Протягом 4 місяців вимушено переміщені особи та ті, хто працює з ними, мали можливість побувати на заняттях з арттерапії в Ужгороді.
Основна мета проєкту “Ужгородський інтеграційний центр” — зменшити рівень внутрішньої напруги, психологічно розвантажити, а також сприяти знайомству та інтеграції з місцевими жителями громади.
Арттерапія: допомогти через малюнок
Ужгородський молодіжний інтеграційний центр було засновано ГО “Простір молоді” навесні минулого року. Власне, сама організація діє вже 9 років і за цей реалізувала кілька проєктів, спрямованих на розкриття потенціалу молоді Закарпаття. Зокрема, протягом 2020-22 років запустила мережу молодіжних хабів у громадах області.
— З початком повномасштабного російського вторгнення ми вирішили використати свій досвід роботи з молоддю та разом з партнерами зі Львова, Чернівців та Івано-Франківська створити мережу інтеграційних центрів на Заході Україні, — каже Аліна Шимон, керівниця центру.
Зараз центр розширив сферу своєї діяльності та працює не тільки з молоддю, а й з іншими групами вимушено переміщених осіб.
Останній проєкт пов’язаний з психологічною допомогою через арттерапію — терапію мистецтвом.
Це метод психотерапії, який дозволяє з допомогою творчості пережити внутрішні конфлікти, тривогу, страхи, що турбують людину. Арттерапія підходить не лише дітям, а й дорослим.
Під час заняття психолог не розпитує учасників, що з ними відбувається чи що вони відчувають, а натомість створює умови, в яких кожен може самостійно обрати творчий інструмент для самозцілення. Це підхід, в якому зцілює процес, а не результат.
— Арттерапія допомагає зняти напругу завдяки тому, що ми працюємо монотонно, і поки концентруємося на малюнку, наприклад, коли розмальовуємо дрібні деталі мандали, не маємо часу думати про щось інше, окрім поточної діяльності, — каже психологиня Наталія Боднар. — Водночас треба розуміти, що це не універсальний спосіб. Інколи така надмірна концентрація, яка вимагає зосередженості та уваги, може ще більше роздратувати. Тоді можемо використати, наприклад, експресивне малювання, де у прямому сенсі “виливаємо” фарбою свої емоції.
“Поверніть рутину у своє життя”
В рамках проєкту відбувалися не тільки майстер-класи, а й групові заняття з психологинею Наталією Бондар. Зараз спеціалістка окремо проводить терапію для тих, хто пережив травматичні події.
Пані Наталія відзначає, що заняття з арттерапії також допомагають повернути рутину, а отже і стабільність у життя вимушено переміщеної особи:
— Зараз найбільше людей тригерить не тільки наявність зовнішньої небезпеки, як-от ракетні обстріли, а й внутрішньої нестабільності. Йдеться про відповідь на питання: “Що я буду робити завтра? Де я буду через тиждень?”.
Стабільності можна досягти рутиною. Тому намагайтеся якнайбільше планувати все — від візитів до стоматолога та перукаря до занять з арттерапії — це дасть ґрунт під ногами й впевненість у завтрашньому дні, — радить психологиня.
Підсумками занять організатори та учасники задоволені.
— Проєкт вважаю успішним та потрібним, бо на всі наші заходи приходило дуже багато людей, інколи всі охочі навіть не вміщалися у кімнату. Хоч проєкт підходить до завершення, але ми б його з радістю повторили, бо такі заходи мають відгук, — розповідає Аліна Шимон.
— З наших відвідувачів, які ще з минулого року ходили на заходи у Центр, ніхто не повернувся додому, бо більшість — з тимчасово окупованих територій або з тих, де зберігається велика ймовірність ворожих обстрілів. Тому маємо подбати, аби вони успішно інтегрувалися на новому місці. Я читаю відгуки й розумію, що хоча б наші постійні відвідувачі (а це біля півсотні людей) мають на Закарпатті місце, де почувають себе в спокої та безпеці.
- З боблевешем та лемківськими піснями: як вимушені переселенці пізнають Перечин та Закарпаття
- “Громада мусить робити свій внесок у Перемогу, ми даємо прихисток”: історія інтеграції та співпраці з Тячева
- Як херсонці вивчали угорську мову та закарпатський діалект. Історії людяності та співпраці у Батівській громаді
Галина Гичка, Varosh
Фото зі фб-сторінки ГО “Простір молоді”
Не пропускайте цікаве з життя Закарпаття! Читайте більше в наших соцмережах — Facebook, Instagram та Тelegram.
