Хмари пилу, багато людей, що одночасно зависають на стінах в чудернацьких положеннях, а час від часу ще й зриваються донизу, захоплені вигуки й невпинні підбадьорливі крики "Давай! Тримай! Тримай-тримай-тримай!"… Словом, атмосфера суцільного хаосу. Таке перше враження може скластися у незалежного спостерігача, людини далекої від скелелазної тусівки, якщо вона випадково потрапить до зали, де відбуваються скелелазні змагання… Для "посвячених" же уся ця безумна круговерть нічого спільного з хаосом не має. Навпаки – це найприємніша для скелелазного серця, наповнена гармонійною енергетикою, дружньою підтримкою та здоровим азартом, а отже – найсприятливіша для подолання щонайважчих маршрутів – атмосфера.
Саме така атмосфера й панувала цими вихідними в Ужгороді під час проведення Перших обласних змагань зі спортивного скелелазіння серед учнів та студентів. У суботу, 11 січня, учасники намагалися осилити 15 боулдерінгових (коротких, але доволі складних) маршрутів, а вже наступного дня – юні скелелази змагалися у дисциплінах "швидкість" та "складність" (подолання довгих трас зі страховкою). Загалом спробувати свої сили протягом двох днів наважилися понад 4 десятки учасників. Таким чином були визначені переможці та призери у кожній із трьох вікових категорій (2000-2002), (1997-1999) та (1992-1996).
Організатором першості виступив Закарпатський обласний центр туризму. Головний натхненник змагань, один із керівників гуртків центру туризму, ужгородський скелелаз Олег Коваль каже:
– Протягом останніх років спортивне скелелазіння на Закарпатті почало активно розвиватися. Зокрема, в Ужгороді для цього склалися дуже сприятливі умови – функціонує вже 2 зали, в яких можна тренуватися круглорічно, що неабияк сприяє популяризації цього виду спорту. До того ж приємно, що і райони підхоплюють ініціативу, так в смт. Буштино також діє стенд-тренажер, на якому займаються діти і дорослі.
– Це перші змагання зі скелелазіння, які організовує Закарпатський обласний центр туризму, – пояснює заступник директора з навчально-виховної роботи закладу Михайло Левинець. – Проте вже зараз ми плануємо зробити їх традиційними і проводити частіше, ніж раз в рік. Скелелазіння – дуже доступний вид спорту. Не потрібно мати якогось особливо складного й вартісного спорядження, якихось дуже специфічних знань чи рівня підготовки. Головне тут – це бажання займатися. Воно, чималою мірою, й визначає рівень виступів. Так само змагання зі скелелазіння є максимально відкритими: в них може взяти участь будь-хто бажаючий. Усе максимально демократично. Тут немає безглуздих обмежень, суворих штрафів, дуже мізерні шанси, що вас "засудять". Усі результати залежать від самого учасника.
Олег Коваль також додає:
– Скелелазіння – надзвичайно цікавий вид спорту, який розвиває в людях як фізичну силу та витривалість, так і "пакет" психологічно-вольових якостей. Перші змагання ми організували саме для дітей. Адже саме завдяки такому формату взаємодії, діти знайомляться між собою, багато чому вчаться, набираються досвіду і стають мотивованими до розвитку та нових перемог. Для юних скелелазів це дуже корисно!
Таку ж сильну "мотиваційну пігулку", тим часом, вже цієї весни мають всі шанси отримати й дорослі скелелази. Адже саме тоді, за словами Олега Коваля, заплановане проведення й дорослих змагань, до того ж з "розширеною" географією – до участі планують запросити спортсменів й аматорів і з інших областей.
Наталія Тернавська, Varosh
Фото: Юрій Циганин
