Життя

“Лікувати алергію треба тоді, коли її немає”. Алла Петріщак про міфи і правду в алергології

23 Грудня 2022 1 762

Про алергію ми згадуємо зазвичай в теплий період року, коли є цвітіння і виникає реакція на пилок. Закидуємося таблетками, аби зменшити симптоматику, перечікуємо, а потім, з настанням холодів ‒ забуваємо про цю проблему. І це одна з найбільших помилок.

“В алерголога є робота в будь-який сезон, ‒ пояснює лікарка-алергологиня клініки “Асклепій” Алла Петріщак. ‒ Залежно від причинно-значущого алергена всі алергени поділяються на сезонні і цілорічні. Якщо алерген є сезонним, наприклад, сезон цвітіння тої самої амброзії, за яку всі говорять, то людина матиме алергію саме в цей сезон, в період, коли вона цвіте. Але алергени є в будь-якому сезоні”.

Говоримо з Аллою Петріщак про те, як лікувати алергію, коли це потрібно робити та якого алгоритму дій потрібно дотримуватися, аби зробити своє життя кращим незалежно від пори року.

алла петрищак

 

Якщо зараз нічого не цвіте, то якою буває алергія в холодний період року?

От зараз, коли амброзія відцвіла, і все решта теж повідцвітало, здається, ніби нічого немає. Але за вікном у нас ‒ вологість, а значить, дуже багато грибка, це такий мікроскопічний грибок, alternaria alternata. І люди, в яких алергія на цей грибок, почуваються погано при такій погоді. Плюс ми в холодну погоду більше часу проводимо вдома чи в інших приміщеннях, а значить більше контактуємо з побутовими алергенами– пилом, шерстю тварин, кліщі. В бомбосховищах – окрема історія, там завжди вогко.  Зараз почнеться похолодання – буде холодова алергія. Вона проявляється висипкою на шкірі, зазвичай на відкритих ділянках – руки, щоки. Може бути набряк слизової дихальних шляхів.

Якщо говорити статистично, то зі 100 пацієнтів 80 матимуть цілорічну алергію, із них 60 – ще й сезонну. Тому питання лікування алергічних захворювань є важливим цілий рік.

– Чи ті люди, які мають сезонну алергію – наприклад, на пилок – вони більш схильні до проявів інших алергічних реакцій, чи це не пов’язано між собою? 

Алергічна реакція має декілька етапів розвитку. Наприклад,  у людей,  які мають алергії на цвітіння, вони мають більшу схильність до кропив’янок. Це трошки інакший механізм розвитку, але така закономірність спостерігається.

Алергічні захворювання мають свої закони. Зазвичай алергія у дитини починається з харчових продуктів. До року, до трьох років маніфестує алергія у вигляді шкірних проявів, але основні алергени – зазвичай молоко і яйця. Дитина часто, як кажуть в народі, “переростає” цю алергію. Але в такої дитини не виключено, що з’являється алергія дихальних шляхів, респіраторного тракту, і будуть приєднуватися так звані інгаляційні алергени – пилюка, кліщі, кішки-собаки, пліснява, сезонні квітучі тощо.

А може бути таке, що в дитини не помітили вчасно отаку алергію на харчові продукти, а потім воно вже проявилося у вигляді проблем з дихальними шляхами?   

Звісно, є такі діти, в яких не було проявів харчової алергії, а одразу почалися якісь респіраторні: нежить, бронхіальна астма. Але алергічні захворювання неможливо не помітити. Якщо вони вже стартували, то це на все життя.

алла петрищак 3

Як можна лікувати алергію? Бо ж прийом антигістамінних – це не про лікування, наскільки я розумію, а лише про зменшення симптоматики. 

Дуже важливе питання насправді. Алергічні захворювання є хронічними. І оті антигістамінні, якими ми тимчасово собі допомагаємо, ніяк принципово не впливають на перебіг захворювання. І з кожним роком цей пацієнт змушений приймати все більше й більше препаратів – бо ті, які діяли на нього 2-3 роки тому, зараз вже йому не допомагають. Крім того, саме захворювання протікає все важче: наприклад, у нього був лише алергічний риніт – чхання, нежить – то через 3-5 років, згідно зі статистикою, зі 100 людей, які мали алергічний риніт, 80 будуть мати прояви бронхіальної астми. І якщо на початку у такого пацієнта, можливо, був лише один вид алергена, то через 5 років це буде вже 4-5 видів різних алергенів.

Тому чим раніше, на самому початку, почати лікування – тим кращих результатів можна досягти. Коли є один причинно-значущий алерген, моноалерген, то в такому разі алергологи роблять щеплення. Це те, чим моя професія відрізняється від професії ЛОРа, дерматолога чи пульмонолога, наприклад – я так само лікую ті самі органи. Але алерголог може призначити традиційну фармакологічну терапію, а може призначити щеплення.

До прикладу, є щеплення від амброзії. Тобто людина, яка має алергію на амброзію, може отримати таку вакцину. Але це лікування треба проходити в той період, коли амброзія не цвіте, коли в людини немає алергічних проявів. І в цьому якраз велика проблема, бо коли людина себе добре почуває, їй здається, що до наступного року станеться якесь диво, воно саме розсмокчеться, все, що завгодно – але, на жаль, нічого не станеться. Алергічна реакція – це особлива імунна відповідь, вона буде все життя.

