Щороку з настанням теплого сезону в природі активізуються кліщі.
Найбільша активність кліщів припаде на квітень-липень, наступний період їхньої активності розтягнеться з кінця серпня до листопада, розповіла у коментарі Varosh епідеміологиня ДУ «Закарпатський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України» Валентина Жиган.
Найбільша загроза, яку може нести укус кліща для людини – це зараження інфекційними хворобами.
«Не всі кліщі переносять захворювання, однак їхні укуси можуть загрожувати людині. За статистикою, кліщі здатні переносити 150 різних захворювань. Найбільш небезпечні з них – кліщовий вірусний енцефаліт, хвороба Лайма, гранулоцитарний анаплазмоз, моноцитарний ерліхіоз, Крим-Конго геморагічна гарячка, туляремія. З них на території Закарпаття реєструється хвороба Лайма, або бореліоз. Вірусний енцефаліт не фіксувався на території області вже впродовж близько 30 років», – розповіла Валентина Жиган.
Натомість випадки Лайм-бореліоза реєструвалися у всіх районах області, загалом у 168 населених пунктах.
Впродовж 2023 року на Закарпатті було зареєстровано 80 випадків хвороби Лайма, із них 14 – у дітей. У 2022 році таких випадків було 86, 26 із них – у дітей.
Як розповіла ентомологиня Олена Боднар, на Закарпатті є поширеними 2 види кліщів: це іксодові ricinus та dermacentor. Найчастіше переносять хворобу Лайма саме кліщі першого з цих видів.
Обов’язково треба обробляти від кліщів домашніх улюбленців
Відповідно до досліджень попередніх років, 20% кліщів були переносниками Лайм-бореліоза, сказала Олена Боднар.
«Кліщі живуть у листяних підстилках, у хворості, хмизі, в низькій трав’яній рослинності. У хвойних лісах їх не зустрінете, адже хвоя виділяє фітонциди, яка відлякує кліщів. Тож їхнє середовище – це листяні та змішані ліси, в містах – сквери, парки. Кліщі можуть залазити на висоту від землі до 50 сантиметрів на високу траву та кущі, тож кліща цілком можна принести додому і з грибами, і з лісовими квітами», – розповіла Олена Боднар.
У природі активні голодні кліщі підіймаються по рослинах і нападають на людину, чіпляючись за одяг або волосся. Кліщ може кілька годин шукати місце на тілі людини для присмоктування, вибираючи, де тонша шкіра та ближче розташування судин. Впиваючись у тіло, кліщ спершу вводить знеболювальну речовину, тому одразу можна не відчути його укусу.
Чим швидше кліща видалити з тіла, тим менший буде ризик зараження, сказала Олена Боднар. Так, кліщ, присмоктавшись, в процесі годування випускає у тіло людини виділення, які розносяться кров’ю організмом. Чим довше триватиме цей процес, тим вищий ризик подальшого зараження, якщо кліщ є переносником.
Епідеміологиня Валентина Жиган радить: у разі виявлення кліща краще невідкладно звернутися до хірурга або у травмпункт, де його допоможуть правильно видалити. Якщо ж такої змоги немає, варто самостійно і дуже обережно видалити кліща, щоб він не розірвався. В разі, коли хоботок залишився у тілі – треба обережно і повільно видалити його за допомогою голки. Після цього місце укусу й руки треба обробити дезінфекційним засобом.
Характерною ознакою, яка може вказати, що зараження Лайм-бореліозом все ж сталося, буде поява на тілі мігруючої еритеми: почервоніння, що мігрує по шкірі. Утім, цей симптом проявляється не завжди, лише у 60% випадків, тож існують і безеритемні форми хвороби сказала Валентина Жиган. Інші симптоми, що можуть вказувати на ймовірне інфікування: підвищення температури тіла, головний біль, ломота у тілі, млявість.
Мігруюча еритема. Фото: сайт Я
Інкубаційний період хвороби Лайма при укусі кліща, за словами Валентини Жиган, триває від 1 до 30 днів, але в окремих випадках може розтягнутися і до 180 днів.
«У разі, якщо лікування було розпочате одразу і вчасно, Лайм-бореліоз успішно піддається лікуванню. Натомість якщо хвороба не лікована, вона може призводити до інвалідизації – вражається серцево-судинна система, нервова система, опорно-руховий апарат», – розповіла епідеміологиня.
Діагностують хворобу у приватних та державних закладах, діагностування платне.
Тетяна Клим-Кашуба, Varosh
Титульне фото: Фото: AllaSerebrina/Depositphotos
Не пропускайте новини з життя Закарпаття! Читайте більше в наших соцмережах — Facebook та Instagram
