Life

“Будемо плести сітки доти, доки триває війна”. Волонтерка Тетяна Гончар про створення маскувальних сіток і відповідальне волонтерство

2 Лютого 2024 405

Близько 14 000 кв.м маскувальних сіток сплели за 2023 рік волонтери Руху підтримки закарпатських військових. Це, зокрема, 358 сіточок, 252 кавери та 123 комплекти чугайстрів (кікімор). Таке повідомлення в фейсбуці лідерки “павучків”, як ласкаво називають волонтерів, які плетуть для військових маскувальні сітки, координаторки “Руху підтримки закарпатських військових” Тетяни Гончар підняло справжню хвилю захоплення.

Сітки в Палаці дітей та юнацтва  почали плести ледь не з самого початку повномасштабного вторгнення. Люди, які рятуючись від бойових дій, приїхали до Ужгорода і тимчасово там мешкали, також приєднувалися до волонтерів. Тоді ще ніхто не знав, як плести, з чого краще, та інші особливі моменти “сіткоплетіння”…

павучки 007

Тетяна Гончар

Тетяна Гончар каже: понад 14 тисяч кв.м сіток — це робота багатьох людей, які плетуть в ПАДІЮНі, в адміністраціях обласної та районної ради, школах. Плетуть переважно для закарпатських військових — для 128-ї та 33-ї бригад, Сил спеціальних операцій, прикордонників, тих, кому потрібно.

Знімали сітки по спортзалах…

— Плетемо ми щодня невеличкою командою 7-10 людей, це впливає на те, скільки сплетемо за день, — розповідає Тетяна Гончар. — Усе залежить від людей. Мінімальний розмір сітки має бути 4 на 6 метрів, бо ж нею накривають машину, ППО, іноді (ще більшою) автобус… Виготовляємо зазвичай на замовлення військових.

Самі сітки ми замовляємо в постачальників. Торік замовляли в Харкові, але місто почали дуже сильно бомбити, і черга затягнулася на 3 місяці… Тепер ми замовляємо в постачальників турецькі. Насамперед важлива щільність сітки, бо на чугайстрів потрібні менші отвори.

павучки 002

Плести маскувальні сітки щодня приходить 5-10 людей.

Раніше наші дівчата самі плели сітки, човником, у мене ще є дві такі сітки, сплетені ними. Коли нереально було їх купити, це був єдиний вихід… Ми замовляли нитки бабінами. Тоді, в перші дні, ми плели все, що тільки могли дістати, знімали сітки по спортзалах, приносили зі спортивного клубу. Тепер є можливість купувати — і сітки, і тканини. У нас ще залишилася біла, але нове замовлення не дуже хочемо робити, бо зими залишилось небагато, а принесли нам багато білої тканини…

— Трапляється, що ви сплели більше сіток, ніж наразі потрібно?

— Ні, вони потрібні завжди, це розхідний матеріал. Буває назбирається кілька, дівчата бідкаються: ой, щось не розбирають… А потім раз — заберуть усе і знову не вистачає їх. Усе залежить від військових дій, логістики, сітки горять, губляться, лишаються на місцевості — вони потрібні постійно.

павучки 009

Сітку для плетіння волонтери наразі купують у постачальників

— Тканину, ви сказали, теж купуєте? Не потрібно приносити?

— Так само як із сітками, ми вийшли на те, що купуємо їх. Є така тканина — спанбонд — це типу агроволокно, наші виробники підлаштовують її під військові потреби, фарбують у камуфльовані кольори, тож із неї дуже добре плести сітки.

Раніше ми різали одяг, який нам приносили, який купували в секондхендах, але на це витрачали багато часу, було чимало відходів — пояси, манжети, коміри тощо — і там тканина далеко не завжди підходила для плетіння, зазвичай вона була важка для сіток.

павучки 001

Чугайстри — дуже важлива річ у маскуванні

А сітка, сплетена з цього спанбонду, в рази легша, взимку і восени вона ще й мокне і стає важчою, це треба враховувати… Тому тепер ми купуємо і плетемо з цієї тканини і сітки, і чугайстри. А наша швейна фабрика “Парада” і люди з вадами слуху в УТОГу нам ці рулони тканини безкоштовно нарізають на смужки — на чугайстри потрібні тонші смужечки, на сітки — ширші. Це для нас дуже велика допомога!

Щоб мати гроші для купівлі сіток і тканини, ми виходимо на ярмарки і продаємо вироби, які зробили самі — плетемо, в’яжемо, шиємо…

“Питання не у вмінні плести, головне — бажання”

— Як ви навчилися плести чугайстри?