Тому людині треба проявити таку свідомість. Коли тобі добре, коли у тебе нічого не болить, коли ти хочеш забути про лікарів – саме тоді треба іти до алерголога. В холодний період, коли людина не має алергічних проявів, я можу колоти мікродози алергена, і готувати пацієнта до наступного сезону. Хочемо ми чи ні – амброзія зацвіте. 

Яким тоді має бути алгоритм дій? От є в людини алергія на цвітіння, і вона вирішила, що досить закидуватися протиалергічними, треба лікуватися. З чого почати? 

Спочатку людина має звернутися до алерголога, звісно. Далі лікар визначатиме причинно-значущі алергени. От прийшов пацієнт: якщо він здоровий, не приймає ніякі антигістамінні препарати, то одразу на прийомі я буду робити тест.

 

А скільки має пройти часу до прийому, якщо людина приймала антигістамінні?

Хоча б 7-10-14 днів. І це стосується не лише протиалергічних засобів, а й гормональних. Ось буквально перед вами була пацієнтка, вона каже, ой, мені так добре з носом, я колю такий-то гормональний препарат і така щаслива. А я питаю – у вас цукор не скаче? А потім буде тиск, а потім – остеопороз. Боятися гормонів, звісно, не треба, але будь-які препарати треба використовувати розумно.

Повертаючись до лікування, то перше, що робить алерголог на прийомі – це багато питає. Ми таким чином виявляємо групу потенційних алергенів: виясняємо, де, коли, за яких обставин, чи літо, чи зима, чи щось паралельно їли/пили тощо. І коли ми визначили групу, ми робимо нашкірні тести. Я капаю крапельку з алергеном на шкіру, проколюю спеціальною паличкою шкіру, дуже поверхнево (це називається пріки) – уже так зараз не шкрябають шкіру, як 20 років тому – і в тому місці, де є алергія, ми одразу побачимо реакцію. Чи почервоніє, чи набухне, чи засвербить. Ми оцими пробами викликаємо місцеву алергічну реакцію. І це означає, що цей алерген для людини є причинно-значущим.

Після того ми розбираємо, які ми можемо брати алерговакцини. Є різні форми – під’язичні, у вигляді драже чи у вигляді уколів; є різні виробники, в тому числі й українські, дуже хорошої якості, на будь-який гаманець. Треба лише свідомо прийти і почати лікування.

Якщо ми вводимо алерговакцину – а це, як я вже казала, робиться в несезон, тоді, коли людина себе добре почуває – ми можемо практично повністю виключити алергічну реакцію. На 5, 10, 15 років. 

Мій особистий досвід: заходить до мене в кабінет чоловік. Кремезний, статний, гарний, приводить із собою дитину. І каже: ви мені колись, 20 років тому, робили такі уколи – алергія мене залишила. Оце мій син – зробіть йому ті самі уколи, як ви мені робили. Тобто серед тих дітей, яких я лікувала 10, 20 років тому – є ті, хто досі має такий стійкий результат.

алла петрищак 1

– Чи є якісь універсальні правила, яких люди повинні дотримуватися завжди, щоб зменшити прояви алергічної реакції? 

Отой здоровий спосіб життя, за який всі лікарі, і який ми так не любимо (усміхається). Звичайно, на розвиток алергії впливають гени. Але дуже велике значення має вплив навколишнього середовища. Якість повітря, чи палить людина, чи ні; чим ми харчуємося, чи достатньо ми буваємо на свіжому повітрі, чи провітрюємо приміщення, в яких знаходимося.

Крім того, важливо мати режим роботи та відпочинку. Стрес неймовірно впливає на прояви алергії.

– Я саме хотіла про це питати, бо зараз в ситуації, коли в країні війна, рівень стресу дуже зріс в усіх.

Це дуже впливає. Перед тим був ковід – і напруження з ковідом, і саме захворювання спричинили те, що алергічних проявів стало набагато більше. Зараз стрес так само додає. І ми будемо мати ще багато алергій після того, як стрес знизиться. Стрес – це адреналін, він має протиалергічну дію. А як почне трошки відпускати – тоді будемо мати багато алергій. І ми точно знаємо, що в розвитку алергічних захворювань психосоматика має неймовірну роль.

Людина сама має вирішувати. Не лише пахати з ранку до ночі, а й давати собі відпочинок, давати віддушину. Мусимо знаходити цей баланс. Це важко, але це вкрай необхідно.

Сезонну алергію зазвичай мають молоді люди – від 15 до 45 років, це ті, хто має середню або вищу освіту і мають середній або вищий середнього достаток. Тобто, це ті, хто є найбільш продуктивним, ті, хто формує нашу країну. Тому цим людям варто подбати про себе, підійти до цього свідомо.

Партнерська публікація

Ірина Сов’як, Varosh

Фото: Каріна Асад

 

0 #
# алергія # Алла Петріщак # Асклепій