Про алергію ми згадуємо зазвичай в теплий період року, коли є цвітіння і виникає реакція на пилок. Закидуємося таблетками, аби зменшити симптоматику, перечікуємо, а потім, з настанням холодів ‒ забуваємо про цю проблему. І це одна з найбільших помилок.
“В алерголога є робота в будь-який сезон, ‒ пояснює лікарка-алергологиня клініки “Асклепій” Алла Петріщак. ‒ Залежно від причинно-значущого алергена всі алергени поділяються на сезонні і цілорічні. Якщо алерген є сезонним, наприклад, сезон цвітіння тої самої амброзії, за яку всі говорять, то людина матиме алергію саме в цей сезон, в період, коли вона цвіте. Але алергени є в будь-якому сезоні”.
Говоримо з Аллою Петріщак про те, як лікувати алергію, коли це потрібно робити та якого алгоритму дій потрібно дотримуватися, аби зробити своє життя кращим незалежно від пори року.
– Якщо зараз нічого не цвіте, то якою буває алергія в холодний період року?
‒ От зараз, коли амброзія відцвіла, і все решта теж повідцвітало, здається, ніби нічого немає. Але за вікном у нас ‒ вологість, а значить, дуже багато грибка, це такий мікроскопічний грибок, alternaria alternata. І люди, в яких алергія на цей грибок, почуваються погано при такій погоді. Плюс ми в холодну погоду більше часу проводимо вдома чи в інших приміщеннях, а значить більше контактуємо з побутовими алергенами– пилом, шерстю тварин, кліщі. В бомбосховищах – окрема історія, там завжди вогко. Зараз почнеться похолодання – буде холодова алергія. Вона проявляється висипкою на шкірі, зазвичай на відкритих ділянках – руки, щоки. Може бути набряк слизової дихальних шляхів.
Якщо говорити статистично, то зі 100 пацієнтів 80 матимуть цілорічну алергію, із них 60 – ще й сезонну. Тому питання лікування алергічних захворювань є важливим цілий рік.
– Чи ті люди, які мають сезонну алергію – наприклад, на пилок – вони більш схильні до проявів інших алергічних реакцій, чи це не пов’язано між собою?
‒ Алергічна реакція має декілька етапів розвитку. Наприклад, у людей, які мають алергії на цвітіння, вони мають більшу схильність до кропив’янок. Це трошки інакший механізм розвитку, але така закономірність спостерігається.
Алергічні захворювання мають свої закони. Зазвичай алергія у дитини починається з харчових продуктів. До року, до трьох років маніфестує алергія у вигляді шкірних проявів, але основні алергени – зазвичай молоко і яйця. Дитина часто, як кажуть в народі, “переростає” цю алергію. Але в такої дитини не виключено, що з’являється алергія дихальних шляхів, респіраторного тракту, і будуть приєднуватися так звані інгаляційні алергени – пилюка, кліщі, кішки-собаки, пліснява, сезонні квітучі тощо.
– А може бути таке, що в дитини не помітили вчасно отаку алергію на харчові продукти, а потім воно вже проявилося у вигляді проблем з дихальними шляхами?
‒ Звісно, є такі діти, в яких не було проявів харчової алергії, а одразу почалися якісь респіраторні: нежить, бронхіальна астма. Але алергічні захворювання неможливо не помітити. Якщо вони вже стартували, то це на все життя.
– Як можна лікувати алергію? Бо ж прийом антигістамінних – це не про лікування, наскільки я розумію, а лише про зменшення симптоматики.
‒ Дуже важливе питання насправді. Алергічні захворювання є хронічними. І оті антигістамінні, якими ми тимчасово собі допомагаємо, ніяк принципово не впливають на перебіг захворювання. І з кожним роком цей пацієнт змушений приймати все більше й більше препаратів – бо ті, які діяли на нього 2-3 роки тому, зараз вже йому не допомагають. Крім того, саме захворювання протікає все важче: наприклад, у нього був лише алергічний риніт – чхання, нежить – то через 3-5 років, згідно зі статистикою, зі 100 людей, які мали алергічний риніт, 80 будуть мати прояви бронхіальної астми. І якщо на початку у такого пацієнта, можливо, був лише один вид алергена, то через 5 років це буде вже 4-5 видів різних алергенів.
Тому чим раніше, на самому початку, почати лікування – тим кращих результатів можна досягти. Коли є один причинно-значущий алерген, моноалерген, то в такому разі алергологи роблять щеплення. Це те, чим моя професія відрізняється від професії ЛОРа, дерматолога чи пульмонолога, наприклад – я так само лікую ті самі органи. Але алерголог може призначити традиційну фармакологічну терапію, а може призначити щеплення.
До прикладу, є щеплення від амброзії. Тобто людина, яка має алергію на амброзію, може отримати таку вакцину. Але це лікування треба проходити в той період, коли амброзія не цвіте, коли в людини немає алергічних проявів. І в цьому якраз велика проблема, бо коли людина себе добре почуває, їй здається, що до наступного року станеться якесь диво, воно саме розсмокчеться, все, що завгодно – але, на жаль, нічого не станеться. Алергічна реакція – це особлива імунна відповідь, вона буде все життя.
