Мукачівка Мирослава Козарь авторка десятка повноцінних колекцій ювелірних прикрас. Працює переважно зі сріблом, рідше – із золотом. Її лаконічні мінімалістичні сережки, перстні, підвіски у вигляді простих геометричних форм швидко знайшли свою аудиторію та нішу на українському ринку авторських прикрас. Дівчина навчалася і вже кілька років живе і працює у Львові, має власну майстерню.
Вироби від бренду Kozar вподобали вітчизняні зірки, вони продаються у шоурумах України, Австрії, Португалії, Німеччини колаборації з дизайнерами одягу представляють на фешн-віках.
Мирославині прикраси стримано, але впевнено заявляють про стиль, характер і смак їх власниці. Там немає надмірності – чистий шарм та елегантність.
Про ювелірну справу, яка сама обрала свою майстриню – пряма мова.
Я з Мукачева, там народилася, виросла, закінчила середню і художню школи. Коли прийшов час визначатися, куди вступати, обрала Академію мистецтв у Львові. Думала про графічний дизайн, але конкурс туди був зависокий, тож зупинилася на кафедрі художнього металу. Після вступу зайшла до їхньої майстерні, викладач глянув на мій манікюр і сказав: «Забудь!». Про манікюр я дійсно забула, але те, що мені відкрилося, було неймовірним.
На моїй спеціальності – нахил більше на ковальство. Але на другому курсі був предмет ювелірної справи, і я не думала, що мене це так захопить.
Ювелірка мене повністю поглинула. Я вивчала властивості металів, досліджувала відливку, експериментувала з інструментами, матеріалами – все пробувала. Страшенно вдячна викладачам Оресту Івасюті, Станіславу Вольському, завдяки яким я так полюбила цю справу.
Роботу над прикрасами почала з латуні, покривала її нікелем, щоб метал не тьмянів. А згодом зрозуміла, що вартість срібла не така вже й висока, тож можна попрацювати і з ним. Першим стимулом стала подруга, однокурсниця Анна Ясинська. Вона вже брала участь в маркетах і запросила мене. Вперше до Києва я привезла свої вироби на фестиваль «Країна мрій» та «Арт пікнік Фролової» у 2012 році.
В ювелірній справі я вже 7 років. Протягом цього часу вийшли мої найбільші колекції: «Геометрична (трансформери)», «Вигин», «Крапка», «Magnetic». Вагома професійна зміна – це поява власної майстерні і двох майстрів (раніше я працювала на когось, або вдома на кухні). Співпрацюю з 9 шоурумами у Львові, Києві, Дніпрі, віднедавна мої прикраси продаються в магазинах Австрії і Португалії. На черзі – співпраця з Берліном. Але основна реалізація виробів і надалі відбувається через соціальні мережі. З новинок у творчому аспекті – вперше сережки зі зручним англійським замком, колаборація з брендом «Кисень О2». Про квіти та бетон. Але точніше дізнаєтеся пізніше.
Працюю переважно зі сріблом. Золото – під замовлення. З ним творити приємніше, але і відповідальність більша. Найчастіше виливаю золоті обручки. Дуже хочу перейти на роботу тільки із золотом.
Актуальних колекцій у продажі – шість. Особливість у тому, що вони трасформери, і їх можна поєднувати між собою. Це дуже зручно. Остання має назву «Мagnetic», в її основі використані магніти, які з усієї сили тягнуться один до одного та застигають в повітрі на відстані 5мм. Також вони можуть бути в роз’єднаному вигляді і завдяки цьому кожен виріб набуває іншої форми. Це віддушина. Якось ми з хлопцем подорожували Португалією, я повністю відпочила і малювала собі якісь ескізи на папері. Приїхала додому з готовою ідеєю, почала її втілювати і випадково знайшла магніт. У майстерні вимкнули світло. Поки прийшов електрик, я зазирнула в щиток – а там магніт. Круглий. Коли я його побачила, все стало на свої місця, і після багатьох експериментів колекція втілилась в життя.
Не можу сказати, що у мене багато зіркових клієнток, але мої прикраси є у Тіни Кароль, Джамали, Катерини Осадчої, Сніжани Бабкіної, Даші Коломієць. А найбільше мені подобається, що мої вироби носять гарні стильні жінки і дівчата, які знають, чого хочуть, не бояться бути неординарними і розповідають деталями про себе. У мене є знайомі, які ніколи не носили, не сприймали прикрас, але заради колекцій «Крапка» та «Magnetic» пробили вуха і зараз залюбки носять сережки.
Для мене моя робота – це і професія, і хобі, і пристрасть, і взагалі – життя. Куди рости, є. Хочеться прямувати своїм шляхом, шукати нові форми і матеріали. Найближчим часом планую попрацювати з 3D-технологіями та полімерами. Однозначно хочеться робити концептуальні речі і домагатися wow-ефекту від усього, за що б не бралася.
З чого все починалося у Мирослави, читайте у нашій публікації Прикраси від Мирослави Козарь: мозаїка металів та стилів
