Як поєднати найкращі пропозиції, знакові об’єкти регіону так, щоби зберегти і розвинути історичну, культурну і, зокрема, гастрономічну спадщину та зацікавити гостей відвідати край і залишити гроші, отримавши якісні послуги і гарні враження. Про це спілкувалися на семінарі «Дороги вина та смаку – інструмент розвитку територій Закарпатської області як еногастрономічних туристичних дестинацій».
– Наша головна мета – допомогти Україні створити дієву систему географічних зазначень у відповідності до Угоди про асоціацію Україна – ЄС. Географічне зазначення вказує на певну місцевість, звідки походить товар унікальної якості. Товари можуть бути захищені таким зазначенням на державному та міжнародному рівні, що посилює їхню конкурентоспроможність на ринках. Реєстрація географічних зазначень не тільки відкриває виробникам нові торгівельні можливості, а ще й допомагає зберегти місцеві традиції, сприяє розвитку сільських територій та підвищує туристичну привабливість регіонів. Географічним зазначенням може бути захищена більшість харчових продуктів та напоїв, призначених для споживання людиною: м’ясо, молочні продукти, риба, мед, фрукти та овочі, напої, зроблені з використанням екстрактів рослин, хліб, макаронні вироби, випічка, торти, печиво, цукерки, шоколад, пиво, вино, спиртні напої тощо. Наша команда зосередиться, зокрема, на вині, спиртних напоях та сирах, – кажуть у проекті Географічні зазначення в Україні.
Перший захід проєкту, який здійснюється за підтримки Євросоюзу, в регіоні провели на базі компанії Шато Чизай. Як наголошують ініціатори, виноробня є «локомотивом» розвитку виноградарської і виноробної справи щонайменше на Закарпатті, винного туризму, а також активно просуває до втілення ідею Дороги вина і смаку.
Ціль семінару – обговорити проблемні питання розвитку та просування еногастрономічного туристичного продукту сільських територій Закарпатської області. Також – поділитися з потенційними учасниками Дороги вина та смаку Закарпаття міжнародним досвідом і практикою Одещини, Дороги вина та смаку Української Бессарабії. А ще – об’єднати зусилля однодумців для розвитку області через проєкт.
Після екскурсії Шато Чизай та Музеєм винороба Чиза, унікальним освітнім проєктом компанії, відкритим цьогоріч у жовтні – до роботи.
Учасників заходу привітали засновник Шато Чизай Геннадій Гутман, Берегівський міський голова Золтан Бабяк і модератор заходу, директор виноробні Анатолій Полосков. Вони засвідчили спільне бачення: Закарпаття має величезний потенціал, заслуговує стати туристичною перлиною України, та й світу, і слід братися до роботи активно і разом.
Доктор Саверіо Савіо, лідер проєкту ЄС «Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні» (далі Проєкт ГЗ), окреслив акценти:
«Закарпаття має унікальний етнокультурний потенціал, також і потенціал еногастрономічних ресурсів. Важлива роль виноробної сфери, адже за нею серйозний бекграунд, тисячолітня історія. Проєкт бачить завданням підтримку виробників, які зацікавлені в провадженні захищених географічних зазначень і у високому рівні роботи. Сьогодні йтиметься про наш пілотний проєкт – Дорогу вина та смаку Української Бессарабії, яка вже є на Одещині, вивчимо досвід. Це поширена в Європі практика, вважаємо, цей інструмент може успішно працювати для Закарпаття. Сподіваємося, що незабаром так і станеться».
Саверіо Савіо повідомив, що проєкт продовжили до лютого 2020-го року, відтак Дорога вина та смаку Закарпаття матиме більше підтримки.
Олена Мотузенко, національна експертка Проєкту ГЗ з питань ГЗ для харчових продуктів та гарантованих традиційних особливостей, експертка з питань еногастрономічного туризму, кандидатка географічних наук, доцент КНУ ім. Т. Шевченка, наголосила:
«Україна має заявити себе в ланці виноробних країн світу, країн еногастрономічного туризму. Зараз ми тут, щоби представити виробникам Закарпаття інструмент організованих еногастрономічних маршрутів, який дозволяє комплексно розвивати територію. Підтримує виробника, дає додану вартість і розвиває місцеву громаду. Еногастрономічний туризм світовий тренд, це індустрія зі 150 млрд $ річних прибутків. І має стати трендом в Україні. Робота Дороги вина та смаку Української Бессарабії уже сприяє тому, що, наприклад, Болград перетворюється на туристичний осередок, і місцева влада вкладає кошти в інфраструктуру, у фестивалі. Ми активно просуваємо Дороги вина та смаків як нову туристичну пропозицію України, презентуємо виробників на форумах, контактуємо з туроператорами, ведемо інформаційні кампанії. Всі ці дії в комплексі дають результат, закликаємо Закарпаття братися до роботи!».
Про досвід і маркетингові інструменти просування розповіла Алла Плачкова, національна експертка Проєкту ГЗ з розвитку сільських територій, і співвласниця сімейної виноробні «Колоніст», що є одним з центральних елементів Дороги смаку та вина Української Бессарабії.
«Сьогодні ми перебуваємо в історичному моменті, це дуже цінно! Це унікальна можливість створити новий високоякісний імідж України як виноробної країни, як країни еногастрономічного туризму. Невеликий приклад: за усього лише півроку, як діє Дорога смаку та вина Української Бессарабії, відвідини об’єктів, на ній розміщених, зросли на 30%. Як учасниця, бачу винятково позитивні сторони. Проєкт допомагає в промоції, а ще познайомив і об’єднав нас для розвитку регіону. Роботи дуже багато, треба використовувати всі механізми для просування своїх об’єктів і продуктів. До речі, один з них – це фестивалі, і хочу привітати Шато Чизай з першим таким масштабним Святом Молодого вина, яке пройшло на чудовому рівні!».
Федір Шандор, доктор філософських наук, професор УжНУ, президент Закарпатської туристичної організації, озвучив проблемні теми, як-от стан готовності місцевих туристичних локацій до прийому туристів та якості продуктів на існуючих туристичних маршрутах.
«Якість, наявність продуктів і реклама – все це потрібно 365 днів на рік, для того, щоби туристична сфера жила», – каже експерт.
Олексій Медведєв, представник готельно-розважального комплексу «V&P», розповів про досвід виробництва гастрономічних сувенірів.
«Це спосіб подарувати гостю емоцію, місцевим продуктам опинитися у нього на кухні, і спонукати туриста повернутися в регіон та конкретну локацію, стати постійним клієнтом».
Віктор Михайлов, власник ресторану «Порядний ґазда», вів мову про місцеві традиційні продукти й проблему захисту найменувань та відновлення виробництва. Головний його акцент – слід поважати своє якісне, а не ганятися за сумнівним імпортом. Навів приклад закарпатського шовдаря, який не поступається, а, може, і смачніший за прославлені хамон і прошутто.
«Треба поважати себе, колег, свого гостя, любити те, що робиш і свій край!», – наголошує ресторатор.
Олена Мотузенко й Анатолій Полосков запросили всіх відповідальних виробників долучатися до проєкту і разом розвивати Закарпаття й усю Україну.
Наразі Шато Чизай створює регіональну Асоціацію виноградарів і виноробів, що братиме участь в організаційній роботі та активному втіленню проєкту Дороги вина на смаку на Закарпатті.
Ось як виглядає вже реалізований проект “Дороги вина та смаку української Бессарабії”. Сайт, який об’єднає й інші українські регіони запрацює вже незабаром.
Читайте також:
Varosh