— Спочатку ніхто нічого не знав і не вмів — десь дивилися в інтернеті, десь хтось порадив, придумав, як краще, ми спілкуємося в групах, питаємо поради одне в одного, — так і працюємо… Методом спроб і помилок.

павучки 010

Наразі плетіння білих чугайстрів та маскувальних сіток волонтери завершують

Але навіть кожна сіточка “проситься” по-своєму плестися — залежить від розміру клітинки у сітці, від тканини, тому пробуємо, просимо викройки в тих, хто їх має — ми ж не швачки… Нам навіть із Тячева допомагали дівчатка, вони нам з самого початку показали, як плести ці чугайстри. Так працюємо, набиваємо руку і з часом уже самі бачимо, як краще робити.

— А ви спілкуєтеся з волонтерами, які плетуть сітки в інших місцях чи містах і селах Закарпаття? Або й з-за меж краю?

— Ну, швидше за все ні, постійної взаємодії нема, кожен плете свої сітки, але коли потрібна якась порада чи допомога, то ми звертаємося одні до одних. У мене було таке, що сітки не було і нам дали, так само у нас просили поради стосовно чугайстрів.

— Чула, що можна плести вдома — взяти у вас сітку, тканину і плести, коли є вільний час.

— Так, і так плете немало людей. Є така Тетяна Пашко, вона працює в обласній адміністрації, в неї син — військовий і вона дуже хотіла допомогти. Приходила до нас деякий час, а потім сказала: “А чому це ви плетете, а ми не можемо плести?” і організувала плетіння сіток в адміністрації, їм виділили кабінет і вони плетуть. Я їм даю сітки, тканину, і в обідню перерву або коли в когось є трохи вільного часу — ідуть і плетуть. Вони нам дуже допомагають, бо в нас тут дуже мало людей щодня приходять.

павучки 003

Пан Петро Дюрик допомагає волонтерам ледь не з початку війни

Крім того, вона є головою ОСББ і організувала плетіння сіток і в себе в будинку, плетуть у під’їзді, між поверхами встановили рамки і плетуть. Потрошки, поступово, Тетяна веде рахунок — вже близько 20 сіток з літа сплели…

Є ще одна старша жінка, яка плете чугайстри, вона не може сидіти, то стоїть і плете. Розумієте, головне — бажання. Якщо людина хоче допомогти, вона знайде вихід і спосіб це зробити.

Так само є один молодий чоловік, який приходив плести з нами, а потім спитав, чи може взяти рамочку і плести вдома, тому що витрачає багато часу на дорогу до нас і назад. І так вдома він плете чугайстри, приносить готові, забирає нові сітки.

З Великих Лазів до мене приходили питали, як плести, з Чопа теж просили контакти виробників, щоб купувати в них сітки і тканину. З Соломонова жінка просила в мене поради, як правильно плести.

павучки 004

Тобто якщо людина хоче щось зробити, якось допомогти — вона завжди знайде вихід. Питання не у вмінні, бо ми всі вчимося, головне — бажання.

Тепер ми закінчуємо плести білі маскувальні сітки і вже нову тканину замовляти не будемо, почнемо плести зелено-коричневі, бо вже скільки тієї зими залишилось?

Питають — який у нас графік? Коли в кого є вільні годинка-дві — приходять і плетуть. Тут дітки займаються, то інколи батьки, які їх приводять і чекають із занять, приєднуються до нас. Але це буває нечасто, зазвичай сидять собі в телефонах…

павучки 008

У нас тепер плетуть сітки і місцеві, і люди, які до нас приїхали, усе залежить від людей. Ми будемо плести, поки в цьому є потреба, поки триває війна. Мене іноді питають: “Ти не змучилась?” Але я не змучусь, тому що хлопці на передовій теж тримаються… Кожен приносить свій внесок — хтось волонтерить, збираючи кошти в торговельних центрах, як наші волонтери, хтось готує їсти пораненим, хтось провідує їх у лікарні… Твоє волонтерство — це твоя відповідальність.

Зоряна Попович, Varosh

Фото Аркадія Шиншинова

Якщо вам подобається медіа Varosh – ви можете підтримати нас.

Не пропускайте цікаве з життя Закарпаття, слідкуйте за нами в соцмережах — Facebook та Instagram.

0 #
# війна # Війна в Україні # волонтери Закарпаття # волонтери Ужгород # волонтерство # Рух підтримки закарпатських військових