Великдень ось уже на носі… Чи ні? Коли відзначатимемо – 31 березня чи аж 5 травня? Чому після переходу на “католицький календар” знову святкуємо нарізно та ще й із таким відривом? Varosh спробував розібратися в особливостях святкування Пасхи, бо тут не минулося без історичних колізій.
1 вересня 2023 року православна та греко-католицька церкви України перейшли з юліанського на новоюліанський календар (тобто вдосконалену форму юліанського календаря). З цим переходом православні християни східного обряду та греко-католики України Різдво святкують 25 грудня, а не 7 січня, День Святого Миколая – 6 грудня, а не 19 грудня, Водохреще – 6 січня, а не 18 січня, Покрову – 1 жовтня, а не 14 жовтня. При цьому на Великдень та інші свята, дати яких визначаються за місячним календарем (т.зв. рухомі свята), це рішення не впливає.
Трохи історичних та астрономічних моментів
Щоб розібратися в усіх тонкощах визначення цих рухомих свят, ми звернулися до отця Романа Фігаса, директора Інституту екуменічних студій Українського католицького університету.
Освячення великодніх кошиків в Ужгороді
Він пояснив, що для того, аби зрозуміти цьогорічну таку велику різницю в часі святкування Великодня католиками (для яких Великдень буде вже незабаром, 31 березня) та православними і греко-католиками (які святкуватимуть Пасху 5 травня), потрібно заглибитися на 100 назад. Тоді, у травні 1923 року, у Вселенському патріархаті відбувся конгрес православних східних церков, на якому обговорили календарне питання і ухвалили рішення про реформу. Щоб усунути вади як юліанського, так і григоріанського календаря, вирішили запровадити календар, розроблений сербським астрономом Мілутіном Міланковичем. Рішення ухвалили без згоди трьох східних найстаріших після Константинопольського патріархатів: Александрійського, Антіохійського та Єрусалимського, представники яких відмовилися бути присутніми на конгресі.
— Внаслідок переходу православні церкви змістили святкування всіх нерухомих свят, таких як Різдво, Стрітення, і святкували їх разом із католиками. Але оскільки в той час було багато протестних рухів, які виступали проти зміни календаря, то вони не наважилися так радикально впроваджувати зміни і вирішили, що в плані святкування Великодня вони користуватимуться ще старим календарем… На цей новий календар перейшла більшість православних церков світу, крім росії та сателітів.
У святкуванні Пасхи не відбулися зміни тому, що це свято – рухоме і визначається за астрономічним календарем, тобто його святкують у першу неділю після першого повного місяця від весняного рівнодення. Таке рішення ухвалили на першому Нікейському соборі у 325 році. До Юліанського календаря прив’язана стара методика визначення дати Великодня (т.зв. Пасхалія), яку в 325 році затвердив Нікейський собор тоді ще єдиної церкви.
— І тут питання – коли ми визначаємо весняне рівнодення? При його вирахунку православні церкви використовують старий календар і цього року рівнодення вони визначили у квітні. Ще додається 4 дні, щоб часом не святкувати Пасху разом з юдеями. Тому так і стається, що іноді Пасха не в першу неділю після першого повного місяця від весняного рівнодення, а в другу чи третю, – пояснює отець Роман.
Дипломатія в дії, або з екуменічних мотивів
Чому православні церкви визначали рівнодення по-старому? По-перше, через бажання уникнути загострення відносин зі “старокалендарниками”. По-друге, їм було вигідно розділити католицьку Пасху від православної через легенду про сходження Благодатного вогню в єрусалимському храмі Воскресіння Господнього, яке стається на православний Великдень, а не на католицький. У той час для православних це було доказом правдивості віри. Тепер ми розуміємо, що це обряд запалення свічок, це підтвердили багато православних дослідників.
Минулого року православні та греко-католицькі церкви зробили дуже важливий перший крок, і добре, що зробили його разом в один і той самий рік – перейшли на новий календар принаймні по нерухомих святах. Бо і люди вже були готові до цього, був дуже потужний запит від суспільства, важливо підтримувати високий градус цієї дискусії, щоб стимулювати наших лідерів переходити на новий календар.
Спростовуємо стереотип: в Ужгороді всі говорять російською або угорською, української дуже мало
— Тепер усі православні церкви святкують Великдень 5 травня, – каже отець Роман, – крім фінської, вона святкує разом із католиками. Для греко-католицької церкви не проблема перейти повністю на нове святкування, більшість греко-католицьких церков у світі святкують Великдень за новою Пасхалією, тобто 31 березня. Чому в Україні не перейшли на неї – бо більшість церков в Україні – православні і було би трохи сумбуру в суспільстві. Ми хотіли зберігати цю єдність. Але ми повинні про це говорити – про те, щоб усім разом перейти на спільне святкування за новою Пасхалією.
