Ідеї

Карта діалектів, яка єднає Україну: студентський стартап, що не має аналогів та зберігає унікальні говори

5 Липня 2022 1 179

Навіть якщо ви живете на Закарпатті багато років, навряд чи розумієте всі діалектизми. Місцеві колоритні слова завжди привертали увагу туристів, а нині – людей, які рятуються тут від війни. Практика визначати жителів районів за діалектом була поширена ще до «паляниці».

Аби швидше порозумітися з приїжджими й найважливіше – зберегти мовне багатство – закарпатці створили інтерактивну карту діалектів України. Розробники – студенти-айтівці, а наповнюють мапу – студенти-філологи Ужгородського національного університету та їхні колеги з Національного університету «Острозька академія». На карті вже понад 29 тисяч слів, утім її можливості – невичерпні, а долучитися до проєкту можуть усі охочі.  

Інтерактивна карта діалектів – безсумнівно, унікальний для України проєкт, адже діалектизми є в різних регіонах і всюди потребують уваги, збереження. У непростий час надважливо повертатися до своїх коренів для усвідомлення єдності в межах нашої держави та з етнічними землями поза нею, що якраз підтверджує архаїчна і сучасна діалектна лексика.  

Айтівці кілька разів переписували й оновлювали мапу, щоб на ній могли працювати філологи 

Ідея інтерактивної карти з’явилася в учасників Товариства шанувальників і захисників говорів української мови. Натхненником став покійний академік, виходець із Закарпаття Василь Німчук. Колись він запропонував філологам УжНУ розпочати заходи, що сприятимуть збереженню й популяризації закарпатського діалекту, але й гадки не мав, що ідея втілиться у вигляді інтерактивної мапи України. 

Робота над проєктом розпочалася близько 5 років тому. Куратором від програмістів є Олександр Міца – доктор технічних наук, завідувач кафедри управляючих систем та технологій факультету інформаційних технологій УжНУ. Він одним із перших повірив у реалістичність проєкту і зібрав команду розробників – тодішніх другокурсників. Серед них був і Георгій Дулішкович, якого одразу зацікавив проєкт. Над сайтом програміст працював разом із 6 колегами упродовж наступних років навчання в УжНУ. Їм довелося тричі переписати й кілька разів оновити сайт, щоб на ньому могли працювати філологи. 

Врешті розробники захистили дипломну роботу бакалавра, а потім і магістра на основі карти. Сьогодні вже друге покоління студентів захистило наукові праці за мапою. Тепер керівником проєкту серед студентів є Віталій Тар

Для айтівців карта діалектів стала хорошою можливістю навчитися нового, пізнати сильні сторони роботи в команді. Про такий проєкт не соромно розповідати, бо це реальна робота, яка продовжується, – вважає Георгій Дулішкович. Подібні розробки програмісти називають pet-проектами, за аналогією до домашніх улюбленців.

Karta Dialektiv 8.Студенти і викладачі НУ Острозька академія під час захисту практикиjpg

Як функціонує карта діалектів та в чому її особливість

Концепцію, структуру мапи запропонували філологи УжНУ. Керівником проєкту від цього факультету є доцент кафедри журналістики Василь Шаркань, який надає лінгвістичні консультації студентам. Переконаний, що співпраця фахівців із різних сфер дала фантастичний результат – систему, в якій може бути відображена будь-яка мова, діалектне мовлення на різних рівнях. 

– Дуже добре, що наші програмісти зробили проєкт масштабованим – є змога додавати нові мови й країни. Поки що тут відображені населені пункти в межах України, а в перспективі будуть території, з якими Україна межує. Мапа досить гнучка в представленні мовної системи, має широкі можливості щодо додавання аудіо, відео, тож у порівнянні з паперовими носіями це дуже зручно й перспективно. Онлайнова карта покаже, де спілкуються українською мовою і якою є наша народна мова, а це особливо актуально в умовах зазіхання на наші споконвічні землі, – пояснює науковець. 

На цьому етапі увага розробників інтерактивної карти зосереджена на адміністративній частині сайту, наповненні бази діалектних лексем зі словників і атласів. Надалі будуть удосконалювати інтерфейс та функціональність карти з погляду звичайного користувача. 

Karta Dialektiv_4

Автори сайту намагаються зробити якнайкращий функціонал для додавання й редагування діалектизмів. Задум полягає в тому, щоб кожен охочий міг наповнювати карту. Утім наразі з нею працюють лише викладачі й студенти університетів. Адміністрування сайту максимально зручне й автоматизоване, тож філологи можуть додавати лексеми самостійно, без залучення айтівців. 

Зовнішньому користувачу – відвідувачу сайту доступні такі опції, як пошук за діалектним словом у розділах «Карта» і «Словник», а також інші розділи сайту. Якщо введене вами слово є в словнику, система пропонує переглянути, в яких населених пунктах його використовують (якщо таких багато, то елементи об’єднуються, а масштаб карти змінюється). Також під час пошуку на карті й в словнику висвічуються близькі за звучанням слова або лексеми з однаковими складами. 

