За результатами конкурсу на заміщення вакантної посади головного диригента Одеського національного академічного театру опери та балету переможцем став уродженець Мукачева Василь Коваль.
Шлях Василя Коваля у світ музичного мистецтва розпочався у Мукачівській музичній школі та з хору хлопчиків та юнаків Володимира Волонтира. Згодом було навчання у Дрогобицькому музичному училищі та Львівській національній музичній академії ім. М. В. Лисенка на хорового диригента.
«Вся моя родина, зокрема, по батьковій лінії – обдаровані музично люди, частина рідних мали музичну освіту, хтось просто любив співати або грав на музичних інструментах», – розповів у коментарі Varosh Василь Коваль.
Після закінчення Львівської консерваторії чоловік кілька років працював диригентом у народному ансамблі пісні й танцю «Черемош» при Львівському національному університеті ім. Франка, звідки, каже, й розпочався його професійний шлях як диригента та хормейстера.
Потім була робота у Львівській хоровій капелі «Трембіта», а відтак – посада головного хормейстера у Львівському національному оперному театрі, де Василь Коваль пропрацював майже 16 років.
«На цій посаді я вже фактично виріс як хормейстер, як диригент, багато чого навчився. Тоді ж почав більше захоплюватися оперною справою, тому повторно вступив до Львівської консерваторії на оперно-симфонічне диригування, щоб довершено опанувати справу саме оперного диригування», – розповів Василь Коваль.
У період роботи Львівському оперному театрі у репертуарі колективу, яким диригував Василь Коваль, звучала також і фольк-опера закарпатського композитора Євгена Станковича «Коли цвіте папороть».
«Це прекрасний яскравий музичний твір, написаний для оркестру, солістів, хору і балету. Постановником тоді був наш легендарний диригент Володимир Сіренко. Ми ставили цей твір у Львівському Національному академічному театрі опери та балету ім. С. Крушельницької, поїздили з ним по Україні, були і в Києві, і в Одесі, в інших містах», – поділився Василь Коваль.
Згодом було навчання в аспірантурі та викладацька діяльність у Львівській національній музичній академії, а після цього – робота диригентом спершу в оперному театрі в Дніпрі, а також посада головного диригента симфонічного оркестру у Запорізькій обласній філармонії. Минулого року Василь Коваль отримав почесне звання Заслуженого артиста України та здобув наукове звання Доктор мистецтва.
Коли ж цього року Одеський національний академічний театр опери та балету оголосив конкурс на заміщення посади головного диригента, Василь Коваль на нього подався – і переміг.
«Я дуже радий, для мене це великий здобуток і професійне самоствердження. Одеський оперний театр – поважний й відомий музичний заклад не лише в Україні, але і за її межами. Тож уже зараз починаю посилено працювати і буду намагатися втілити всі свої знання та уміння, щоб популяризувати, в першу чергу, українську оперу, яка тривалий час за «совєтів» не звучала на повну міць, а також світову оперну класику», – сказав Василь Коваль.
При цьому відзначив, що найкращі зразки оперного мистецтва цілком можуть звучати і в Ужгороді, і в Мукачеві. В обласному центрі Закарпаття для виконання опери цілком підійшла би сцена Закарпатської обласної філармонії, у місті над Латорицею – Мукачівський драматичний театр. У разі, якщо професійні музичні колективи будуть зацікавлені, аби спільно підготувати для виконання твори високого музичного мистецтва, Василь Коваль, за його словами, готовий у цьому брати участь.
«Якби була потреба, то я із задоволенням можу долучитися, приїхати та поставити або продиригувати якийсь гарний твір оперного жанру, щоби зробити теперішнє життя трошки яскравішим і радіснішим. Думаю, що опера прозвучить на закарпатській сцені обов’язково», – сказав Василь Коваль.
Тетяна Клим-Кашуба, Varosh
Титульне фото: МИГ
Не пропускайте цікаве з життя Закарпаття! Читайте більше в наших соцмережах — Facebook та Instagram.