львова, а львівські колеги оперують в Ужгороді. Ми наразі маємо і професійну, і технічну базу для того, аби оперувати в Ужгороді, виконуємо найскладніші втручання в отоларингології.
– В чому ви вбачаєте відмінність між звичайним прийомом лікаря-ЛОРа від того, що може надати отоларингологічний сервіс?
– Класичний отоларинголог володіє методами діагностики, консервативного лікування та хірургічного. Такий лікар може вести пацієнта від звернення до видужання. Отоларингологічний сервіс дозволяє обстежити пацієнта у суміжних спеціалістів, якщо це необхідно для більш точної постановки діагнозу.
До мене не часто потрапляють «первинні» пацієнти. Переважно це люди, які вже проходили якесь лікування, але воно не було результативним або викликало ускладнення. Близько 30% моїх пацієнтів потребують хірургічного лікування. Такий високий відсоток пов’язаний ще й з тим, що відбувається реформа медицини і фактично з ГРВІ до ЛОРа люди вже не йдуть, їх веде сімейний лікар. Це дозволяє вузькопрофільним лікарям присвятити більше часу складним пацієнтам.
Найпоширеніша хвороба серед моїх дітей-пацієнтів – патологія лімфаденоїдного кільця, так звані аденоїди чи поліпи. Якщо говорити про дорослих, то це патологія носа та носових пазух, переділки носа чи проблеми з приносовими пазухами. До нас скеровують пацієнтів стоматологи-ортодонти та сімейні лікарі, які діагностують ці хвороби.
Далі – пряма мова.
Міфи в отоларингології, які необхідно розвінчувати
Міф 1. Аденоїди – переросте!
Аденоїдні вегетації не піддаються консервативній терапії. Коли ми кажемо батькам, що потрібне оперативне втручання, то у відповідь чуємо: «Моя подруга/сусідка/мама/колега каже, що дитина їх переросте». Інколи за день доводиться повторити 10 разів – не переросте. Розповідаю про історію, дослідження, про те, що дитина має правильно дихати, інакше до органів не потрапляє достатня кількість кисню, що може впливати навіть на розумову діяльність. Більшість батьків після консультації розуміють, що «перерости» означає й отримати певні супутні наслідки, яких могло б не бути. Часто це непоправно.
Міф 2. На викривлену перегородку носа потрібно робити багато операцій.
Пацієнти часто кажуть, що якщо виправити викривлену перегородку носа, то потім доведеться постійно робити якісь додаткові операції, що одне втручання не дає ефекту. Це – міф. Не всі 100% операцій мають повну ефективність, але переважно це одна операція, яка вирішує проблему. Якщо пацієнт правильно прооперований, якщо враховані усі фактори, які впливали на його носове дихання, то ефект буде.
Міф 3. Без мигдаликів інфекції потрапляють в бронхи.
Напевно найпоширеніший міф – якщо видалити мигдалики, то вся інфекція «спуститься» в бронхи. Тут пояснюємо, що мигдалики видаляються тільки за показами – коли вони самі є джерелом інфекції, провокують бронхіт, тонзиліт. Цей міф зародився за радянських часів, коли мигдалики видаляли всім підряд і, звісно, якщо прибирали їх в здоровому стані, то це приносило шкоду організму, бо втрачався здоровий орган, який має важливу функцію.
Міф 4. ЛОРи і хірурги обов’язково оперують пацієнтів на першому ж прийомі.
Напевно це пов’язано з тим, що є певні оперуючі спеціалісти, про яких знають і люди починають думати, що ми оперуємо всіх пацієнтів щодня і одразу на першому прийомі. Справді, я багато оперую, але завжди з кожним пацієнтом намагаюся уникнути хірургічного втручання, коли є шанси вилікувати консервативно.
Міф 5. Є ЛОРи, які оперують, а є які лише консультують.
Такого немає, напевно, ніде в світі, бо кожен ЛОР має вміти оперувати, це частина робочого процесу. Інше питання – у складності цих операції. За тих самих радянських часів були створені посади в поліклініках, де ЛОРи тільки оглядали, і це закріпилося. Але зараз, коли ми маємо сімейних лікарів, які можуть зробити первинний огляд, це має відійти.
Міф 6. Народна медицина – допоможе.
На жаль, маємо багато прикладів, коли дорослі люди або батьки маленьких дітей приходять до лікаря тоді, коли медицина вже безсила. Вони місяцями чи роками виснажують організм випробовуючи якісь народні методи. А до лікаря йдуть вже у відчаї і якби це звернення було трохи раніше, то шанси на видужання були б надзвичайно високими.
