«Хочете кави? Чи, може капучино? А ще у нас є десерти та печиво!» – підіймається на зустріч зі стільчика привітна усміхнена дівчина Тетяна, щойно заходиш у нову майстерню-кав’ярню по вул.Цегольнянській в Ужгороді. Цей світлий заклад, де Таня з перших секунд приязно зустрічає відвідувачів, має символічну промовисту назву – «Янгол». І в цій назві криється глибокий зміст нового закладу: кав’ярня – інклюзивна, і гостям тут замовлення приносять особливі ясні люди.
Інклюзивна кав’ярня «Янгол» відкрилася в Ужгороді 9 червня. Вона працює як одна з майстерень Благодійного фонду «Карітас Закарпаття». Тут клієнтів обслуговують вихованці центру фонду, яких тут називають «студентами». Адже новій справі вони саме безоплатно вчаться, як і вчаться іншим ремеслам в інших майстернях центру.
«Хочете кави? Чи, може капучино? А ще у нас є десерти та печиво!» – питає Тетяна
На базі закладу вже діють майстерні з бісероплетіння, свічкарства, вишивання. Нині у центрі займається 22 людей з ментальною інвалідністю. Хтось відвідує його щодня, хтось – лише пару разів на тиждень.
Минулого року у центрі почали думати над новими форматами залучення вихованців до інших видів діяльності й розширення їхніх навичок, розповідає керівниця Благодійного фонду «Карітас Закарпаття» Ольга Принцовська.
Ольга Принцовська
Інклюзивну майстерню-кав’ярню вирішили відкрити, оглядаючись на сталий європейський досвід.
Парох Свято-Преображенського греко-католицького храму Василь Бушко каже: в Європі такі заклади давно і успішно працюють, допомагаючи людям з ментальною інвалідністю бути при справі, відчувати себе потрібними та формуючи нормальне сприйняття їх у суспільстві.
«Все починається з дому: щоб батьки могли прийти сюди з дитиною випити каву, щоб дитина бачила і розуміла, що всі ми є різні. І ми маємо розуміти, приймати одне одного і не боятися, спілкуватися. Людина, яка народилася іншою, не є небезпечною, її інакшість – це лише її особливість», – пояснює Василь Бушко.
Отець Василь Бушко
В інклюзивній кав’ярні відвідувачам пропонують напої – каву, чаї, лимонади та подають смачненьке до них – тістечка, печиво та десерти. До кожного замовлення поруч із кавою подаються «фірмові» маленькі печивка у вигляді крила.
Вишукані торти й десерти тут готує професійна кондитерка, адже виготовлення оздоби й прикрас для таких виробів потребує спеціальних вмінь та хисту. На тих етапах, де це можливо, «студенти» вкладають і свою частку роботи: розкачують тісто, збивають вершки, формують печиво. Однак основним їхнім завданням є виніс замовлення відвідувачам, обов’язково – за всіма правилами: з посмішкою, добрим словом, спілкуванням та відповідною подачею. Всім тонкощам цієї справи «студентів» попередньо навчали. Але й зараз допомагає і скеровує їх на цьому шляху адміністраторка кав’ярні Надія Федаш.
У кав’ярні «студенти» практикуються позмінно й за графіком, по 2-3 години. Одночасно в закладі всередині можуть прийняти понад 20 відвідувачів. Для тих, хто бажає випити кави просто неба, є 2 столики на подвір’ї. У перспективі, коли віднайдуть фінансування, тут планують облаштувати ще внутрішній дворик, де батьки зможуть посидіти з дітками.
Василь подає замовлення відвідувачам
«Дороблятимемо в міру того, як матимемо кошти. Бо зараз дуже важко: у Європі вже налагоджений механізм соціального підприємництва, а у нас поки на державному рівні він не працює. Тож усе залежатиме від того, як підтримають ідею містяни. Якщо будуть відвідувати, тоді ми зможемо рухатися. Треба розуміти, що йдеться саме про підтримку наших людей з інвалідністю в тому, що вони роблять. Буде вже добре, якщо ми зможемо зі внесків відвідувачів хоча би закривати питання комунальних послуг», – каже отець Василь Бушко.
Окрім як із фінансуванням, великий брак у центрі й на людей, які б тут займалися з людьми з інвалідністю. Адже оплата за цю працю не передбачена, все відбувається на волонтерських засадах.
Виготовлена в одній із майстерень свіча
Інклюзива кав’ярня “Янгол” – не перший такий особливий заклад на Закарпатті. Уже понад пів року схожа майстерня-кав’ярня під назвою “Косиця” працює у Вільшанському будинку-інтернаті.
«Косиця» у Вільшанах відкрилася 19 грудня, і з того часу стала одним із улюблених місць для кавування у місцевих та туристів, що приїжджають чи то на Вільшанське водосховище, чи мандрують областю, розповідає комунікаційниця Благодійної організації «Благодійний фонд «Комітет медичної допомоги в Закарпатті» Катерина Ірха.
«Раніше майстерня працювала три дні на тиждень, але через значний попит, попередньо узгодивши таку можливість із підопічними, графік роботи перевели на 5-денний. Нині вихованці інтернату, що працюють у «Косиці», вже мають своїх постійних відвідувачів, знають, хто з гостей яку каву п’є», – каже Катерина.
Понад пів року працює інклюзивна кав’ярня “Косиця” у Вільшанах
За її словами, на досвіді роботи «Косиці» сьогодні можна упевнено говорити про те, що такі заклади є однаково корисним як для людей з інвалідністю, які в них працюють, так і для розвитку суспільства загалом.
«Безумовно, у вихованців є багато друзів в інтернаті, які, до слова, теж залюбки відвідують «Косицю». Але працюючи в майстерні-кав’ярні, підопічні спілкуються з іншими людьми: для них це можливість постійної нової соціалізації, розширення кола знайомств і комунікації – розповідає комунікаційниця. – У «Косиці», крім іншого, представлені вироби інших майстерень. Пакуючи їх у подарунок, підопічні бачать, що їхні вироби користуються попитом, відчувають свою причетність і важливість».
Що стосується відвідувачів, то Катерина з особливою втіхою відзначає: гості «Косиці», на щастя, зрозуміли місію закладу, радо навідуються сюди та слідкують за життям кав‘ярні у соціальних мережах.
«Це все – про свідомість, про громадську освіту. Важливо, щоб люди приходили в такі заклади – що в Ужгороді, що у Вільшанах – для того, щоб зрозуміти: кожна людина може бути корисною, кожна людина заслуговує на те, щоб самовиражатися, здобувати необхідний рівень самоактуалізація», – каже Катерина Ірха.
Вихованці будинку-інтернату, що практикуються у майстерні-кав’ярні “Косиця” у Вільшанах
Такі заклади, як «Косиця» чи нещодавно відкритий «Янгол» – ще один великий і важливий крок на шляху до побудови інклюзивного толерантного усвідомленого суспільства, каже психологиня, консультантка інклюзивно-ресурсного центру Мирослава Фельцан.
За її словами, інклюзивні кав’ярні дозволяють долати вкорінені стереотипи стосовно людей з інвалідністю, роблять їх більш видимими і дають їм можливість здобувати нові навички.
«У своїй практиці я часто бачу, що суспільство поки тільки вчиться нормально сприймати людей з інвалідністю. Досі часто можна зустрітися з упередженнями, мовляв, люди, що мають ментальні чи фізичні порушення, не здатні приносити користь суспільству. Тому діти з особливими освітніми потребами, закінчуючи школу, як правило не можуть працевлаштуватися. Натомість інклюзивні кафе цілковито руйнують багаторічні стереотипи, доводячи: ні фізичні, ні ментальні відмінності не є перешкодами для нормальної комунікації та роботи», – каже Мирослава Фельцан.
Праця в інклюзивних кав’ярнях, зазначає психологиня, сприяє адаптації та соціалізації людей із інвалідністю і дає їм можливість не зупинятися у власному розвитку. Адже в процесі роботи вони налагоджують взаємозв’язки не лише всередині вузької спільноти, але й з широким колом людей з числа відвідувачів.
«Вони отримують новий життєвий досвід, виходять зі свого «кокона» і завдяки долученості до суспільного життя відчувають відповідальність, що виконують свою функцію у суспільстві, – зазначає Мирослава Фельцан. – Суспільство, своєю чергою, бачить: інвалідність – це не якийсь вирок, що виводить поза межі спільноти. Ці люди такі самі повноцінні члени громади, які хочуть і можуть бути корисними і готові робити для цього те, що їм під силу».
У майстерні-кав’ярні “Янгол” чекають на відвідувачів
… Зараз у центрі, при якому працює майстерня-кав’ярня «Янгол», триває облаштування 10 кімнат на мансардному поверсі для проживання. Коли роботи будуть завершені, вихованці центру зможуть тут оселитися, а вдень – займатися у майстернях.
Питаю, як нині, за кілька днів після відкриття, сприймають свою нову залученість у процес «студенти». «Хвилюються, переживають», – з доброю усмішкою відповідає парох.
«Для них це новий досвід – спілкування з людьми, яких вони не знають, яких вперше бачать. Тому важливо, щоб люди, які відвідуватимуть кав’ярню, усвідомлювали, до кого вони йдуть: до людей, які не завжди можуть висловитися, які мають інший вигляд. Але ми мусимо це приймати і розуміти. Мусимо змінювати нашу свідомість і нарешті приймати таких самих людей, як ми, які відрізняються лише тим, що мають інвалідність», – каже Василь Бушко.
У майстерні-кав’ярні можна випити каву на подвір’ї
Інклюзивна кав’ярня «Янгол» працює за адресою: вул.Цегольнянська, 1.
Графік роботи:
понеділок-субота – 8:00-17:00
неділя – 11:00-17:00.
- Завдяки твоїй підтримці наша команда створює ще більше важливих матеріалів. Підтримай нашу роботу — долучайся до спільноти Varosh.
Інтер’єр інклюзивної майстері-кав’ярні
Тетяна Клим-Кашуба, Varosh
Фото з Фейсбук-сторінок Ужгородcької міської ради та Свято-Преображенської Парафії м. Ужгород
Не пропускайте цікаве з життя Закарпаття! Читайте більше в наших соцмережах — Facebook та Instagram.
