Тамарі Левко 12 років. Вона волонтерка, яка навчає молодших школярів програмуванню. Дівчинка кілька разів на тиждень веде уроки Scratch для учнів 3 та 4 класів села Довге – населеному пунктів на Іршавщині, де проживає майже 7 тисяч мешканців. Її мама, вчителька інформатики, Галина Левко-Рубець разом з двома школярками, Мирославою Чернушевич та Каріною Фечкою, заснували у невеликому закарпатському селі… хаб. Самі засновниці називають його – простором можливостей, або просто Довге хаб.
Вчителька, дві учениці та майстер-клас з краудфандингу
Працювали над створенням хабу майже рік. Робили усе самотужки – дерев’яні меблі, подушки, м’які крісла, усе фарбували та наводили порядок у приміщенні. Воно, до слова, зоноване на дві частини. У першій – діти збираються, комунікують, розважаються та навчаються. У другій – займаються програмуванням та дивляться документальні фільми на проекторі.
– Ми є учасниками українсько-словацького проекту «Активний громадянин – ефективна влада». – розповідає нам Мирослава Чернушевич, співзасновниця Довге хаб. – Ще минулого року на навчанні в Ужгороді ми обговорювали проблему того, що в нашому селі двозмінне навчання у школі, а також дітям після уроків немає де займатися, нікуди приходити для того, аби вчитися чомусь новому.
Мирослава каже, що нічого подібного до простору, який вони створили, у селі ніколи не було, і навіть мріяти про це не наважувалися. Що ж до фінансово-матеріальної складової облаштування приміщення та загалом запуску проекту, то дівчата можуть дати майстер-клас багатьом міським ініціативам, адже використали чи не усі способи збору коштів.
– Приміщення нам безоплатно надала сільська рада. Комп’ютери передали Code Club та компанія EPAM. Саме завдяки ним ми можемо навчати програмуванню учнів 3 та 4 класів. Також ми зібрали кошти показом фільмів під відкритим небом. Здачею макулатури – 2600 гривень, ще 2000 гривень виручили на благодійному ярмарку. У нас тут також був волонтер з Корпусу Миру Нік Бородін, який за допомогою американської платформи GoFundMe зібрав для нас тисячу доларів. Нам відправляли кошти навіть з Китаю, – говорить 15-річна школярка Мирослава.
Каріні Фечці, співзасновниці Довге хаб, найбільше подобається приходити у це місце через тишу і спокій, а також бо тут є книги і можна дивитися документальні фільми на проекторі.
– Я долучилася до проекту трохи пізніше, ніж Мирослава і допомагала вже більше з облаштуванням простору. Мені здається, що наш хаб важливий, перш за все, тим, що діти можуть навчатися тут програмуванню на нових сучасних комп’ютерах. Більшість сіл собі цього дозволити не можуть. Також мені подобається, що ми започаткували в Довгому буккросинг і наші односельчани можуть вільно обмінюватися книжками. Ще – у нас проходять курси англійської мови. Їх викладає волонтерка з Довгого Іванка Синетар, яка вчиться у словацькій Трнаві. А у планах також уроки німецької та словацької мов, – каже Каріна.
Вчителька інформатики Галина Левко-Рубець каже, що головна заслуга у появі хабу належить саме учням.
– Поява хабу – це довга історія. Ми брали участь в українсько-словацькому проекті. У ході нього вчителі пройшли навчання в Ужгороді та Братиславі і за підсумками мали створити команди у школах. У Закарпатській області це був Хуст, Ужгород та Довге. Минулоріч у квітні був семінар для учнів, який став відправною точкою. Дітям дали ватмани та фломастери і попросили намалювати та написати ідеї, які б змогли покращити їхнє життя у містах та селах. Власне вони й намалювали цей хаб. Окрім того ще було дві інші команди, які захищали проект «Довге Street Workout» – вуличний спортмайданчик, а також проект про популяризацію Довгого та палацу-садиби Телекі, який знаходиться у нашому селі. Обидва вони наразі реалізовуються, – згадує Галина.