Естетичний та пластичний напрямок в отоларингології
Пацієнти, які потребують винятково естетичних змін, первинно йдуть до пластичного хірурга. Утім є 95% відсотків, коли йдеться не лише про естетику, а й про порушення носового дихання, тому потрібне комбіноване втручання. Моя задача – виправити отоларингологічну проблему, а якщо людина хоче ще й вирішити естетичну задачу, то ми з колегами поєднуємо це в одній операції. Інколи залучаємо наших колег з «Естімед», коли не потрібне хірургічне втручання, але можна застосувати косметологічну терапію.
Та система, яка працює в «Асклепії», є успішною за кордоном. Це клініка, в якій вміють працювати з клієнтами, де цінують команду професіоналів та спонукають до постійного росту. Дуже хотілося б, аби цей підхід був впроваджений і в державну медицину.
Як лікар, вважаю, що протягом останній років медицина в Україні виходить на якісно новий рівень, ми всі виграли від реформи. Спеціалісти можуть себе реалізувати як в державних лікарнях, так і в приватних. А колись на роботу просто не можливо було потрапити, і неважливо було наскільки ти професіонал. Зараз це змінилося. Фахові лікарі дуже цінуються.
Ірина Добржанська у сфері отоларингології працює з 1989 року – вже понад 30 років. Лікарка проводить огляди та оперує. Працює з усіма ЛОР-патологіями як з дорослими, так і дітьми.
– Коли пацієнт приходить до отоларинголога, то часто необхідні супутні обстеження – знімки, комп’ютерна томографія. У нас в клініці є можливість зробити ендоскопічний огляд під наркозом. Також можемо зробити тимпанометрію – обстеження середнього вуха та аудіометрію – дослідження функції вуха. Всі необхідні аналізи також можна зробити в одній клініці, це дозволяє зберегти час нашого пацієнта та надати йому повний отоларингологічний сервіс. В клініці ми проводимо операції будь-якої складності. У дітей найбільше оперую аденотомії, тонзелотомії, роблю септопластику, – розповідає пані Ірина.
Міф 7. Вуха – не потрібно чистити.
Люди розповідають, що ретельно чистять вуха за допомогою вушних паличок, але все одно приходять до лікаря з сірчаними корками, які заповнюють все вухо. Корки твердіють, вухо не чує. Чула навіть таке, що вушні палички створені для дітей до одного року, а після року, коли діти починають добре жувати, чистити вуха не потрібно, бо вони очищаються самостійно при жуванні та ковтанні.
Міф. 8 Діти не говорять до року.
Буває, що батьки приходять з трирічною дитиною, яка не говорить і кажуть, що сусіди чи друзі сказали, що це нормально, бо в когось вже так було. Я не виключаю, бувають різні випадки, але у сучасному технократичному світі дитина до року має почати говорити якісь прості слова типу «мама», «тато»; усвідомлено просити якісь речі; реагувати на те, коли до неї звертаються або кличуть. Найчастіше дитина не говорить тоді, коли не чує, бо коли чує – починає повторювати. Якщо цього не відбувається, то варто звернутися до лікаря. Коли ми в три роки діагностуємо, що проблема все ж зі слухом, то буває вже запізно, бо сенситивний період минув і попереду важкий шлях, адже мовленнєвий апарат після трьох років розвивається інакше.
Міф 9. Наркоз – це небезпека.
Отоларингологи оперують під наркозом і дітей, і дорослих. Але варто зауважити, що сьогодні наркоз не такий як був десятки років тому. Анестезіологи використовують перевірені максимально нешкідливі препарати. Тому я раджу не боятися наркозу настільки, аби відкладати необхідне оперативне втручання, бо коли воно невідворотне, то зволікання завжди грає проти нас.
Міф 10. Через Інтернет можна поставити собі діагноз.
Це особливість останніх років – люди самі собі виставляють діагноз відповідно до того, що прочитали в Інтернеті. Проходить два тижні самолікування, стан погіршується і лише тоді вони приходять до лікаря. Тоді нам стає важче вилікувати, бо часто вже є ускладнення. Потрібно звертатися до професіонала одразу.
