Якщо після прочитання заголовка ви подумали «Та ну, це щось за межами реальності», або у вас закралася думка про те, що здорове партнерство в такій кількості неможливе – цей матеріал трапився вам, аби спростувати поширену шаблонність.
«Container», або магазин без продавця – проєкт, над запуском якого працювали 20 підприємців, які інвестували свої кошти, досвід, знання та вміння й реалізували в Ужгороді нетиповий і новий для міста й регіону бізнес. І перший «Container» уже чекає на відвідувачів у Боздоському парку. Спойлер: перший, але не останній.
Стартап реалізовували партнери, учасники й амбасадори Міжнародної бізнес-спільноти Board, представництво якої вже понад три роки успішно розвивається на Закарпатті. «Container» – це магазин, у якому немає продавця й загалом відсутній людський фактор, а придбати тут можна каву, напої та різноманітні снеки. Працює він цілодобово.
Ми поспілкувалися з партнерами й операційним директором проєкту, щоб розповісти, про що «Container», як виникла ідея, у чому цінність та, власне, чому цілих 20 інвесторів.
Звідки взявся «Container»
Василь Ябрик, партнер Міжнародної бізнес-спільноти Board Закарпаття та інвестор проєкту
«Кілька років тому, за кордоном, я вперше відвідав магазин без продавця. Цей формат мені запам’ятався і я зрозумів, що в Україні схожої бізнес-ідеї немає. Є вендингові апарати, розміщені у різних локаціях. Але на одній торговій площі окремих контейнерів немає.
Ми взяли це за основу, але видозмінили на свій лад. До прикладу, за кордоном ця бізнес-модель полягає в оренді приміщення до 20 м² з розміщенням там вендингових апаратів.
Ми пішли іншим шляхом і взяли морський контейнер. Це дасть нам змогу протестувати різні локації на предмет залученості й зручності для клієнта. Якщо ми б вклали кошти у ремонт певного приміщення, яке з часом не підійшло б нам, то перемістити його ми вже нікуди не змогли б. А морський контейнер перемістимо.
Після зародження ідеї ми обговорили перспективу її впровадження з певною кількістю учасників спільноти Board Закарпаття. Практично усім проєкт сподобався, тому далі ми реалізували його у вигляді презентації й поширили серед усіх учасників спільноти, аби знайти тих, хто готовий фінансово долучитися до проєкту.
Для мене ще було важливим, аби ніхто з інвесторів не був залучений в операційну діяльність проєкту, щоб уникнути конфлікту інтересів у майбутньому. Тому ми залучили операційного директора й згодом плануємо створити управлінську компанію, яка відповідатиме за реалізацію стратегії цілей цього бізнесу. Ми відокремили власність від управління. Привабливість такої великої кількості партнерів у тому, що кожен заклав у реалізацію проєкту свої найкращі навички та досвід.
«Container» має кілька особливостей, які вирішують низку запитів клієнта. Перша – це дискретність: ви відвідуєте магазин, де немає черг, ніхто не дивитиметься вам у спину й не заглядатиме у кошик, щоб оцінити, що ви купуєте. Друга особливість – це швидкість обслуговування: вона в рази краща за інші магазини. Третя особливість – ціна: у нас немає таких витрат на обслуговування, як у мережевих магазинів, тому вартість продукції нижча, ніж в інших. Четверта особливість – безпека. У «Container» є камери спостереження і тривожна кнопка, на спрацювання якої миттєво приїде екіпаж охоронного агентства. Остання може виконувати й соціальну роль у разі, якщо у вас щось трапилося й ви будете поруч з магазином».
Перші завдання «Container»
Олександр Глуханич, операційний директор проєкту
«Зараз першочерговими завданнями є успішне проходження тестового періоду: аби апарати завжди були налаштовані, були зручними у використанні й увесь асортимент товару був у наявності.
Свого часу я займався розвитком мережі сендвіч-барів по Україні. Тому маю досвід супроводу проєктів від будівництва до відкриття. У «Container» в мої обов’язки входить робота з дизайнерами, підрядниками, постачальниками, міською владою тощо.
Це цікавий і дуже різносторонній досвід. Не без підводних каменів, звісно, бо це особливість кожного стартапу. Ми мали затримки з облаштуванням ділянки у парку під контейнер; з постачальниками домовлялися про одне, а отримували інше. Але це дрібниці у порівнянні з тим, що ми реалізували. Для мене цінність «Container» полягає у можливості здобути новий досвід, адже це про ритейл, а я працював із запуском кафе. Упевнений, що ужгородці оцінять цей проєкт».