Коли програмуванню вчить 12-річна школярка
– Я волонтерка, яка навчає дітей програмувати на Скретчі. Вперше я волонтерила у Іршаві, а влітку Галина Володимирівна попросила мене, аби я навчала дітей і тут, у хабі. Це вже другий модуль з початку літа. Сама я вивчила Скретч ще коли ходила в 4 клас. Мене це дуже зацікавило і я почала сама робити проекти. Мені цікаво навчати дітей тому, чому я сама навчилася. В нашому класі є ще дві дівчинки, які добре програмують – Наталка і Тоня. Зараз я вивчаю HTML та JavaScript. У майбутньому хотіла би створювати сайти та отримувати з цього прибуток, – розповідає викладачка-волонтерка програмування, Тамара Левко.
Напрямки роботи хабу:
- Навчання та спілкування. Проходитимуть лекції та воркшопи.
- Фінансова грамотність. У хабі є фінансова гра «Життєвий капітал». Вже добре грають 12 дітей. Головна мета – аби діти розуміли, що таке фінансова свобода та незалежність.
- Іноземні мови. Нещодавно засновники хабу повернулися з навчання від British Council. Тож незабаром тут відкриється Learning hub.
- Документальні фільми. Відбуватиметься показ стрічок від DocuDays, їх обговорення.
- STEM-освіта. Дівчата займатимуться наукою, технологіями, програмуванням та математикою.
- Виставки. Нещодавно вже пройшла перша виставка картин від 10-річної художниці Яни Якуб.
Без підтримки нічого не було б
– Як вчитель інформатики я розумію, що у час інтернету в нас немає обмежень ані матеріальних, ані фізичних. Для мене є стимулом та поштовхом те, що ми можемо розвиватися. Ми можемо бути будь-ким та будь-де. Ми є прикладом того, що все можливо. І навіть у селі можна отримати допомогу на відкриття простору від сторонніх людей з-за кордону, які нас навіть не знають. Хтось надсилав 10 доларів, хтось –100. І ми були справді здивовані. Так само й на місці. На спортивний майданчик, який роблять три учениці з нашої школи, передали левову частку коштів, довжани, які живуть за кордоном, – каже Галина.
У Довге хаб діє перший у селі буккросинг. Для того, аби взяти почитати книгу, потрібно принести свою і покласти її на полицю. Засновниці хабу переймалися, аби люди не несли старих та нецікавих книжок та побоювання не виправдалися, бо читачі приносять направду хороші видання, якими діляться із задоволенням. Зробити книжкові полиці хабу ще більш сучасними допоміг відомий фотограф Валентин Кузан, який є вихідцем із Довгого. Йому вдалося завдяки власній сторінці у Facebook зібрати понад 10 тисяч гривень та придбати сучасні книжки.
– Я рада, що нам вдалося зробити кілька моментів: по-перше, як учасникам програми, яка спрямована на налагодження діалогу громадян та влади, ми змогли цієї комунікації досягти, – розповідає вчителька. – Ми ходили до сільської ради, спілкувалися, домовлялися, до нас прислухалися і нам допомогли. По-друге, ми організували навколо своєї справи багато небайдужих людей. Навіть інтернет нам сюди провели безкоштовно та користуємося ми ним безоплатно. Наш проект показує, що можна досягти бажаного, якщо ти справді цього хочеш.
Після запуску хабу засновниці всерйоз замислилися над тим, що така локація потрібна не лише для дітей, а й для дорослих. Тому, можливо, вже незабаром на вихідних тут з’являться цікаві події і для більш дорослого покоління.
Дівчата STEM у Довгому
Абревіатура STEM розшифровується як наука (science), технологія (technology), інженерія (engineering) та математика (mathematics). А всеукраїнський проект Дівчата STEM спрямований на те, аби навчати у цих галузях саме дівчат, адже їх серед працівників STEMу не більше 25%.
