У селі Щасливе Мукачівського району відновили старовинну дерев’яну церкву Св. Михаїла.
Дослідники датують церкву кінцем XVII століття. Початково вона була зведена у Горонді, а відтак – перенесена у Щасливе. Відтоді зовнішній вигляд церкви поступово змінювався через втручання, аж допоки не зазнав цілковитої трансформації, розповів для Varosh науковець, дослідник дерев’яної сакральної архітектурної спадщини Закарпаття Михайло Сирохман.
За його словами, початково церква була збудована у лемківському стилі, однак «в його простішому, легшому і, в певному сенсі, більш архаїчному варіанті».
«В цьому велика архітектурна цінність споруди – що вона демонструє або якийсь такий спрощений варіант лемківського стилю, або, можливо, навіть якийсь його протоваріант, початкові форми лемківського стилю. Ці ознаки видно всередині: пірамідальна стеля із заломами – типова ознака лемківського стилю. Але коли церкву переносили з Горонди у Щасливе, то пірамідальну форму, що зберігається всередині, ззовні вкрили двосхилим дахом. Очевидно, була перебудована й вежа над входом», – розповів Михайло Сирохман.
У 1938 році у Щасливе, на той час – Серенчовці – навідався польський дослідник дерев’яної архітектури Францішек Стшалко, який зафіксував тодішній вигляд церкви на світлині. Наступного разу церква потрапила в об’єктив фотоапарату ужгородського краєзнавця Петра Сови у 1966 році. На тому фото, каже Михайло Сирохман, церква ще вкрита ґонтом, але в її вигляді вже спостерігаються видимі зміни.
Згадує, що коли вперше потрапив у Щасливе наприкінці 80-х років, храм уже був покритий бляхою, хоч зруби ще залишалися автентичні. А потім зовнішній вигляд церкви геть зовсім змінили: відкриту галерею перетворили на веранду, засклили, стіни ззовні оббили дошками, зруб поштукатурили, всередині оббили фанерою… В такому стані церква і простояла аж до нинішнього року, аж поки вихідець зі Щасливого Іван Дуран не зініціював роботи з повернення церкви до оригінального первісного вигляду, залучивши до цієї справи й Георгія Горвата з Мукачева, розповів Михайло Сирохман.
За його словами, в процесі робіт з церкви зняли всі зовнішні привнесені нашарування у вигляді штукатурки та фанери. Майстер з Воловеччини Василь Русин виготовив для перекриття даху ґонт. Художник по дереву Василь Варга – вирізьбив ствопчики за старим взірцем.
Роботи з відновлення церкви розпочалися на початку травня, а 8 листопада, у день архистратига Михаїла, відбулась презентація відреставрованого храму.
«Нам вдалося повернути церкву до того вигляду, в якому вона зафіксована на фотографії 1938 року. І це велика подія, бо це перша церква на Закарпатті регенерована, яка зазначала повного відродження», – розповів Михайло Сирохман.
Varosh,
Фото зі сторінки Федора Шандора у Фейсбуці
Не пропускайте цікаве з життя Закарпаття! Читайте більше в наших соцмережах — Facebook, Instagram та Тelegram.
