Люди

Джамала про альбом “Подих”, мову пісень, колаборації та стиль

4 Листопада 2015 5 068

Сказати, що ми чекали на концерт Джамали з її новим альбомом – не сказати нічого. На жаль, Закарпаття до всеукраїнського туру співачки не увійшло, тож ми не вагалися і поїхали на її концерт до Львова. І отримали сповна... Музики, лірики, драйву, емоцій, відвертості, краси, ніжності...

Напередодні концерту трохи поспілкувалися з Джамалою про нову платівку "Подих", музичні колаборації та самобутній стиль співачки, який вона сама охрестила як "фешн-хіпстер".  Далі – пряма мова.


"Подих"


У нову платівку я вклала усю свою душу, всі думки, які у мене є сьогодні. В мене дуже класний бенд, і загалом все дуже чуттєво звучить наживо. Чому я саме зорієнтувала свого слухача на стиль groovy feeling? Мені здається, що почуття мають свій особистий рух: вони постійно рухаються, надихають тебе на те, щоб закохатися, розчаруватися чи заплакати. Саме рух, грув, ритм орієнтують на ці почуття. В мене спочатку все починається з ритму, далі йде текст, гармонія, аранжування і таке інше.

Сьогодні я відчуваю себе у більш спокійному ритмі, бо, до прикладу, у платівці "For Every Heart" (2011 р.) мені хотілося співати голосно, робити вокальні фіоритури. До речі, мене навіть інколи плутали з Аретою Франклін (сміється). Мені хотілося давати більше американського саунду, де завжди є найбарвистіше аранжування з духовим оркестром. А от зараз мені хочеться співати настільки тихо, щоб ви відчули це особисто. Уявіть, що ви – одні в кімнаті й розповідаєте щось тільки собі, ви ж не будете говорити це голосно? Отак, я і заспівала це – собі.


Мова пісень


Я зараз в своєму авторському пошуку. Мені здається, що я немало пісень написала українською: "Чому квіти мають очі", "Злива", "Заплуталась". Мені завжди цікаво співати українською мовою, адже, я дуже хочу, щоб саме українська стала моїм особистим грувом. Ми звикли, що українська – дуже співуча мова, і це не секрет. Однак, мені хотілося б додати їй більше ритму: створити фанкову структуру й вкласти у неї хороший зміст.

Я не вважаю себе танцювальною співачкою, тому мені хочеться думати, що мене треба саме слухати. До речі, коли я виконую свою музичну роботу, то я трішечки диктатор (сміється). Тому що я одразу знаю, яким чином повинна звучати моя музика з першої ноти, і що саме я нею хочу сказати.

Я визнаю, що, можливо, певним чином відштовхнула від себе слухачів, виконуючи пісні англійською. Однак, я вважаю, що ми рухаємося в правильному напрямку, ми намагаємося бути Європою й нам потрібна англійська мова, навіть на такому побутовому рівні. Я заспівала англійською, бо маю джазовий бекґраунд. Я відчувала саунд від груву, від слова, тому що ні для кого не секрет, що саме англійська – дуже грувова мова, і саме тому я її використовувала у своїй творчості як могла. Насправді, я зараз отримую дуже приємні відгуки від своїх британських та американських колег за такі пісні, як "Thank You", "Drifting Apart", "Sister’s Lullaby".

Пісні англійською мовою – це ще один шлях до того, щоб зробити себе не лише українською співачкою. Проте, якою б мовою я не співала: кримськотатарською, українською чи російською – я завжди позиціоную себе, як українську співачку.



Музичні колаборації


Якщо говорити про мою колаборацію з Андрієм Хливнюком, яка перетворилася у пісню "Злива", то все почалося з того, що Андрій прийшов до мене й сказав, що в нього є певна думка щодо пісні й запропонував зробити її разом. Згодом, Дмитро Шуров зіграв мелодію, ми з бендом зробили аранжування й пісня стала такою теплою. Вона була від душі, адже, в цій колаборації відсутній будь-який натяк на штучність – і це головне у будь-якій співпраці.

У новому альбомі в мене є колаборація з музикантом Morphom. Роман Черенов прислав мені демо-версію пісні, просто аранжування, без мелодії та слів. Тоді я переживала складний період у своєму житті, тому, в підсумку, пісня «Більше» теж вийшла дуже природною.

У нас також є колаборація з бендом "The Erised" – це пісня "Drifting Apart". З ними було те саме: вони прийшли до мене й запропонували зробити спільну пісню – ми зробили разом музику і я написала слова. Вона також про розлуку, розчарування, адже, коли я розповідаю, що відверто співаю про себе – так воно і є. Це – мої особисті історії, які мені дуже складно обговорювати в публічних інтерв’ю, але я можу їх заспівати.


Стиль


Я люблю одягати різні речі, а свій стиль назвала б "фешн-хіпстер" (сміється), тому що обожнюю зручний та натуральний одяг. Дуже люблю та ціную наших українських дизайнерів і мені надзвичайно приємно, що вони різними способами відзначають мій стиль. Наприклад, Green Fashion Week називав мене іконою стилю. Насправді, я дуже з гумором ставлюся до цього, адже це не є щоденна праця – у звичайний день я збираюся 15-20 хвилин.

Я дуже щаслива з того, що ми зараз маємо дуже багато цікавих дизайнерів, які працюють на славу України. Мені здається, що і мода, і музика вміють промовляти інтернаціональною мовою. До речі, "ДахаБраха" дуже гарно поєднують мову музики та моди, і, можливо, у нас в майбутньому буде колаборація з цим надзвичайним бендом.

Іванна Павлюк, Varosh

Фото: Росана Бісьмак


0 #