Вухо, горло, ніс і Covid
Моє спостереження – через кілька місяців після ковіду досить багато 30-45-річних пацієнтів звертається до нас із однобічної приглухуватістю. Ймовірно, що хвороба впливає на тромбоутворення, відбуваються певні реакції в судинах, які постачають кров’ю внутрішнє вухо. Також у деяких пацієнтів є зникнення нюху на тривалий період часу, і він відновлюється в них поступово протягом кількох місяців.
Всі люди знають, що треба робити, аби не хворіти. Але знати і робити – це різні речі. Потрібно дбати про сон, правильну їжу, фізичну активність, поважати себе, читати книги, мати хобі. Починати завжди треба із здорового тіла.
Тімеа Юрик – лікарка-отоларингологиня 1 категорії. Закінчила УжДУ в 1995 році, проходила інтернатуру з 1997 по 1999 роки у Медичному інституті ім. Д. Галицького (Львів). Асистентка кафедри хірургічних хвороб з курсом отоларингології. Естетичний напрямок в роботі – пірсинг вуха та носа для дорослих та дітей.
– Сьогоднішній пацієнт вибагливий та освічений – для нього важливо не лише, аби його вилікували, але й щоб процес огляду та лікування в нього не викликав дискомфорту. Людина має бути впевнена в безпеці закладу, фаховості спеціалістів та в щирості ставлення до неї. Пацієнт має отримати повний цикл обстежень в одній клініці. Цим вирізняється сервіс від звичайного прийому і саме це ми пропонуємо в «Асклепії», – пояснює пані Тімеа.
Лікарка переконана, що точна діагностика – це понад 50% успіху в лікуванні, бо тільки поставивши правильний діагноз, можна призначити ефективну схему лікування.
– Я спеціалізуюся на лікуваннях, які не потребують оперативного втручання. Окрім міні-хірургії. Маю естетичний напрямок у своїй роботі – проколювання вух та пірсинг носа. Важливо, аби за цими процедурами зверталися до медичного закладу, до лікаря, тому що бувають непередбачувані реакції, з якими не зможе впоратися людина без медичної підготовки, – каже Тімеа Юрик.
Міф 11. Лікар зобов’язаний відповідати на дзвінки 24/7 з будь-якого приводу.
Коли я лише починала лікарську практику, то було більше міфів і неправдивої інформації, зараз же люди часто компетентні у багатьох сферах та начитані. Утім, коли стосується власного здоров’я або здоров’я близьких, то людям важко зберігати холодний розум, але й тут треба відчувати межу і розуміти, що в лікаря також є життя поза роботою.
Міф 12. Не болить – не біда.
Людей до лікаря, переважно, приводить біль. Стани, які не супроводжуються больовим ефектом, нехтуються та ігноруються пацієнтами. В отоларингології таке повсякчас трапляється з приглухуватістю – пацієнти приходять вже тоді, коли починають відчувати сильний дискомфорт в соціумі. Інший небезпечний стан – онкологія, яка не дає болю до певних стадій. Важко визначити при огляді й ракові пухлини гортані чи носоглотки, тому вони визначаються на занедбаних стадіях.
Міф 13. Якщо не знаєш про діагноз – легше.
Я щиро раджу проходити планові огляди кожного року, бо це запорука того, що якщо у людини й з’явиться якесь захворювання, то воно буде діагностоване на ранній стадії і піддаватиметься лікуванню. Коли пацієнти по 5, 10 а то й 15 років не обстежуються, а потім дізнаються про захворювання у занедбаній стадії, то зарадити непросто. Це виливається як у неймовірно важкий психологічний стан від усвідомлення, так і у великі фінансові витрати.
Міф 14. Застуда – зимова хвороба.
Більшість інфекцій «люблять» високі температури, а літо ідеальний для цього час. Якщо взимку люди намагаються берегтися, тепло вдягатися, то влітку – локально охолоджуються і відповідно багато скарг на горло, кашель, нежить.
Контакти клініки Асклепій:
Читайте також:
- Ужгородські трихологині: про 13 тонкощів щодо шампунів, салонних процедур та харчування для гарного волосся
- Лікар, який повертає красу, молодість і внутрішнє щастя. Інтерв’ю із пластичним хірургом Володимиром Бовгирею
- Юліанна Федько: Моя мета – забезпечити вагітній жінці комфортну вагітність
- Дерматоонколог Роман Яремкевич – про родимки, міфи і вчасну діагностику
- У лікуванні шкіри голови й волосся необхідне терпіння. Інтерв’ю із трихологами про здоров’я волосся, революцію в медицині та міфи в лікуванні
Росана Тужанська, Varosh
Фото: Карл Смутко
Партнерська публікація