Надія є
Отець Роман Фігас пояснив: наступного року виповнюється 1700 років із часу проведення Першого Вселенського собору в Нікеї. Саме цей собор дав поштовх для створення єдиного механізму, прийнятого всіма церквами, у вираховуванні дати святкування Пасхи. Єдине, що церкви визначають весняне рівнодення іншим способом.
Тоді Папа Римський Франциск та Вселенський патріарх Варфоломій говоритимуть про те, щоб була створена певна комісія, яка розглядатиме питання спільної Пасхалії для західної та східної церков. Дуже добре, що між Римом і Константинополем відбуваються дискусії і надія, що буде знайдена можливість для спільного святкування, є, – каже отець Фігас.
— Пасха – це найбільше християнське свято, і коли християни святкують його окремо, то це є свідченням нашої незрілості. В українському контексті наш Інститут екуменічних студій ще з 2009 року проводив серію конференцій про єдину дату святкування Пасхи. Тому вже конкретні механізми вироблені, і календар – це не догматична річ, яку не можна порушити, важливо правильно вираховувати весняне рівнодення за астрономічним календарем. І в Україні важливо, щоб ми робили це всі разом.
«Червений Шаркань»: як на горі під Мукачевом китайський чай вирощують
Греко-католики Закарпаття святкуватимуть Великдень 31 березня
Таке рішення Мукачівської греко-католицької єпархії (МГКЄ) пояснюється просто. По-перше, єпархія, так уже склалося історично, напряму підпорядковується Апостольському престолу та Папі Римському, а не УГКЦ. Її окремішній статус історично обумовлений існуванням у відмінних політичних умовах, ніж решта греко-католиків України. Мукачівська єпархія є матірною для Словацької та Угорської греко-католицьких церков, а також для Пітсбургської митрополії в США та частково для Крижевацької єпархії в Хорватії.
— Понад рік у нас працювала комісія, була створена єпархіальна група, і ми вивчали питання переходу до нового календаря, – розповів Varosh речник МГКЄ о.Владислав Ігнатишин. – Зрештою, греко-католики Закарпаття, переходячи на новий календар, проголосували за те, що будемо робити із Пасхалією – чи ми її залишаємо новоюліанською за помилковим календарем, чи ми її переводимо на новий календар, григоріанський, як це зробили вже у світі. Понад 90% наших парафій проголосували за те, щоб ми переходили повністю. З екуменічних мотивів, щоб залишатися в Пасхалії разом із православними, греко-католицька церква України не перейшла на нове святкування Великодня.
“Одна звичайна батарейка може забруднити 15 м² ґрунту” — екоактивістка Анна Сабадош
МГКЄ розуміє, – каже він, – що новоюліанський гібридний календар для багатьох церков є перехідним календарем, тому що навіть у тих церквах, які залишилися святкувати Великдень за Новоюліанським календарем, розуміють, що доведеться колись визнати помилковість цього календаря. Оскільки йдеться про помилкову точку відліку – визначення весняного рівнодення, МГКЄ вирішила дотримуватися визначення за астрономічним календарем.
Отець Владислав пояснив ще два важелі в ухваленні такого рішення: більшість закарпатської молоді навчається у вишах в країнах Європи і на пасхальні канікули приїжджає додому саме тепер, 31 березня. Ніхто не скасовував аспектів спільного, родинного святкування Великодня, – каже речник. – Тому, переходячи на григоріанське святкування Різдва, було вирішено перейти і у святкуванні Великодня.
— До того ж ще 100 років тому угорськомовні парафії нашої єпархії вже перейшли повністю на григоріанський календар. Тобто сегментарно частина вірян єпархії – повністю святкують церковні події за григоріанським календарем. Тому ми зробили більш радикальний крок, буквально кілька парафій залишилися, які святкують за старим календарем, і ми готові вітати їх і святкувати з ними разом, – сказав о.Владислав.
- Файта діє: Як школярі у закарпатському селі молодіжний простір організували
- Куди піти у Новому районі в Ужгороді: кафе, ресторани та паби
- “Будемо плести сітки доти, доки триває війна”. Волонтерка Тетяна Гончар про створення маскувальних сіток і відповідальне волонтерство
Зоряна Попович, Varosh
На фото Сергія Денисенка святкування Великодня у різні роки
Не пропускайте цікаве з життя Закарпаття! Читайте більше в наших соцмережах — Facebook та Instagram
