Life

Спростовуємо стереотип: в Ужгороді всі говорять російською або угорською, української дуже мало

26 Жовтня 2023 510

Стереотип — це усталений шаблон мислення, забобон, який як правило, не має безпосереднього відношення до реальності. Тобто, це спрощене розуміння діяльності. Часто через стереотипи формуються упереджене ставлення до різних суспільних груп — етнічної, релігійної спільноти, професійної спільноти, населення міста чи країни тощо, тому їх необхідно спростовувати.

У рамках міжредакційного челенджу “Міфологія українських міст” (#міжнамимістами) від VoxCheck ми спростуємо один зі стереотипів про Ужгород. 

Стереотип про не українськомовний Ужгород

Ми опитали наших читачів на фейсбуці, і виявилося, що одним з найбільш поширених стереотипів про Ужгород є те, що тут ніби то мало української, всі говорять російською або угорською. Нібито це пов’язано з угорським впливом тут, а після початку повномасштабного — приїздом значної кількості вимушених переселенців з російськомовних регіонів.

Спростовуємо.

Напевно, будь-хто, хто хоч раз був в Ужгороді, здивується цьому стереотипу. Звичайно, на вулицях найзахіднішого українського обласного центру можна почути різні мови, в тому числі й російську, угорську, а ще романі (ромська мова), англійську та хінді (переважно від студентів з Індії, які навчаються в УжНУ).

Але, без сумніву, найчастіше тут звучить українська мова та її неповторний закарпатський діалект. Визнаємо, часто досить незрозумілий для тих, хто не чув його раніше.

Але будьте певні, до кого б з ужгородців ви не звернулися українською — в установі, кафе чи на вулиці — вас всі зрозуміють.

І це не тільки наша думка, як ужгородців. Це статистика.

Kids

Фото: Сергій Денисенко

Мова цифр: скільки людей розмовляють українською

  1. За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року, 77,55% ужгородців вважали рідною мовою українську, 12, 4% — російську, 7,03% — угорську.
  2. За підсумками аналітичного огляду «Становище української мови в Україні у 2014-2015 роках», що базується на даних державної статистики, соціології та власних моніторингових досліджень, здійснених волонтерами в усіх регіонах України, яке оприлюднив рух «Простір свободи», 79% ужгородців розмовляють українською вдома. Тоді, у 2015 році, Ужгород посів сьоме місце з-поміж обласних центрів України за результатами опитування.
table_a
  1. У 2020 році на Закарпатті пройшов форум розвитку Закарпатської області Re:Open Zakarpattia. У рамках цього форуму протягом 24 серпня – 6 вересня 2020 року Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Центром політичної соціології опитали 1000 мешканців Закарпатської області. Це перше настільки масштабне та глибоке опитування в Закарпатській області за останні 10 років, наголошують у Фонді «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва. Дослідження не показало, що на Закарпатті існує ворожнеча на мовному чи національному ґрунті.

До того ж, з 16 січня 2020 року в Україні почала діяти норма закону про мову, яка передбачає першочерговість обслуговування споживачів в Україні саме українською мовою. Відтоді із Закарпаття не надійшло жодної скарги щодо порушення цієї норми закону, — це у 2021 році підтвердив у коментарі мовний омбудсмен Тарас Кремінь.

Це дещо дисонує з доволі популярною думкою про те, що у найзахіднішій області України представники нацменшин (угорської, румунської, словацької чи інших), мовляв, не володіють українською та виступають проти її вивчення та використання.

Чи став Ужгород російськомовним після переїзду сюди вимушених переселенців з російськомовних регіонів?

Ми не натрапили на дослідження, які б хтось проводив по цій темі від 24 лютого 2022 року. Але ми запитали мовознавицю, професорку кафедри соціології та соціальної роботи УжНУ Галину Шумицьку.

— Внутрішні переселенці, а їх в Ужгороді близько 70 тисяч, приїхали з різних регіонів, переважно східних та південних. І вони переважно російськомовні в побуті. Що я маю на увазі? Більшість із них знають українську і майже вільно нею спілкуються в офіційних комунікативних ситуаціях чи просто з малознайомими українськомовними. У своєму ж середовищі все одно надають перевагу російській.

Йдеться переважно про мовну звичку, вироблену роками, а не якісь ідеологічні чи мовні упередження, якщо говоримо про дорослих. Діти й молодь вчаться швидко й української, й англійської. Правда, трапляються випадки, коли навіть літні люди приймають рішення про цілковитий перехід на українську, навіть змінюють свої імена (щоб відмежуватися від старого життя і пов’язаного з ним травматичного досвіду).

Такі висновки роблю на основі соцопитувань методом глибинних інтерв’ю, які разом з колегами записуємо, опитуючи охочих розповісти про свій мовний досвід. Питальник розроблений у рамках міжнародного наукового проєкту, спрямованого від початку роботи на опитування представників національних спільнот, які проживають на Закарпатті. Коли ж почалося повномасштабне вторгнення, було прийнято рішення, причому зі згоди наших європейських партнерів, про те, що цільовою аудиторією стають внутрішні та зовнішні переселенці. Ще дві наукові групи працюють в Україні (Ізмаїлі та Києві), інші дослідники – у різних європейських країнах.

— Що б я хотіла зауважити: ця ситуація певним чином вплинула на місцеве населення. Якщо до війни практично кожен закарпатець переходив на мову співрозмовника, якщо знав її, то тепер ця звичка ввічливості не поширюється на російську. Тобто навряд чи хтось зробить зауваження російськомовній людині, але говорити продовжить по-своєму.

Звідси висновок наступний: Ужгород — місто українськомовне, будь-хто, хто спілкується тут українською, порозуміється.

Гичка Галина, Varosh

Фото: з мережі

Читайте більше про людей, які надихають, в наших соцмережах — FacebookInstagram та Тelegram.

0 #