Упродовж місяця, з 10 липня до 14 серпня у трьох громадах Закарпаття — Синевирській, Колочавській та Драгівській — проводився “Місяць експерментального сортуваття” твердих побутових відходів. Проводили його, аби показати людям, які продукти можна віддавати на переробку і не засмічувати навколишнє середовище, зокрема територію біля берега Закарпатського моря — Вільшанського водосховища. Екоактивісти Chysto.de опрацювали та проаналізували результати.
“Наша ініціатива прагнула шляхом навчання, постійної комунікації та залучення активних мешканців з громад Тереблянської долини створити наочний приклад для їхніх співмешканців. Приклад того, що сортування це не складно і з його допомогою можна вирішити одну з основних проблем громад – налагодити системний вивіз ТПВ”, — йдеться у статті.
Всього в експерименті взяло участь 76 сімей (262 людини). Перед початком експерименту людям розповіли про необхідність сортування, детально проінструктували та роздали мішки/пакети різного кольору і об’єму, куди вони мали сортувати відходи родини на пластик, метал, скло, небезпечні відходи та інше – решту відходів, які не піддаються переробці. Органіку не збирали, оскільки в сільських громадах практично всі компостують органічні залишки або годують ними худобу.
Після експериментального місяця команда волонтерів побували в кожній родині. Деякі з них звезли свої відходи до сільрад, де так само переважили зібрану вторсировину від кожного окремо. “Інші” побутові відходи записували зі слів учасників експериментального місяця. Частина з них їх важила, частина вказувала “на око”. Результати виглядають ось так:
Анкетування, яке водночас провели в родинах, показало, що не в усіх громадах є зрозумілі та чіткі умови логістики вивезення ТПВ для мешканців.
“Наприклад, у Драгівській громаді дуже різняться відповіді, як стовоно вартості за послугу – від 10 до 100 грн, так і стосовно об’єму, яке забирають для вивозу – від 5 кг до 2 м3. Все це через те, що частина людей вивозить відходи самостійно на сміттєзвалище, яке знаходиться в с.Золотарьово на території Драгівської ТГ, де відсутні обмеження по об’єму та немає сталої вартості за ввіз. У Синевірській громаді вартість вивозу сміття становить 50 грн. Лиш респонденти не змогли визначитись з об’ємом мішка – 20л, 50л, 20 кг. І найчіткіші відповіді, а отже і найзрозуміліші правила вивозу ТПВ встановлені для мешканців Колочавської ТГ. Там вивіз вартує 60 грн за 120л”, — розповіли активісти.
5 екозвичок, які можна впровадити вже сьогодні. Колонка Галини Гички
Дехто з людей розповіли, що частину сміття спалюють та закопують, особливо мова йде про поліетилен. Хоча майже всі учасники сказали, що знають про небезпечні відходи і зберігають їх вдома, як і належить, в банках з кришками. Дехто навіть відносить батарейки в спеціальний пункт в школі.
“Не було жодної родини чи жителя, який би сказав «Не хочу далі сортувати». – розповіла одна з екоактивісток Валерія Цікава. — Люди щиро переймалися і перепитували, чи дійсно відсортована вторсировина піде на переробку, а не на звалище із загальним сміттям. І знаєте, насправді ці люди надихають нас, а не навпаки, як вони нам кажуть. Бо після кожної такої зустрічі із місцевими ти розумієш, що просто треба навчити і допомогти організуватись. Люди готові змінюватися разом з нами і робити наш край чистішим”
Всі, хто пройшов експериментальний місяць, сказали, що сортувати — це не важко.
Varosh.
Фото: Chysto.de
Не пропускайте цікаве з життя Закарпаття! Читайте більше в наших соцмережах — Facebook, Instagram та Тelegram.
