Війна

«Здача» регіону Угорщині, угорські доплати солдатам – на Закарпатті зафіксовано фейки російської пропаганди

29 Липня 2022 440

В умовах війни з росією, ще із 2014 року, поширення пропагандистських меседжів ворожої держави в українському медійному просторі, — не нова тенденція. Однак після повномасштабного вторгнення агресора, різного роду ворожих вкидів в інфопросторі побільшало. Помітнішими вони стали й в локальних групах у соцмережах. Зокрема – у Фейсбуці та Телеграмі. Ми спробували зафіксувати та коротко описати, які саме
меседжі та фейки російської пропаганди поширювалися у закарпатському сегменті соцмереж й чого вони здебільшого стосувалися.

Чимало фейків та меседжів, які поширює російська пропаганда, в локальних закарпатських групах стосувалися українсько-угорських відносин. Інколи ці фейки із соцмереж переміщалися на сторінки місцевих медіа, здебільшого – що працюють у форматі елекронних газет. Наприклад, ще на початку повномасштабного нападу на країну на Закарпатті розганяли фейк про так званий «референдум щодо відділення Закарпаття від
України», який, нібито, планує провести Угорщина. У фейкових повідомленнях не повідомляли ні точної, ні приблизної дати так званого референдуму щодо приєднання Закарпаття до сусідньої Угорщини чи ще якихось інших деталей про те, на яких умовах має відбутися ця «подія». Фейк про так зване приєднання швидко спростували в місцевому управлінні Служби безпеки України. Також інформацію заперечили й в організації
«Демократична спілка угорців України». Там запевнили, що закарпатські угорці в своїй більшості підтримали незалежність України у 1991 році, а у цей складний період їх громадські об’єднання одностайно виступили на підтримку територіальної цілісності та суверенітету. «Представники угорської спільноти як в минулому, так і в сучасних складних часах повністю солідарні з українською нацією в усіх зусиллях, спрямованих на розбудову
незалежної і демократичної України», — заявили у Спілці.

Меседж про те, що Закарпаття увійде до складу Угорщини, – не новий. Час від часу він зринав у медіапросторі починаючи від 2014-го року, моменту анексії Криму та окупації частин Донецької та Луганської областей. Поширюючи таку інформацію російська пропаганда, схоже, прагне показати, що Україна не залишиться неподільною, адже різні її частини з часом відійдуть іншим країнам. Подібний меседж пропагандисти поширюють і щодо Польщі, яка, нібито, прагне відтяти собі інші західні області України, зокрема, Львівську. Буцімто вбачаючи загрозу для України в обличчі інших держав росія намагається виправдати свій напад на незалежну й суверенну країну.

Також у закарпатському сегменті соцмереж з’явився фейк про те, що угорців із Закарпаття планують масово мобілізувати до лав ЗСУ, а Угорщина, нібито, платитиме їм за це компенсацію. Таку ж інформацію розіслали й на редакційні скриньки місцевих медіа. Листи були буцімто підписані організацією «Товариство угорської культури Закарпаття (ТУКЗ)». У них йшлося про те, що уряд Угорщини нібито надаватиме матеріальну допомогу «примусово мобілізованим до української армії закарпатським угорцям». Однак, як виявилося,
Товариство угорської культури не розсилало медіа до такого листа та не поширювало цю інформацію на інших майданчиках. На вкид оперативно відреагували у пресслужбі ТУКЗ заявивши, що «провокативну інформацію розіслали з електронної пошти, схожої на офіційну електронну адресу Товариства, однак зареєстрованої на іншому доменному імені».

Khust 41

Скриншот допису із фейсбук-групи “Хуст”

Крім очевидних й спростованих офіційними структурами фейків про Угорщину та українсько-угорські відносини, у локальних фейсбук-групах, наприклад, у групі «Хуст», на тлі заяв угорських високопосадовців поширювали меседжі про те, що «Угорщина фактично визнала, що готова ввести війська в Закарпатську область» та інші схожі твердження. Вони виникли як реакція на заяву Петера Сіярто про те, що уряд Угорщини має намір захистити етнічних угорців, які проживають на території українського Закарпаття у разі, якщо збройна агресія Росії сягне цього регіону. Ці слова у багатьох дописах розцінювали ледь не як «план нападу» на Закарпаття. Такі меседжі, можемо припустити, спрямовані залякати місцеве населення та переконати у правдивості брехні – нібито України як держави, може скоро не існувати, відтак Угорщина захопить собі Закарпаття.

