Публікуємо колонку нашої нової колумністки Жанни Хоми. Авторка надихає залучати дітей до читання друкованих літератури та медіа. Після прочитання захочеться відкласти гаджети і спільно з малечею погортати книжку або журнал. До речі, свою творчість Жанна розкрила саме в декреті, з народженням сина у неї відкрився новий професійний вектор: дівчина пише казки, працює у команді над мультиком, стала редакторкою дитячого журналу. Тому ця колонка і для молодих мам, які шукають себе.
Мукачівка Жанна Хома – молода мама, вчителька української мови та літератури, переможниця всеукраїнського конкурсу Teacher Innovation Cup – 2020 у номінації “Я зможу”, головна редакторка Першого карпатського журналу для дітей “Чарівний ліхтарик”, письменниця, авторка циклу казок “Маленькі історії Дарчика та Міккі”.
- Материнство, яке надихає: як мукачівка почала писати казки для сина, а зараз їх читає уся країна
- Як мукачівка Жанна Хома почала випускати дитячий інтерактивний журнал “Чарівний ліхтарик”
- На Закарпатті створили перший мультсеріал для дітей (ВІДЕО)
Далі – пряма мова.
Свою першу казку я написала для синочка, коли йому було всього чотири місяці, а сьогодні Дарусик та Міккі – герої понад сотні казок, які друкують по всій Україні.
Коли я стала мамою – світ для мене змінився. Соціально активна, молода, енергійна, я не могла всидіти на одному місці. Мені не вистачало спілкування, не вистачало руху, самореалізації.
Та моє серце сповнювала любов до сина, і я не помітила, як почала писати для нього казки. Перші історії були доволі примітивні, але Дарусику вони подобались. Він засинав щоразу, коли я нашіптувала йому нову казку. Так, заколисуючи щовечора маля, я написала з пів сотні казок. І згодом відчула, що мої казки потрібні не лише моєму сину, а й іншим дітям.
Молода мама, вчителька у декреті – про тиражну збірку я могла тільки мріяти. Що робити? Куди рухатись далі? Чи не засудять мої казки суворі редактори? Я почала надсилати свої казкові історії у відомі періодичні видання, і незчулася, як нас почали друкувати! Так, першою у світ вийшла казка “Золотий борщ” у популярному дитячому журналі “Карамельки”, а слідом за нею ще з пів сотні казок про пригоди Дарчика та Міккі. Бувало, що за місяць мої казки публікували одразу в п’яти виданнях. Згодом їх почали перекладати іноземними мовами, зокрема англійською, німецькою, російською та китайською.
Всього за два роки казки про пригоди Дарчика та Міккі вийшли загальним тиражем у пів мільйона примірників!
І тут почався справжній успіх: про нас заговорили місцеві медіа, мене почали запрошувати на ранкові ток-шоу, прямі ефіри, творчі зустрічі.
Я готувала до виходу першу книгу, разом з ілюстратором створювала образи і мріяла про свою першу презентацію. Домовилася про невеличкий захід у рідному Мукачеві. Запросила друзів, колег та просто знайомих, і навіть не очікувала, що буде справжній аншлаг!
Понад три сотні читачів завітало на мій творчий дебют. Здається, міська бібліотека ще не бачила стільки люду! Працівники кинулись зносити стільці і лави з нижніх поверхів, та розсадити всіх так і не вдалося.
Уже тоді я зрозуміла, що моя збірка – більше, ніж просто книжка. Це справжній проєкт зі своєю історією. І саме заради цієї історії всі ці люди зібралися в одному місці.
Казковий бренд
Я переконана, що сьогодні твори повинні переставати бути просто творами. Вони мають ставати проєктами, ланцюжками взаємопов’язаних культурних подій, авторськими брендами.
Діти – найвибагливіші читачі. Саме тому автор книжок для дітей повинен іти в ногу з часом: не цуратись соцмереж, бути активним та щодня вести діалог зі своїм читачем.
Так, казкові Дарчик та Міккі стали не лише героями добрих маминих казок, а справжнім обличчям міні-бренду, де є все, чого тільки може бажати маленький читач.
Реальні Дарчик та Міккі.
Ми створюємо подарункові набори до тематичних свят, проводимо конкурси, казкові читання, майстер-класи.
Сучасним дітям нудно читати книжки
Я розумію, що сучасним дітям нудно читати звичайні книжки, коли довкола стільки інтерактиву. Діти більшість часу проводять у ґаджетах: грають в ігри, переглядають мультики, слухають музику. У такі часи зацікавити когось читанням – справа не з простих, але я вирішила спробувати.
Дітлахи не розуміють, що мультики не творяться просто так на телевізорі, що кожному мультфільму передує сценарій: казкова історія, написана автором (це може бути рукопис чи книга), тож я вирішила, що моє завдання показати їм, що саме книжечка – джерело. Адже немає нічого цікавішого, ніж спостерігати, як книжечка оживає!
“Маленькі історії Дарчика та Міккі” – це особлива книжечка. Не лише тому, що герої моїх казок справжні (прототипами головних героїв стали мій син Дарчик та наш домашній улюбленець – песик Міккі), а й тому, що за збіркою створюється перший на Закарпатті мультимедійний серіал для дітей.
Перші три серії про дружбу маленького хлопчика та його собаки вже можна переглянути на ютуб-каналі:
А якщо цікаво, які ж пригоди чекають на друзів далі, то завжди можна прочитати книжечку! Хіба це не чудово?
Про актуальність дитячої періодики
Нещодавно мені запропонували стати головним та ідейним редактором Першого карпатського журналу для дітей “Чарівний ліхтарик”. Тож мої казкові Дарусик та Міккі тепер не лише герої книжечки та мультсеріалу, а й провідники рубрик у світі читання та пізнання.
На превеликий жаль, так склалося, що на Закарпатті не було дитячої періодики. Я гадаю, що цю ситуацію треба змінювати. І наш журнал стане першою вагомою цеглинкою в цих починаннях.
“Чарівний ліхтарик” – це сучасний інтерактивний журнал, де можна знайти все, що так люблять дітлахи: ігри, комікси, лабіринти, рецепти, саморобки, вірші, казки та навіть мультики!
За допомогою QR-кодів до казок можна переглядати сучасні українські мультфільми, знайти мелодію до народних дитячих пісень чи переглянути майстер-клас.
Журнал почав видаватися у жовтні, та він уже став всеукраїнським, адже з нового року його можна передплатити у будь-якому відділенні “Укрпошти” в усіх куточках нашої країни.
- Оформити передплату можна також онлайн: тисніть сюди.
- Також можна замовити електронну версію ось тут.
Маю надію, що це видання підтримають і закарпатці, адже воно покликане пробудити інтерес до читання та навчання в ігровій інтерактивній формі.
Я щиро радію, що моя перша книга дала поштовх до створення мультсеріалу та дитячої періодики на Закарпатті. Гадаю, що ці зернятка обов’язково проростуть і вже незабаром дадуть свої перші плоди.
Жанна Хома, спеціально для Varosh
*** Матеріал опублікований як авторська колонка, відтак редакція Varosh може не розділяти погляди та думки, які автор висловив у цій публікації.