Як розподіляли ролі у «Container»
Юрій Балога, інвестор проєкту, учасник Міжнародної бізнес-спільноти Board Закарпаття
«Оскільки були учасники, які хотіли інвестувати, але розуміли, що не матимуть часу повноцінно заглиблюватися у проєкт, ми розробили два формати участі інвестора: активний та пасивний. Фінансово це ніяк не відрізняється. Активна участь полягає у готовності долучатися до реалізації й брати на себе певну частину функціонала, а пасивна передбачає внесення коштів і прийняття рішень щодо стратегічних питань.
Цінність для активного інвестора полягає у набутому досвіді. Зважаючи на те, що це щось нове для України загалом, бути причетним до створення «Container» – дуже круто.
Стратегічні рішення щодо долі «Container» приймають усі партнери. Загалом рішення у цьому проєкті ділимо на операційні та стратегічні. Операційні можуть приймати активні інвестори. До прикладу, якщо хтось з наглядової ради приймає рішення перемістити контейнер, то збирає наглядову раду, куди входять активні учасники й спільно приймають рішення. Не стратегічне. Якщо рішення стратегічне, до голосування залучають всіх інвесторів».
Чому 20 інвесторів та яка роль Міжнародної бізнес-спільноти Board
Оксана Розман, партнерка Board Закарпаття та інвесторка проєкту
«Ця ідея виношувалася тривалий час й основним її завданням було об’єднати різних підприємців і показати, що здорове партнерство можливе.
Суть полягала у тому, аби при невеликих вкладеннях підприємці об’єдналися та обмінялися досвідом. Це не було відкритим залученням інвесторів: ми добирали їх лише серед учасників спільноти Board Закарпаття. Хтось на етапі розробки бізнес-плану вийшов з проєкту, хтось навпаки долучився, і так ми дійшли до 20 партнерів. Цю цифру вирішили зафіксувати.
Частка інвестора була невеликою й рівною для кожного. Підрахували, що внеску 1000 доларів від кожного нам вистачить для витрат і на запуск «Container». Ми домовилися перший період часу не продавати свої частки, аби зберегти цей стартовий набір інвесторів. У корпоративній угоді прописали, що на момент купівлі частки той, хто купує її, має бути учасником спільноти Board. Це важливо на старті, адже у спільноті є певні критерії, за якими сюди можна вступити. Це ті, хто вже має досвід у бізнесі, і, що не менш важливо, – це наші люди за цінностями.
Нам важливо, аби всі інвестори їх розділяли. «Container» – це про те, аби формувати культуру партнерства, культуру бізнесу в цілому. Це не проєкт спільноти Board, але все почалося з її учасників».
Студенти у проєкті «Container»
Вадим Пилипенко, інвестор проєкту, учасник Міжнародної бізнес-спільноти Board Закарпаття
«Свого часу Board Закарпаття спільно з Управлінням у справах молоді, культури та спорту Ужгородської міської ради організовували Company Visit на завод води «Крайна» з подальшим мозковим штурмом. Суть останнього полягала у тому, що різні команди студентів за певний проміжок часу мали нагенерувати й представити різноманітні маркетингові та піар-ідеї із розвитку цього бренду. Тоді молодь представила настільки цікаві задуми, що ми вирішили провести з ними мозковий штурм для стартапу «Container». Опісля ми підготували завдання, за результатами якого планували відібрати студента, який виконає його найкраще, для роботи у нашому стартапі. Зрештою вони так відповідально підійшли до виконання, що ми взяли у проєкт трьох студенток. Вони розвивають «Container» у плані піару, маркетингу й SMM.
Інвестори, які мають бізнеси у сфері маркетингу, курують цю роботу. Відповідно, студенти мають унікальну можливість переймати досвід кращих, зростати професійно й при цьому отримують матеріальні заохочення за те, що вони роблять. Згодом для них це може перерости у першу повноцінну роботу.
Крім складових, про які я говорив попередньо, студенти придумують для «Container» різноманітні активності, займаються підготовкою офіційного відкриття з пошуком ведучих, фотографів тощо.
Фактично у цьому проєкті студенти мають менторів у напрямі маркетингу, які їх спрямовують, отримують важливий досвід першої роботи й розуміння, куди рухатися далі. А ще – генерують багато цікавих ідей. Наприклад, одна з них – секретний бокс, вартість якого завжди фіксована, а наповнення може бути різним, іноді значно ціннішим, ніж сама вартість боксу».
Якщо побачите у місті магазин з назвою «Container» – обов’язково завітайте, адже тепер ви знаєте історію його створення і про людей із суперсилами, які за ним стоять. Й оскільки сама модель магазину на основі вендингів нова, а в цьому проєкті використовують апарати, яких досі в Україні не було, то «Container» наразі на етапі тестування і вдосконалення. Тому команда засновників просить користувачів активно долучатися й писати їм свої відгуки. А вже після завершення усіх налаштувань кількість Container-ів зросте.
**На правах реклами
Марія Расчупкіна, Varosh
Фото «Container»
