Після публікації нашого спецпроекту Коріння: багатонаціональне Закарпаття в історіях незвичайних людей, багато читачів в обговореннях статті на різних ресурсах, особливо у Fecebook, питали – як дослідити власне походження, свій родовід, куди звертатися? Ми провели невеличке дослідження питання, результатами якого і ділимося з читачами.
З чого почати? Як правило, першим достовірним джерелом інформації є свідоцтво про народження, у котрому вказані основні початкові дані, а також домашній архів з різними документами. Поринаючи у перегляд сімейних документів, аби взнати всі таємниці своїх пращурів, кожна річ, акт, фотографія з написом на зворотній стороні, хресний лист, де вказана дата хрещення, віросповідання, свідоцтво про смерть – стають не просто згадкою, а джерелом такої необхідної хоча й, на перший погляд, зовсім не важливої інформації. З часом ці дрібниці можуть допомогти скласти цілісну картину сімейної історії.
Перш ніж розпочати власне дослідження, радимо вам переглянути наше відео.
Зібравши всі доступні у рідні свідоцтва прямуємо у РАЦС. Виявляється, цей державний орган надає значно більший перелік послуг, ніж ми уявляли. Не забуваймо, що вся інформація, старша 75 років віддається в архіви і у РАЦСі можемо її не шукати. В той самий час деякі церковні метрики велися таким чином, що одна книга використовувалася п’ять років, тобто за збігу обставин вона може бути як у РАЦСі, так і в архіві. Отримати інформацію про своїх предків у РАЦСі можна за наявності документів, що посвідчують ступінь родинного зв’язку. Це паспорт для отримання копії свідоцтва про народження батьків, копій документів бабусі, дідуся.
Витяг з Єдиного державного реєстру коштує 73 гривні і видається, як правило, у день звернення, максимум – протягом доби. Це стосується всіх даних у межах України, тобто, якщо бабуся народилася десь на сході країни, РАЦС сам віднайде необхідні документи, у вас нема потреби їздити за ними.
Приємною несподіванкою стало те, що за потреби, отримати схожі документи з-за кордону теж можна через РАЦС, заповнивши анкету про надання допомоги у цивільних, сімейних, та кримінальних справах. Так як у цьому випадку запит виконується через Головне управління юстиції, Міністерство закордонних справ, строки виконання досить тривалі – по декілька місяців.
Отримавши відносно легко і за смішні гроші інформацію із РАЦСу, переходимо до наступного, детективно-пригодницького етапу. Отут стає зрозумілим, чому люди, які можуть собі дозволити це фінансово, цей етап досліджень доручають фахівцям у цій сфері. Справа зовсім не в тому, що процедура отримання інформації у державному архіві дорога, вартість та сама, що й у РАЦСі – 73 гривні, але згадаймо історію Закарпаття і все стає зрозумілим. Угорщина, Чехословаччина, СРСР, Україна, якщо ще додати різні релігії, то вимальовується досить сумна картина – навіть архів словацької частини Чехословаччини знаходиться у Празі. От і виходить, що частина церковної метрики однієї сім’ї може бути у нашому обласному архіві, частина у Соболч-Сатмарському Угорщини, ще частина у Празі, або у церковних записах греко-католицької, римо-католицької, реформатської, православної церков.
Багато інформації при змінах влади, переходу церков з рук у руки різних конфесій просто було втрачено назавжди. Зі слів фахівця закарпатського державного архіву, у них є можливість допуску для роботи з документами не службовців закладу, але без необхідного досвіду ефективність такого пошуку інформації дуже низька.
Тому ще раз нагадаємо – чим більше різноманітних документів, записів ми підготуємо перед візитом у архів, тим менше часу буде витрачено на пошук, тим більша вірогідність отримати глибоку, правдиву інформацію.
Враховуючи ці складнощі, стають зрозумілими довгі строки виконання запитів у архівах. З церковною метрикою, тою, що зберігається безпосередньо у церквах, теж буває складно. Якщо деякі довідки церква просто зобов’язана видавати, то сидіти днями вишукуючи необхідні комусь дані, у них просто нікому. Хтось з священиків дозволить самому шукати, хтось навіть не захоче про це говорити. І не забуваймо головне – це кропітка, але цікава робота, що може тривати довгими роками, дати несподівані результати та потягнути багато грошей з сімейного бюджету.
Фото: урок в одній зі шкіл штату Каліфорнія, на якому діти створюють своє родинне дерево
В першу чергу її застосовують, коли є необхідність довести батьківство, або в судових справах, як доказовий матеріал. Останнім часом все популярнішим стає даний вид експертизи для визначення свого етнічного походження. ДНК-експертиза досліджує аутосомні хромосоми, тобто ті, котрі ми успадковуємо наполовину від матері та наполовину від батька. Теоретично вона визначає етнічний склад у відсотках кожної етнічної групи. З іншого боку, хтось з вчених вважає, що насправді ці дослідження, в першу чергу, показують історію мандрів предків у минулому і географію їхніх переміщень планетою, накопичення генетичних варіантів різних регіонів, а не приналежність до якогось етносу.
В Україні такі експертизи не проводяться, як правило цим займаються філії зарубіжних лабораторій. У будь-якому випадку, варто обирати лабораторії, що володіють найбільшими базами даних генетичного матеріалу. Більшість спеціалістів вважає, що найкращі – лабораторії США. Для проведення експертизи достатньо самостійно взяти мазок з внутрішньої сторони щоки і відправити поштою у пристосованому для цього листі. Як правило, через два-три місяці ми отримуємо результати досліджень з відсотковим розподілом етнічного походження. Зазвичай до результатів додається географічна мапа, що показує звідки походять наші пращури.
За бажання, за додаткову плату, лабораторія може надати інформацію з порівнянням результатів інших тестованих, тобто допомогти знайти потенційних родичів. Вартість цих експертиз у середньому 50-300 доларів. У результатах може бути купа несподіванок. Вже заради цього варто це зробити.
І ще цікавинка – з останніх тенденцій у цій сфері. Вчені прогнозують появу ДНК-папараці – людей, що будуть здобувати генетичний матеріал відомих людей, котрий у майбутньому можна за нагоди вигідно продати. Наприклад, про популярну співачку Мадонну відомо, що вона утримує бригаду прибиральників, яка знищує всі сліди її перебування у готелях, та інших місцях. Хоча лабораторії дають якісь гарантії, про неросповсюдження результатів і знищення невикористаного матеріалу, ніхто не знає, що там коїться насправді.
Корисні лінки: