Local

12 археологічних знахідок з руїн церкви Святого Юрія на території Ужгородського замку. Розповідає Володимир Мойжес

10 Лютого 2024 5 300

Кажуть, що археологи — це детективи, які запізнилися на кілька століть на місце події. Напевно, навіть генію дедукції Шерлоку Холмсу знадобився б не один рік, аби навчитися датувати будівлі за знайденими на їхніх руїнах монетами або визначати стать та вік померлого, тримаючи в руках його кістку.

Протягом останніх років науковці-археологи з УжНУ проводили розкопки на території церкви в Ужгородському замку. Тут проходили практику і студенти-історики вишу. Разом знайшли багато цікавих предметів, котрі навіть крізь віки можуть розказати історію своїх власників. Наприклад, грабіжників церкви, які дозволяли собі ще й пиячити на місці злочину, або молодої нареченої, яка загадково загинула напередодні весілля.

мойзес 002

Володимир Мойжес

Про знахідки та унікальне вміння їх прочитання розповідає Володимир Мойжес, кандидат історичних наук, археолог, завідувач Археологічного музею ім. проф. Е.Балагурі, доцент кафедри археології, етнології та культурології Ужгородського національного університету.

Історія розкопок: експедиції та загадка датування

Історія церкви в Ужгородському замку оповита таємницею, тому саме археологи можуть пролити світло на багато сірих плям, зокрема датування.

Відомо, що церква могла бути однією з перших сакральних споруд у місті. У свій час навколо храму розміщувався цвинтар, але заможних міщан ховали в самій церкві, під долівкою або у криптах. Зокрема, тут спочивають і останки представників родини Другетів, які в той час володіли замком. Церква найбільш відома тим, що саме в ній у 1646 році прийняли Ужгородську унію – документ, що об’єднав із Римом Мукачівську православну єпархію.

Церква багато разів перебудовувалася, але до наших днів не збереглася, оскільки у 1728 р. вона вщент згоріла.

Церкву там так і не відновили, але матеріали використали для будівництва вже нової споруди в центрі міста. Сьогодні це Римо-Католицький храм Св.Георгія на вул. Волошина. В наступні роки крипти розграбували, тож до наших днів дійшли лише зруйновані  поховання. Пізніше залишки мурів були засипані та заросли деревами .

Власне, саме залишки мурів, артефакти  та поховання, а їх понад 100, і є предметом дослідження науковців. 

Перші розкопки на території церкви Святого Юрія тривали протягом 1978-87 років, під керівництвом С. Пеняка. З новою силою роботу відновили у 2018, коли розкопки розпочала експедиція УжНУ на чолі з Володимиром Мойжесом. Загалом за останні три роки було розкопано 210 м²!

мойзес 003

— Дискусійним залишається не тільки питання часу появи тут церкви, а і те, чи вона була парафіяльною. По-перше, церква знаходиться на пагорбі та порівняно далеко від тогочасного середньовічного поселення, а отже її розташування було досить незручним для парафіян. Але з іншого боку, розміри церкви досить значні, тому могли вмістити велику кількість людей. Відтак, окремі науковці припускають, що на території Ужгородського замку знаходяться руїни церкви павлікіанського монастиря, — пояснює Володимир Мойжес.

— За три роки розкопок вже досліджена значна площа, виявлені певні архітектурні особливості, уточнена планографія пам’ятки, встановлена стратиграфія, яка, зокрема, дала можливість встановити послідовність зведення певних архітектурних елементів храму. Опираючись на зібраний матеріал досліджень за 2023 рік, що безпосередньо пов’язуватися із функціонуванням церкви, то його можемо датувати в межах другої половини XІІІ – початку XVIII століть, — підсумовує науковець.

Археологи датують пам’ятку за віком знахідок та іншого зібраного на ній матеріалу, наприклад, не може бути церква побудована у XVII столітті, якщо у культурному шарі знайшли  артефакти, що пов’язані з функціонуванням сакральної споруди і які  датуються XV століттям. Тому, якщо аналізувати матеріал знахідок експедицій, можна датувати й орієнтовний час побудови церкви — приблизно друга половина XІII століття, а це близько 1250-х років!

Але розкопки тривають, науковці ще не завершили дослідження основної частину храму та не виявили залишки мурів ранньої церкви. Тому в майбутньому на нас чекає ще багато відкриттів, пов’язаних з цією церквою. 

мойзес 001

Загальний вигляд на руїни церкви, що на території Ужгородського замку під час археологічних досліджень у 2019 році.

Цікавий факт: крім предметів, які можна буде побачити у експозиції обласного краєзнавчого музею, археологи з’ясували, що у церкві будівельники розробили дренажну систему. Її функція — відведення можливих вод, що могли накопичуватися в криптах.

Серед цікавих знахідок — і сходи. Звичайно, вони не збереглися, адже були дерев’яними. Як науковці дізналися про це? Відшукали сліди на будівельному розчині в отворах для дерев’яних сходинок. З самого низу вмурований кам’яний блок, в якому є отвори для залізних петель від дверей, що вели до крипти. Цікаво, що в описах замку від 1718 та 1727 років детально описана і церква. Там зазначається, що схід до склепу, який слугував місцем поховання членів сім’ї Другетів, прикривався червоною мармуровою плитою з гербом роду.

Найцікавіші знахідки та їх історія

1. В одному з поховань виявлено аж три золоті персні, які відрізняються як оздобленням, так і розмірами.

