Останні кілька тижнів у закарпатському сегменті соцмереж час до часу з’являються все нові повідомлення про шахрайства, пов’язані зі зламами персональних облікових записів з подальшими зверненнями шахраїв до абонентів з проханнями про перерахування грошей.
На початку лютого низка волонтерів Руху підтримки закарпатських військових одночасно поширювали попередження про те, що шахраї часто дістаються саме волонтерських соцмереж.
У цьому зв’язку Varosh звернувся до Головного управління поліції в Закарпатській області, аби з’ясувати, які методи наразі використовують шахраї, щоб виманювати кошти. Також ми попросили розповісти, як вберегтися від шахраїв, які намагаються скористатися чужими соцмережами. І яким має бути алгоритм дій у разі, якщо, на жаль, шахраї таки отримали доступ до облікових записів.
На наші питання відповідав заступник начальника відділу протидії кіберзлочинам в Закарпатській області Департамента кіберполції НПУ, підполковник поліції Михайло Танчинець.
Так, звісно, збільшується кількість отримання несанкціонованого доступу до соціальних мереж, але цей показник незначний.
Це насамперед зумовлено перевипуском sim-карток абонентів, які покинули країну, та не використовують свої українські sim-картки, відповідно, не можуть побачити перевипуск на перших етапах.
Ще одним методом злому є онлайн-фішинг. На фоні війни з’явилися такі напрямки фішингу, як “Допомога від ООН”, “Допомога від держави” та інші.
Якщо розглянути повідомлення у відсотковому співвідношенні, то маємо наступну картину. Повідомлення, пов’язані з фішингом, становлять близько 10% від усіх повідомлень про шахрайство. 14% припадає на повідомлення про те, що замовлений і оплачений товар так і не був доставлений до отримувача. Шахрайства у вигляді «дзвінків із банку» та «надання допомоги від держави» разом становлять 11%. Всі інші звернення, які пов’язані з шахрайськими діями, становлять близько 65%.
Саме «зламати» без участі користувача в сучасних умовах це неможливо, але можна отримати доступ шляхом перевипуску sim-картки абонента, на яку зареєстровано соціальні мережі, та онлайн-банкінг.
Є ряд простих правил, дотримуючись яких, можна значно зменшити вірогідність злому облікового запису. А саме:
Якщо ця прикрість сталася, найперше необхідно спробувати відновити доступ до облікових записів.
Обов’язково повідомте знайомих про те, що ваші облікові записи було зламано.
Також повідомте банки, в яких маєте відкриті рахунки, щоби вони заблокували ваш онлайн-банкінг.
Також зателефонуйте із повідомленням про злам до поліції або заповніть електронне звернення на сайті кіберполіції.
Звісно, що треба одразу повідомити друга чи знайомого, якщо бачите, що з його соціальних мереж приходять підозрілі повідомлення, що його обліковий запис, можливо, було зламано. Далі уже нехай власник номера діє за алгоритмом, описаним вище.
По можливості також варто повідомити знайомих про факт можливого зламу, щоби вони випадково не стали черговими жертвами шахраїв.
Загалом обережність в інтернеті дуже важлива, особливо, коли йдеться про протидію шахрайству. Важливо дбати та підвищувати свою кіберграмотність.
Можна користуватися проєктом «Брама», який має на меті знищення російських осередків в інтернеті, зменшення рівня булінгу та цькування, протидію наркотикам та шахрайству. Насамперед діяльність проєкту Брама направлена на захист медіапростору від російської пропаганди, блокування каналів поширення дезінформації, протиправного та забороненого контенту. Утім також Брама спрямована на просвіту населення щодо інформаційної гігієни.
Основні складові проєкту – це навчання та тренінги з кібергігієни, а також залучення і підвищення мотивації українців до формування активної громадянської позиції.
У межах цього проєкту його учасники можуть повідомляти про джерела неприйнятного контенту для подальшого масового надсилання скарг спільнотою та блокування таких джерел; долучатися до масового надсилання скарг для заблокування джерел неприйнятного контенту; отримувати поради щодо медіа та кіберграмотності. Крім того, долучаючись до проєкту, люди отримують можливість дізнаватися про небезпечні схеми шахрайства та фейки, які ширяться у мережі.
Таким чином, участь у проєкті «Брама» дозволяє активно боротися з дезінформацією та шахрайством у віртуальному просторі, сприяючи створенню безпечного та здорового інформаційного середовища для всіх користувачів Інтернету.
Varosh,
Не пропускайте цікаве з життя Закарпаття! Читайте більше в наших соцмережах — Facebook та Instagram.