По всій країні до програми долучилося понад 50 навчальних закладів. Із Закарпаття один – Довжанська ЗОШ І-ІІІ ступенів. Взялися за цей напрямок дві одинадцятикласниці – Тетяна Симканич та Юлія Кополовець.
– Наша головна задача – мотивувати дівчат, допомагати у навчанні різним технологіям, пояснювати чого можна досягти завдяки своєму розуму, що не потрібно боятися бути розумною, бути собою, йти вперед. Я хочу, аби наші дівчата зрозуміли, що вони теж сильні і можуть йти до своєї мети. У нас попереду уроки математики, інженерії, робототехніки, монологи TED, навчання англійській мові, різноманітні досліди та експерименти, – ділиться з нами Тетяна.
Учениця поки не знає чи поєднає своє майбутнє з наукою та технологіями. Каже, що розмірковує над медициною, психологією та навіть образотворчим мистецтвом.
– Мені не хочеться сидіти вдома нічого не роблячи, люблю бути активною, хочу, аби було цікаво мені та була можливість зробити щось корисне для інших людей. Буде дуже добре, якщо ми зможемо допомогти комусь визначитися в житті. Можливо саме наші однолітки-односельчани колись створять нову компанію Apple і ми будемо розповідати, що саме ми допомогли це зробити, – з посмішкою розповідає Тетяна.
Юлія, у свою чергу, каже, що приділятиме особливу увагу програмуванню та комп’ютерній графіці, адже хоче стати веб-дизайнером, а її брат вже навчається у Львові за цією спеціальністю.
– Я дуже сподіваюся, що людям тут буде цікаво. Навіть не обов’язково відвідувати якісь програми у хабі, можна просто прийти сюди для того, аби зробити домашнє завдання, поспілкуватися з друзями. Для мене важливо те, що це місце, в якому відкриваються можливості для мене та моїх однолітків. Незважаючи на те, що ми живемо не в місті, а в селі, ми завжди можемо прокачувати себе, розвиватися, досягати чогось. Навіть, якщо ти із села, ти можеш стати великою людиною, – вважає Юлія.
***
У хабі нещодавно побувала віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе.
– Будівництво держави, про яку мріяли багато поколінь українців, і за яку ми виходили на Майдан, процес тяжкий і тривалий. Насамперед, його запорукою є люди, на яких можна опертися. Цих людей не можна запросити в достатній кількості з-за кордону, вишмагати репресіями чи купити за великі гроші в рекрутингової компанії. Їх можна тільки виховати.
З дитячого садка, школи, інституту… Нова якість чиновників постане лише тоді, коли ми отримаємо суспільство з новим ціннісним набором і запитом. Не треба бути пророком, щоб усвідомити, що цей ціннісний набір точно не передбачає поведінку на кшталт недавнього «іді гуляй». Цінності постають з освіти. Тому наша спільна справа – інвестувати в неї якомога більше, хоч плоди побачимо нескоро.
Перебуваючи на Закарпатті, була приємно вражена хабом для молоді у селищі Довге. Багато років ми не давали дітям альтернативи алкоголю, шансону і «Сватам». Сьогодні в цьому закарпатському селі на bookcrossing побачила книгу Дмитра Кулеби «Війна за реальність». Тут і Ювал Ной Харарі, і Ніл Фергюсон, і ще купа крутих книжок, які не завадило б спершу почитати тим, хто взявся вести нас у «світле майбутнє».
Важливо, що молодь сама займається хабом – чергують по черзі. Є курси програмування, а також іноземних мов – словацької, німецької, і звичайно ж, англійської… Надихнули!
Цей матеріал представлений ГО «Інститут Центральноєвропейської Стратегії» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Його створення стало можливим завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст продукції є винятковою відповідальністю ГО «Інститут Центральноєвропейської Стратегії» та не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США. Забороняється відтворення та використання будь-якої частини цієї продукції у будь-якому форматі, включаючи графічний, електронний, копіювання чи використання в будь-який інший спосіб без відповідного посилання на оригінальне джерело.
Росана Тужанська
Антон Рижих