мойзес 1

2. Цей медальйон зроблений з фальшивої монети, що імітує останній талер Тевтонського Ордену, випущений від імені магістра Максиміліана І. На аверсі – у центрі зображено чоловічу постать у латах та в довгому плащі, що правою рукою підтримує великий меч, з боків – шолом і щит, а на реверсі – у центрі лицар на коні, що тримає прапор, під конем дата – 1612, ще нижче герб; навколо зображено ще 14 гербових щитів з різноманітними зображеннями. Діаметр медальйона – 30 мм.

мойзес 2

3. На підлозі крипт зруйнованої середньовічної церкви Ужгородського замку було знайдено і кілька посудин XVIIІ століття. Як вони тут опинилися? Ймовірно, під час пограбування церкви. Судячи з невеликого об’єму цих посудин, грабіжники смакували з них міцні напої.

мойзес 3

4. Цю брошку XVII ст. учасники археологічної експедиції УжНУ виявили у 2018 році біля входу у крипту. Дивом непомічена грабіжниками у XVIIІ столітті! Прикраса золота, оздоблена емаллю.

мойзес 4

5. Підвіска, яка датується першою половиною XVII століття. У вигляді птаха з розкритими крилами, що сидить на гілці. На крилах наявні невеликі круглі вушка для підвішування. На всій поверхні присутні залишки емалі. Прикрашена ограненими камінцями. До нижньої частини підвішені три перлини.

мойзес 5

6. Релігійний медальйон-каплер (XVII ст.). Наразі на руїнах церкви знайшли два такі медальйони, і це єдині медальйони такого типу, виявлені на території України. Медальйон овальної форми складається з кількох елементів. Одна з  площин у вигляді металевої мосяжної пластини з одностороннім рельєфним зображенням. Іншу площину виконано з глини (фаянс), прикрита вона скляною шипкою. Обидві площини накладаються одна на одну зображеннями назовні. 

Аверс: Богородиця з Дитятком. Богородицю зображено на білому тлі, у повний зріст з Дитятком Ісусом на лівій руці. Реверс: Святі Рох і Себастьян.

мойзес 6

7. Перстень-печатку використовували для підпису важливих документів. Обов’язковий елемент — герб родини. У цьому випадку на геральдичному щиті міститься лев, що стоїть на задніх лапах, а в передніх, які витягнуті вперед, тримає невелику тварину, можливо, левеня чи вівцю. Над щитом рицарський шолом, що увінчаний короною з якої виступає ле (зображення аналогічне тому, що на геральдичному щиті). З боків дві літери F та S. Від шолома, з обох боків, спадає намет. Датується другою половиною XVI століття. Науковці ще не визначили, яка родина мала такий герб, але це точно не Другети, які на своєму гербі мали дроздів.

мойзес 7

8. Під час розкопок знайдено так багато різних монет, що з них вже сміливо можна формувати цілу нумізматичну колекцію.
Це — дві найбільш ранні середньовічні монети, що виявлені на території Ужгородського замку (матеріали 2019 р.). Датуються кінцем XI – початком XII ст. Це номінали Коломана І Арпада (1) та Іштвана ІІ (2). Вони можуть належати до часу, який передував появі церкви, але коли вже існувало на Замковій горі городище.

мойзес 8

9. Знаєте, як визначають дату знахідок, якщо там не викарбувана дата? Подивіться на цей медальйон. Він належить до знахідок пізнього етапу існування церкви. Він зроблений з мідного сплаву, круглої форми діаметром – 17 мм, з вушком для носіння. На ньому зображений Ігнатій Лойола, на реверсі – Франциск Ксаверія. Виходячи з року канонізації зображених святих (1622 р.) та руйнації церкви (1728 р.), то його можна хронологічно визначити у межах цих дат.

мойзес 9

10. Найбільш цікавою та рідкісною монетою, виявленою тут, є монета пенінг або деньє графства Голландія, карбована за правління Флоріса IV, Віллема ІІ та Флоріса V у 1222–1243–1256 рр. Ця знахідка є дуже рідкісною для території України.

мойзес 10

11. Цей кулон датують XVII століттям, знайшли його у жіночому похованні. Антрополог встановив, що жінці було 18-20 років. Слід пам’ятати, що середній вік смертності для жінок в ті часи коливається в межах 25 – 40 років.

мойзес 11

12. В одному з поховань також знайшли каблучку, де викарбувано дві долоні в жесті рукостискання. На зап’ястях рук – манжети рукавів. Аналогії добре відомі у Європі, але у похованнях є рідкісними. Зображений жест був символом заручин і шлюбу, тому можна зробити висновок — це обручка! Знайдена біля тіла молодої дівчини, з чого можна зробити висновок, що юнка з невідомих причин померла напередодні весілля.  Датується першою половиною XVII століття. 

мойзес 12

Це, звичайно, лише мала частина всього, що знайшли археологи. Усі знахідки, після їх камерального опрацювання, вивчення та складання наукового звіту, який потім здається до Інституту археології НАН України, по акту передають на постійне зберігання до Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького. 

Так, у результаті археологічних робіт експедиції УжНУ за 2018-19 роках була сформована виставка «Артефакти середньовічної церкви Ужгородського замку». Тут представлені майже всі знахідки, що були виявлені. Також частина артефактів, зокрема деякі архітектурні елементи та деталі, представлені на виставці «Фрагменти кам’яної готичної різьби замкової церкви св. Юрія». Матеріали, що нами виявлені у 2023 році, відповідно, доповнять та прикрасять ці виставки. Тож гайда до музею!)

Галина Гичка, Varosh 

Фото: Наталка Павлик, Володимир Мойжес

0 #
# археологія # розкопки на Закарпатті # храм святого Юрія