У фондах Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького знаходиться близько 200 тис. музейних предметів, які охоплюють всі епохи життя на Закарпатті — від палеоліту та до правління Другетів, від повстання Ференца ІІ Ракоці до проголошення незалежної Карпатської України, від предметів побуту графів до музиних інструментів звичайних селян.
Після прогулянки виставковими залами погляд зупиняється на десятках експонатів. Ми вибрали кілька з них, аби розповісти через них про історію Закарпаття.
Відбиток тунця одинокого. Він плавав на Закарпатті 33 млн років тому
Найдавніший експонат у музеї — відбиток риби з доісторичних часів. Це — тунець одинокий і йому 33 млн років. Відбиток знайшли у горі під час розробки у кар’єрі у селі Верховина-Бистра на Великоберезнянщині.
Як залишки морської риби опинилися на горі? Кілька мільйонів років тому на Закарпатті було море, а вже потім, внаслідок руху і зіткнення тектонічних плит тут з’явилися молоді Карпатські гори. Тож, уявіть, колись на на місці Ужгородського замку теж плавали великі риби.
Але тунець — хай і найдавніший, але точно не найбільший експонат в експозиції сектору природи.
Зріз палатана західного. Йому 360 років
Тут також знаходиться зріз найбільшого дерева на Закарпатті — платану західного. Вік дерева – 360 років, а привезли його … з околиць Ужгорода. Зважаючи на вік дерева, воно могло бути висаджене ще за часів Другетів.
До речі, у підзамковому парку росте ще один платан, ймовірно, його брат-близнюк, якого називають “платан Другетів”.
У першій половині І тисячоліття н.е. на території нашого краю поселилися кельтські племена латенської культури. Вправні у куванні заліза та виготовленні зброї, вони мали кілька поселень на території Закарпаття. Одне з них біля гір Галіш та Ловачка поблизу Мукачева почав досліджувати Тиводар Легоцький.
У замку цій культурі присвячено окрему експозицію, де можна побачити кельтські прикраси та елементи побуту. Один з найяскравіших експонатів — кельтський антеноподібний (псевдоантропоморфний) меч з Галіш-Ловачки довжиною 40 см. Окрім цього колекція включає також знайдені біля села Мала Бийгань статуетку оголеного чоловіка та вепра, які символізують колосальну силу й родючість.
Найдавніший експонат, знайдений під час археологічних розкопок на території замку — сережка лунниця (завушниця) (др.пол X ст.).
Свою назву отримала через схожість на ріжок місяця. До речі, сережці бракує елементу — дорогоцінного каменю.
Озерний замок – історична пам’ятка Берегівщини, що може стати туристичним об’єктом
Ще одна унікальна прикраса — каблучка XVIII ст., яка належала Марії Естергазі, дружині Дьордя Другета.
Після смерті чоловіка вона ще 17 років володіла Ужгородським замком та керувала комітатом Унг. Як ідентифікували перстень? Такий же зображений на офіційному портреті знатної особи. Марія похована у родинній крипті на території замку.
Колар — зовнішня чоловіча прикраса, яка характеризувала приналежність до вищого кола суспільства. Цей колар датується XVI-XVII століттями, й, можливо, належав одному з представників династії Другетів, які протягом тривалого часу були землевласниками на Закарпатті.
У XVII-XVIII ст., після поразки повстання Ференца II Ракоці, право власності на Мукачево–Чинадіївську домінію переходить до німецької династії Шенборнів. З цим прізвищем найперше асоціюється мисливський палац Шенборнів, поблизу Мукачева. У колекції Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Тиводара Легоцького є особливий експонат — шафа XVIII, яка належала графам Шенборнам.
Для вишуканої оздоби у стилі ампір майстер використав 14 порід дерева та ретельно витесав складні людські фігури. По центру шафи вирізьблена родина угорських селян у національному одязі, яка іде на сінокіс, а по боках — скульптури селяни майже в повний зріст.
Також ця шафа має характерну рису, по якій можна впізнати приналежність речі саме графам Шенборнам — лапи хижої птиці.
Шабля трансільванського князя і польського короля Степана Баторі (1576) — не бойова шабля, її функція — підкреслити статус власника. Це — справжній витвір мистецтва, адже зброя оздоблена дорогоцінним камінням та навіть портретом короля. Її викупив у звичайної ужгородки історик Тиводар Легоцький. В музеї також є опис пам’ятки, яку власною рукою зробив дослідник. Як така коштовна річ опинилася у жінки — невідомо, але те, що це унікальний, цінний та оригінальний експонат — сумнівів не викликає.
На стінах коридорів замку теж можна побачити цікаві експонати. Один із них — найдавніше фото Ужгорода, яке датується 90-ми роками ХІХ ст. Автор невідомий, але скоріш за все це було фото для угорської преси.
Обласний краєзнавчий музей — єдиний в області, який має окрему колекцію народних інструментів. Експозицію створив Віктор Шостак, який грав у ансамблі “Ужгород”. У колекції є і незвичайна трембіта — колядниця.
Непримітна і маленька, порівняно з іншими трембітами, але особлива через своє призначення — її використовували раз на рік, коли йшли колядувати по хатах.
- Унікальні фото ромок-келделарі оприлюднив фотограф Михайло Дорогович
- Історична пам’ять: що робити, щоб наші діти не забули нашу боротьбу
- 5 історій про Перечин в Музеї однієї вулиці
Галина Гичка, Varosh
Фото: Наталка Павлик
Не пропускайте цікаве з життя Закарпаття! Читайте більше в наших соцмережах — Facebook, Instagram та Тelegram.