Тому людині треба проявити таку свідомість. Коли тобі добре, коли у тебе нічого не болить, коли ти хочеш забути про лікарів – саме тоді треба іти до алерголога. В холодний період, коли людина не має алергічних проявів, я можу колоти мікродози алергена, і готувати пацієнта до наступного сезону. Хочемо ми чи ні – амброзія зацвіте.
– Яким тоді має бути алгоритм дій? От є в людини алергія на цвітіння, і вона вирішила, що досить закидуватися протиалергічними, треба лікуватися. З чого почати?
‒ Спочатку людина має звернутися до алерголога, звісно. Далі лікар визначатиме причинно-значущі алергени. От прийшов пацієнт: якщо він здоровий, не приймає ніякі антигістамінні препарати, то одразу на прийомі я буду робити тест.
– А скільки має пройти часу до прийому, якщо людина приймала антигістамінні?
‒ Хоча б 7-10-14 днів. І це стосується не лише протиалергічних засобів, а й гормональних. Ось буквально перед вами була пацієнтка, вона каже, ой, мені так добре з носом, я колю такий-то гормональний препарат і така щаслива. А я питаю – у вас цукор не скаче? А потім буде тиск, а потім – остеопороз. Боятися гормонів, звісно, не треба, але будь-які препарати треба використовувати розумно.
Повертаючись до лікування, то перше, що робить алерголог на прийомі – це багато питає. Ми таким чином виявляємо групу потенційних алергенів: виясняємо, де, коли, за яких обставин, чи літо, чи зима, чи щось паралельно їли/пили тощо. І коли ми визначили групу, ми робимо нашкірні тести. Я капаю крапельку з алергеном на шкіру, проколюю спеціальною паличкою шкіру, дуже поверхнево (це називається пріки) – уже так зараз не шкрябають шкіру, як 20 років тому – і в тому місці, де є алергія, ми одразу побачимо реакцію. Чи почервоніє, чи набухне, чи засвербить. Ми оцими пробами викликаємо місцеву алергічну реакцію. І це означає, що цей алерген для людини є причинно-значущим.
Після того ми розбираємо, які ми можемо брати алерговакцини. Є різні форми – під’язичні, у вигляді драже чи у вигляді уколів; є різні виробники, в тому числі й українські, дуже хорошої якості, на будь-який гаманець. Треба лише свідомо прийти і почати лікування.
Якщо ми вводимо алерговакцину – а це, як я вже казала, робиться в несезон, тоді, коли людина себе добре почуває – ми можемо практично повністю виключити алергічну реакцію. На 5, 10, 15 років.
Мій особистий досвід: заходить до мене в кабінет чоловік. Кремезний, статний, гарний, приводить із собою дитину. І каже: ви мені колись, 20 років тому, робили такі уколи – алергія мене залишила. Оце мій син – зробіть йому ті самі уколи, як ви мені робили. Тобто серед тих дітей, яких я лікувала 10, 20 років тому – є ті, хто досі має такий стійкий результат.
– Чи є якісь універсальні правила, яких люди повинні дотримуватися завжди, щоб зменшити прояви алергічної реакції?
‒ Отой здоровий спосіб життя, за який всі лікарі, і який ми так не любимо (усміхається). Звичайно, на розвиток алергії впливають гени. Але дуже велике значення має вплив навколишнього середовища. Якість повітря, чи палить людина, чи ні; чим ми харчуємося, чи достатньо ми буваємо на свіжому повітрі, чи провітрюємо приміщення, в яких знаходимося.
Крім того, важливо мати режим роботи та відпочинку. Стрес неймовірно впливає на прояви алергії.
– Я саме хотіла про це питати, бо зараз в ситуації, коли в країні війна, рівень стресу дуже зріс в усіх.
‒ Це дуже впливає. Перед тим був ковід – і напруження з ковідом, і саме захворювання спричинили те, що алергічних проявів стало набагато більше. Зараз стрес так само додає. І ми будемо мати ще багато алергій після того, як стрес знизиться. Стрес – це адреналін, він має протиалергічну дію. А як почне трошки відпускати – тоді будемо мати багато алергій. І ми точно знаємо, що в розвитку алергічних захворювань психосоматика має неймовірну роль.
Людина сама має вирішувати. Не лише пахати з ранку до ночі, а й давати собі відпочинок, давати віддушину. Мусимо знаходити цей баланс. Це важко, але це вкрай необхідно.
Сезонну алергію зазвичай мають молоді люди – від 15 до 45 років, це ті, хто має середню або вищу освіту і мають середній або вищий середнього достаток. Тобто, це ті, хто є найбільш продуктивним, ті, хто формує нашу країну. Тому цим людям варто подбати про себе, підійти до цього свідомо.
Партнерська публікація
Ірина Сов’як, Varosh
Фото: Каріна Асад