Щоб ознайомитися зі значенням діалектизму, потрібно перейти до розділу «Словник». Перша колонка слів – діалектні (з транскрипціями), а друга – літературне слово-відповідник. Натиснувши на бажану лексему, можна побачити паспортизацію слова, значення, наукове джерело (в якому воно зафіксоване), варіанти діалектизмів-синонімів. 

Розробники працюють над удосконаленням тієї частини мапи, що дозволить здійснювати пошук за населеними пунктами, джерелами й іншими параметрами. 

Понад 29 тисяч закарпатських, західнополіських, бойківських діалектизмів додали студенти двох університетів

Третій рік поспіль на сайті проходять практику студенти українського відділення УжНУ, а другий рік поспіль – студенти НУ «Острозька академія». Молодь уже додала на карту понад 29 тисяч слів із «Лінгвістичного атласу українських народних говорів» Й. О. Дзендзелівського та «Словника західнополіських говірок» Г. Л. Аркушина. 

Проєкт допоміг проходженню діалектологічної практики в умовах пандемії. Буде корисним і в умовах війни студентам філологічного факультету Ужгородського університету. Молодь Острозької академії встигла пройти цьогорічну практику приблизно до початку повномасштабного вторгнення. 

Філологи УжНУ працюють з інтерактивною мапою з 2020 р.: не тільки проходять на ній практику, а й використовують можливості інтерактивної мапи на практичних і лабораторних заняттях із курсу української діалектології. «Студенти українського відділення фіксують лексичний матеріал трьох частин «Лінгвістичного атласу українських народних говорів Закарпатської області» Й. Дзендзелівського, віртуально оприлюднюючи й популяризуючи всьому світу здобутки діалектологічної школи нашого краю. Сьогодні внесено лексику з більш ніж 300 карт цього атласу», –  розповідає Ольга Пискач, доцентка кафедри української мови, яка керує практикою студентів та очолює регіональний осередок Товариства шанувальників і захисників говорів української мови. 

Сьогодні ужнівці фіксують на карті матеріали «Словника закарпатської говірки села Сокирниця Хустського району» І. В. Сабадоша та інших вагомих лексикографічних праць. 

У жовтні 2020 р. доцент кафедри української мови й літератури НУ «Острозька академія» Віталій Максимчук випадково натрапив на інтерактивну мапу діалектів в інтернеті. Опісля відшукав контакт завідувачки кафедри української мови УжНУ. Відтак два університети підписали договір про проходження практики. 

dialekty_student

Співпраця дала хороший результат. Минулого року за два тижні 24 студентів Острозької академії додали понад 9 тисяч діалектизмів. Цього року практика тривала 4 тижні, до 25 лютого. 23 третьокурсників спеціальності «Українська мова та література» опрацювали близько 17 тисяч слів. Крім говірок зі словника, молодь публікує на карті слова зі своєї місцевості, які почує від родичів, знайомих. Результат практик доковідного періоду, коли матеріал збирали в селах, також планують додати на карту. 

– Проєкт інтерактивної мапи важливий для збереження діалектів, об’єднання країни, адже наші говірки використовують і за межами кордонів, де теж проживають українці. Закарпатці мають певні переваги в проєкті, оскільки їхній діалект найбільш досліджений, сформована діалектологічна школа. В інших регіонах теж є своє багатство, однак воно досліджене значно гірше. Наприклад, на Рівненщині майже немає праць, присвячених цій темі. Можливо, через це здається, що десь більше діалектизмів, десь менше. Насправді вся діалектна мова різна. Якщо ми внесемо говірки на карту, зможемо допомогти дослідженням. Утім для наповнення потрібен не один рік. Наразі 29 тисяч слів – це дуже мало для 40-мільйонної країни. Перспективи в цього проєкту, на мою думку, є, якщо будуть залучати й інші університети. Також важливо вийти за межі нашої держави, адже українські говірки мають і прикордонні країни, – вважає Віталій Максимчук

Студенти й викладачі зазначають, що в роботі карта нескладна, на функціонал немає нарікань, однак є ідеї для поліпшення, що, безумовно, залежить від фінансування, адже ентузіазму працювати з картою вистачає.

Проєкт особливий тим, що має продовжуваність у часі, його зможуть розвивати наступні покоління науковців і студентів. Завдяки карті філологи й програмісти залучені до збереження культурної спадщини, що водночас сприяє розвитку туризму, здійсненню міжкультурної комунікації. У докарантинний період мапу презентували в Румунії, де вона викликала значний інтерес. Водночас і програмісти, і філологи зізнаються, що розвитку неабияк допомогла б державна фінансова підтримка або грантові кошти, над чим зараз серйозно розмірковують.  

Матеріал створено за сприяння ГО «Львівський медіафорум» у межах проєкту «ЛМФ Підтримка мережі журналістів». 

Наталія Толочко, Varosh

Фото Олександра Міци, Віталія Максимчука та з сайту Медіацентр УжНУ

Мотивуючі історії з життя Закарпаття! Читайте більше в наших соцмережах — FacebookInstagram та Тelegram.

0 #
# закарпатський діалект # закарпатські фрази # ІТ Ужгород # карта діалектів # науковці УжНУ # філологи УжНУ