«Ще більшою війною» закарпатців в місцевих групах залякували не лише у контексті Угорщини, а й Білорусі. Наприклад, поширюючи меседжі про те, що «Білорусь вже сьогодні може піти у наступ на Україну» чи про те, що «Білорусь ретельно готується напасти на Україну». Такі тези про «негайний» наступ зустрічалися не один день, і кожного разу дата наступу варіювалася. Такі меседжі, можемо припустити, потрібні російським пропагандистам для того, щоби поширити паніку серед українців та поставити під сумнів компетенцію української влади. Тези про невідворотний білоруський наступ ширилися не лише в закарпатських групах: час від часу їх можна помітити і у волинському сегменті фейсбуку та телеграм-каналах. Про це, зокрема, пишуть фактчекери проєкту «Брехунець».

Khust 21

Скриншот допису із фейсбук-групи “Хуст”

Крім усього, Білорусь та її самопроголошеного президента Олександра Лукашенка в місцевих групах згадували й в іншому контексті. Наприклад, цитували його заяви щодо зловіщих «планів НАТО та Польщі», посилаючись також і на слова Путіна. Такі заяви про «небезпечний захід», ймовірно, вигідні російській пропаганді, щоби дискредитувати союзників України у російсько-українській війні та створити видимість того, що Захід має
свої інтереси щодо України й насправді — не підтримує її.

Крім поширення згаданих фейків та меседжів, у локальних групах за понад п’ять місяців повномасштабної війни в Україні, помітною стала тенденція поширення спростувань від різних фактчекерських організацій. Йдеться про спростування тих фейків, які не поширювалися у тих групах безпосередньо як брехня. Тобто, інакше кажучи, зміст фейку зринав у стрічці закарпатського сегменту соцмереж вперше вже спростованими. Така тенденція лише підсилює тезу про те, що війна загалом загострила бажання людей перевіряти інформацію та ділитися достовірними фактами.

За нашими спостереженнями, від першого дня повномасштабного вторгнення росії в українському етері радіо, телебачення, а також на сторінках державних установ йшлося про те, що зараз варто довіряти лише офіційним джерелам інформації та не вірити інфо із сумнівних витоків.

Khust 11

Скриншот допису із фейсбук-групи “Берегово”

В умовах стресу навіть ті люди, які живуть там, де зараз не тривають бойові дії, стали більш спраглими до інформації й, водночас, стали прискіпливіше ставитися до її аналізу. Критичне мислення не запрацювало за хвилину у всіх людей в країні. Громадяни, звісно ж, вірять у деякі фейки та маніпуляції. Проте, відчувається, у багатьох людей таки з’явилося бажання перевіряти, що є фейком, а що — ні. Складається враження, що усвідомлення факту існування інформаційної війни почало заходити в маси. Наприклад, про слово «фейк»
дізналися навіть старші люди, адже розмови про них є у ЗМІ, зокрема, в етері Українського радіо, яке мовить на всю країну.

Тому, можемо зробити висновок, в умовах нинішньої війни важливість дотримання інформаційної гігієни, в тому числі – перевірка фактів, споживання контенту з надійних джерел – зросла в рази. Адже, як бачимо, фейки та дезінформація вже стали складовою реальної загарбницької війни проти України. В якій, безсумнівно, Україна переможе. А в інформаційній війні перемогу треба здобувати насамперед, і в цій битві, на відміну від військових протистоянь, може взяти участь кожен споживач інформації.

Ярослав Гулан,
регіональний представник

Інституту масової інформації
в Закарпатській області

Блог підготовлено в межах проєкту “Мережа медіаспостерігачів”, який виконує ІМІ за підтримки Freedom House. Зміст блогу є відповідальністю ГО “Інститут масової інформації” та його автора й необов’язково відбиває позицію Freedom House.

0 #